Полегшує життя бійцям чи несе нові ризики? Головне про переведення між підрозділами і Армію+

Від сьогодні, 15 листопада, у мобільному застосунку Армія+ запрацював функціонал, який спростить процедуру переведень для військовослужбовців. Лобісти такого кроку наголошують, що це дозволить прибрати бюрократію та найти ефективне застосування на фронті кожній людині. А практики говорять про можливі підводні камені.

"Телеграф" пригадав, чому виникла нагальна потреба в розблокуванні переведень в ЗСУ та прочитав документ, який регламентує нові правила.

На перевірку рапорту про переведення дається 72 години

Питання переведення з частини до частини військовослужбовці, в тому числі у публічному просторі, підіймали неодноразово. В липні цього року навіть була створена петиція, автор якої Богдан Шевченко наголошував: "процес переміщення бійців до іншого підрозділу Сил Оборони України надто тривалий (часто займає понад рік), а іноді й зовсім неможливий, через небажання поточного командування на місцях. Такий стан справ дуже часто шкодить обороноздатності держави, через те, що фахівці в одній галузі через складний бюрократичний процес переміщення в/с часто на довго залишаються в підрозділах де їх знання і навички не можуть бути застосованими".

Одна з останніх гучних історій навколо цієї теми була пов'язана з евакуаційною службою у 92 ОШБр, яку очолювала бойова медикиня Юля Сідорова ("Куба"). Тільки після розголосу їй вдалось добитися переведення до іншого підрозділу, в якому вона прагнула служити.

"Проблема переведень стала настільки критичною, що люди готові самовільно залишати частини, порушувати накази", – писала про ситуацію наприкінці жовтня співзасновниця ГО "Razom for Ukraine" та засновниця БФ "Dignitas" Люба Шипович. За її словами, це питання пролунало й на зустрічі з президентом, після чого була створена погоджувальна рада з представників Міноборони, Генштабу, Головного управління персоналу та громадських активістів – представників фондів "Dignitas", "Повернись живим", організацій "Принцип" та Центр протидії корупції. Результатом став запуск експериментального проєкту щодо вдосконалення механізму переміщення військовослужбовців між військовими частинами Збройних Сил за їх ініціативою, затверджений Постановою Кабміну №1291 від 12 листопада 2024 року.

Перше, на що варто звернути увагу: експеримент розрахований на два роки й буде реалізовуватися тільки в ЗСУ.

Друге: ключове значення має, з якої тилової (тут маються на увазі частини тилового та оперативного забезпечення, вищі військові навчальні заклади, навчальні центри, ТЦК та СП) чи бойової частини хоче переводитися військовослужбовець, і до якої. Цей перелік визначатиме Генштаб.

Найпростіше оформити переведення з тилової частини до бойової. У цьому випадку НЕ потрібно погоджувати свої переміщення з командиром. Також погодження не є обов’язковим для тих військовослужбовців, що входять до постійного складу навчальних центрів, при їх бажанні потрапити до іншого НЦ, та бійців, що мають на руках висновок військово-лікарської комісії, а підставою переведення є стан здоров’я.

Натомість почути "так" від свого командира бійці мають у разі переведення між тиловими підрозділами, а також між бойовими бригадами. Також це стосується офіцерів чи тих військових, що обіймають офіцерські посади.

"Зазначаємо: коментарі в ЗМІ про те, що тепер переміщення без згоди командування можливе для усіх рядових та сержантів, є не зовсім правдивими. Оскільки це можливо лише за чітко визначеною нормою в постанові та тільки в разі переміщення з тилової частини в бойову. Згода вашого командування фактично залишається ключовою у переміщенні", – наголошують у ГО "Принцип".

Третє, УСІ переведення будуть можливі тільки за наявності рекомендаційного листа (відношення) від в/ч, в якій планує проходити службу боєць. До речі, цей документ, а ще військово-обліковий документ чи посвідчення офіцера – це те, що потрібно для подання рапорту через застосунку Армія+. До них також додається погодження від командира підрозділу, в якому служить військовий на момент подачі рапорту (приймається як окремий документ, або як схвалення рапорту в застосунку Армія+ чи системі електронного документообігу). В окремих випадках, а саме коли йтиметься про переведення з бойової до тилової частини за станом здоров’я, потрібно буде надати висновок ВЛК.

Далі рапорт потраплятиме на розгляд до Кадрового центру ЗСУ, який буде відповідати за комунікацію з командиром замість бійця, а про результат його розгляду інформація надійде до застосунку. На перевірку рапорту дається 72 години, далі ще 24 на підписання проєкту наказу у Генштабі та ще 24 години на повідомлення про це заявника.

Четверте, в Постанові прописані конкретні підстави для відмови у переміщенні. Його не погодять, якщо боєць служить у військовій частині менше ніж 6 місяців, або якщо ще не минув рік з моменту попереднього переміщення за власною ініціативою. Також відмовлять, якщо не будуть надані документи, передбачені порядком.

