Час простих рішень минув. Що робити з мобілізацією, щоб не прийти до капітуляції

Без посилення мобілізації, схоже, не обійтись

Питання мобілізації в Україні було і залишається наріжним каменем в умовах необхідності стримування проривів росіян на фронтах. Станом на кінець 2024 року ситуація виглядає доволі небезпечною — росіяни наступають вздовж всієї лінії фронту, створюючи загрозу окупації одразу декількох великих міст. Темпи мобілізації населення України при цьому відстають від планових, а командування бойових бригад відверто зізнається: людей на фронті критично не вистачає.

На фоні цього в тилу зростає число симпатиків швидкої зупинки бойових дій. Розмови про це почастішали після перемоги на американських виборах Дональда Трампа. Власне, й сам новообраний президент США не приховує: він хоче швидко заморозити війну між Україною та Росією, та й вже зараз погрожує Києву скороченням об’ємів військової підтримки.

Все вищезгадане навряд додає мотивації добровільно долучатись до війська. Саме тому протягом останніх місяців "Телеграф" поспілкувався з декількома десятками високопоставлених та авторитетних джерел, що мають стосунок до армії. Усім ми ставили аналогічні запитання: "Що робити з мобілізацією? І чи можна щось зробити взагалі?" Зауважимо, що лише одиниці були готові ділитись думками під запис. Жоден з тих, хто нині "при посаді", спілкуватись під запис не погодився. Детальніше про ситуацію та шляхи її вирішення — читайте в нашому тексті.

Скільки людей не вистачає?

У кінці жовтня секретар РНБО Олександр Литвиненко на засіданні парламенту заявив, що за наступні три місяці необхідно призвати до армії 160 тисяч громадян. Така кількість новобранців дозволить підвищити комплектацію підрозділів до 85% від потреби. Тоді ж Литвиненко уточнив, що з 2022 року вже було мобілізовано понад 1 мільйон осіб.

Володимир Зеленський був незадоволений тим, що Литвиненко озвучив плани мобілізації. Проте президент визнав, що навіть ухвалення закону про військовий облік (більш відомого як "закон про мобілізацію") не дало змоги мобілізувати достатню кількість людей до лав Сил оборони. Воно й не дивно, оскільки фінальна редакція цього закону була відверто слабкою. Однак тут слід зазначити, що напередодні голосування цього законопроєкту в парламенті, в політикумі говорили про необхідність добрати до війська мало не півмільйона громадян. Очевидно, не вдалось.

Тим часом у Генштабі продовжують ламати голову та шукати рішення, як збільшувати кількість військових на фронті. На фоні проблем з ротацією, збільшення кількості СЗЧ (самовільного залишення частини. — Ред.) та відсутності граничних термінів служби, охочих одягати піксель не стає більше. Заохочувати громадян до мобілізації стає все важче, зізнаються не під запис джерела "Телеграфу" в Генштабі.

"Бусифікацію" пора зупинити. Але що натомість?

18 листопада міністр оборони України Рустем Умєров заявив про плани покінчити з виловом ухилянтів на вулицях. Тут слід зауважити, що у більшості випадків до рук ТЦК потрапляють ті громадяни, які навіть за три роки великої війни не стали на військовий облік. Нерідко в процесі "бусифікації" співробітники ТЦК відверто порушують законодавство. Виходить таке собі обопільне порушення чинних норм. І чим довше триває війна та, відповідно, мобілізація, тим більше громадяни скаржаться на роботу ТЦК. Щоправда, в судах це вже мало чим допомагає.

Член оборонного комітету Верховної Ради, народний депутат від "Голосу" Сергій Рахманін так коментує роботу ТЦК:

"На якомусь етапі аутсайдерами з поповнення мобілізаційного ресурсу у нас були західні регіони й Одеська область. Там дуже складно було з мобілізацією (зокрема, через корупційний фактор): тобто, з одного боку, була певна частина людей, які мали можливість відкупитися, а з іншого боку, план якось треба було виконувати, і когось хапали на вулиці. А були регіони, де цей план виконувався на 80%, 90%, 95%. Зараз же, наприклад, є регіони, де раніше відсоток мобілізації був 80, а тепер – відсотків 10".

