Найзагадковіші вбивства часів Київської Русі: як отрута вирішувала долі князів

У часи Середньовіччя боротьба за владу часто перетиналася з найжорстокішими методами усунення конкурентів. Серед них — отруєння, яке стало майже буденним інструментом політичної боротьби на Русі.

Історик Віталій Нагірний дослідив цікаві історичні факти тих часів. "Телеграф" також дізнався чимало вражаючих подробиць про прокляття династії Ростиславичів.

Перша жертва: Тмутараканський князь

Найдраматичніша історія пов'язана з князем Ростиславом Володимировичем, онуком Ярослава Мудрого. У лютому 1067 року він став жертвою витонченого злочину з боку візантійського катепана.

Під час спільного застілля посланець від Візантії скористався традицією спільного пиття. Притиснувши палець з отрутою під нігтем до чаші, він дав князеві смертельну дозу. Як свідчать літописи, Ростислав помер за вісім днів. Останні його дні описані в "Повісті временних літ".

Показово, що справедливість була неминучою. Місцеві жителі, обурені вбивством, закидали катепана камінням одразу після повернення до Херсонеса.

Боротьба за Галич: родинна трагедія

Друга гучна історія пов'язана з князем Іваном Ростиславичем на прізвисько "Берладник". Як представник старшої лінії Ростиславичів Іван мав вагомі права на Галич, який на межі 1130 — 1140-х років став столицею об’єднаного Галицького князівства. У 1162 році він раптово помер у місті Солунь. Літописці прямо вказують на отруєння, хоча деталі залишаються туманними.

Найімовірнішим замовником убивства вважається галицький князь Ярослав Володимировича, який таким чином прибрав небезпечного конкурента у боротьбі за престол.

Несподіваний метод: отруєння через рану

Особливо цікавим є випадок з сином Івана Берладника — Ростиславом. У 1187 році під час боротьби за Галич він потрапив у полон до угорців. Вороги вирішили його усунути, нанісши отруту на його ж власні рани під виглядом лікувальної мазі.

Не тільки Ростиславичі

Отруєння було поширеним методом у боротьбі за владу. Відомі випадки загадкових смертей серед інших гілок Рюриковичів:

• Гліб Юрійович (1171 рік);
• Ярослав Всеволодович (1246 рік);
• Юрій Довгорукий (1157 рік).

Історія середньовічної Русі демонструє, що боротьба за владу часто виходила за межі моралі. Отрута стала одним з найефективніших і найнебезпечніших інструментів політичної боротьби, де життя конкурента могло бути легко перекреслене підступними шляхами.

Раніше "Телеграф" розповідав, як змінювалися гроші в Україні за століття. І чому монета могла отримати назву від зброї.