"Де найбільша перемога: рапорти не будуть губитись, бо все буде в цифровому вигляді; не треба погодження командувачів ОК, видів, і в більшості випадків не треба погодження теперішнього командира; причини для відмови чітко визначені Постановою, тобто не може бути "недоцільно" чи "позитивне рішення не може бути прийнято"; про рішення буде відомо протягом 72 годин; дані про кількість переведень із/до підрозділів будуть збиратися на дешборді, доступному керівництву МінОборони і ГШ, а отже зможуть враховуватися при оцінці командирів", – наголошує у своєму дописі Люба Шипович.

"Наголошую, що це перший етап експерименту. Кадрова політика в Силах Оборони – це складна сфера, зміни в якій можуть мати значні наслідки щодо боєготовності війська. За підсумками першого етапу можна буде оцінювати перспективи до подальших змін та масштабування", – зазначив, коментуючи ухвалене рішення на своїй сторінці Владислав Грезев, що очолює рекрутингову агенцію Lobby X.

Не без підводних каменів й недоліків

При цьому військові в цілому схвально ставляться до спрощення процедури, сподіваючись, що це дійсно дозволить уникнути бюрократії. Але говорять, що це може мати у віддаленій перспективі вплив на боєздатність підрозділів.

- Чи існували проблеми з переведенням у війську? На жаль, так. Варто визнати, що є підрозділи, з яких військові хочуть перейти до інших ледве не взводами, – зазначив в коментарі "Телеграфу" офіцер ЗСУ Олексій Петров. – Причин для цього багато. Від незрозумілої чехарди зі зміною командирів до постійних проблем із забезпеченням. Але перевестись в інший підрозділ, який тебе чекає, і де ти, відповідно, хочеш продовжити службу, це найскладніший квест. Якщо в структурі морської піхоти або десантно-штурмових військ ще якось можна розв'язати питання, то, наприклад, перевестись з територіальної оборони в десант майже неможливо.

Тож, звісно, ініціатива з розблокуванням переведень це однозначно плюс. Але вона не тільки про хороше. Тут можуть бути й підводні камені, як, наприклад, масова міграція військових, що може негативно впливати на бойову готовність батальйонів та бригад. Підсумовуючи… Ідея непогана, але треба впроваджувати її з розумом, аби не було як завжди в нашій країні, – резюмував військовий.

В коментарях під дописами про розблокування процедури переведення найбільше критики стосується саме ланки "командирів" при ухваленні рішення.

"З бойової в бойову тільки з дозволу командира – це власне й убиває всю ідею, на жаль, але принаймні спроба була", – вважає військовослужбовець Олексій Дятлов.

"Є твій рапорт на Міноборони, є відношення й підпис командира з частини, яка готова тебе прийняти – все, на цьому крапка", – наголошує військовослужбовець Богдан Конотоп. А на зауваження про те, що це матиме фатальні наслідки для боєздатності, наголосив, що навряд чи МО масово погоджуватиме переведення піхотинців, або інших стратегічно важливих структурних груп з бригади в іншу. "Але з іншої сторони, командири взводів, підрозділів і рот були б зацікавлені в збереженні поточного колективу і його боєздатності. Бо той самий рапорт на переведення, який потрапляє до комбрига, так само буде відхилятися після бесіди з командиром військовослужбовця. Я зараз не впевнений, що таке нововведення якось повпливає на теперішні процеси. Поки буде недобір в людях — ніхто нікого не буде відпускати", – вважає військовий.

Також на певних недоліках процедури переведення військовослужбовців, навіть у запропонованому пілотному проєкті наголошують й юристи. Хоча й відзначають, що нарешті з'явився механізм переведення до інших підрозділів за ініціативи бійців.

- В моїй практиці були випадки оскарження відмов у переведенні. Є приклади рішення на користь військовослужбовця, але вони були можливі за наявності підстав для переведення — або за сімейними підставами, або за станом здоров’я, – зазначила в коментарі "Телеграфу" адвокат у сфері військового права Аліна Редько. – До постанови КМУ №1291 від 12.11.2024 механізму переведення за власним бажанням взагалі не було, тому не було сенсу оскаржувати відмови, коли підстави були відсутні.

На мій погляд, основні недоліки процедури переведення, яку визначає зазначений документ, це, по-перше, відсутність можливості переведення в так звані тилові частини, за винятком переміщення за станом здоровʼя. Крім того, необхідність отримання погодження від командира майже для всіх випадків, окрім, переміщення за станом здоровʼя, військовослужбовців навчального центру, які переміщуються в навчальний центр та для рядового, сержантського та старшинського складу, які переміщуються з не бойових частин в бойові. У цьому випадку, доцільно було б передбачити без погодження командира хоча б переміщення з бойових в бойові частини.

Крім цього, вбачається дискримінація військовослужбовців офіцерського складу, адже для них в будь-якому випадку потрібна згода командира. Й ще один момент, на якому хочу зосередити увагу, це те, що спрощена процедура доступна лише для військовослужбовців ЗСУ, при цьому недоступна для НГУ, ДПСУ та інших підрозділів Сил оборони, — наголосила юристка.

Як повідомляв "Телеграф", про зміни у механізмі переведення військовослужбовців ЗСУ повідомляв президент України Володимир Зеленський, й наголошував: контроль за його дієвістю покладений на Міноборони.