Парадоксально, але та ж Одеська область, демонструючи одні з найнижчих темпів мобілізації по країні, боролась за лідерство в іншому рейтингу. Кількість відео примусової мобілізації та конфліктів з представниками ТЦК в Одесі була непропорційно вищою, ніж в більшості регіонів. Ворог свого шансу не втрачав — відео з "бусифікацією" в Одесі та області щедро засівались в соцмережах, створюючи негативний ефект і провокуючи ненависть суспільства до військовослужбовців. Сотні таких випадків, знятих на відео, були використані російською пропагандою для провалу нашої мобілізації. Словом, пазл склався доволі непростий.

За даними джерел "Телеграфу" в Генштабі, фактично щотижня там проходять наради щодо інформаційної підтримки мобілізації, однак якогось суперрішення досі немає. Військові справедливо вважають, що це не лише їхня відповідальність, а працювати в цьому напрямку повинна вся державна машина.

Можливості для 18-річних

Джерело "Телеграфу" в оточенні головнокомандувача Олександра Сирського говорить, що в Генштабі все-таки сподіваються на збільшення кількості добровільно залучених на службу громадян. Там запевняють, що робота щодо "залучення найбільш мотивованої частини суспільства" ведеться постійно.

За даними видання, станом на початок грудня контракт про проходження військової служби щомісяця добровільно укладають понад 4 тисячі осіб. Можливістю рекрутингу за жовтень та листопад скористались понад 2 тисячі осіб. А дозвіл на службу ув’язненим додав до лав ЗСУ ще 6 тисяч військових (які, попри певний скепсис, непогано себе проявили на фронті).

Втім, у Генштабі не приховують, що кількості добровільно залучених громадян для потреб фронту не вистачає. В оточенні Сирського наполягають, що "має відбутись удосконалення мобілізаційного законодавства". Як саме це має відбутись, жоден зі співрозмовників видання цілісної картини не намалював.

Парадоксально, але виходить, що замінити "бусифікацію" просто нічим. Велика неповоротка машина в обличчі держави за 10 років війни не змогла вибудувати чітку модель мобілізації та поставити на облік усіх громадян.

На цьому фоні публічно тиснути на Україну щодо питання зниження мобілізаційного віку почали США. Там пропонують призивати до війська з 18 років замість з 25, як це відбувається зараз. Штати навіть готові навчити та екіпірувати усіх майбутніх новобранців. Але президент Зеленський відмовився від такої допомоги, аргументувавши, що "ми не повинні компенсувати брак обладнання й підготовки молодістю солдатів".

У Генштабі також спростовують мобілізацію з 18 років. Хоча планують заохочувати громадян цього віку активніше мобілізовуватися на контрактній основі.

"Ми хочемо запустити мотиваційні річні контракти саме в бойові бригади для осіб від 18 до 25 років. Такі добровольці отримають першу виплату в розмірі півмільйона гривень. Додатково вони отримають різні пільги – доступні кредити, безоплатне навчання, більша тривалість відпусток тощо", — розповідає джерело "Телеграфу".

Після року служби такі добровольці будуть призвані до лав війська не раніше 25 років, якщо, звісно, не захочуть продовжити службу. За інформацією "Телеграфу", цим питанням та змінами до законодавства наразі опікується заступник міністра оборони Іван Гаврилюк. Втім, в Міноборони у відповідь на запит "Телеграфу" відмовились розкривати деталі цієї ініціативи.

На скільки така ініціатива поповнить лави ЗСУ, і головне — де будуть братися додаткові гроші в умовах катастрофічного дефіциту бюджету, в Генштабі поки не коментують.

У парламентському комітеті з питань бюджету підтвердили виданню, що найближчим часом Міноборони планує озвучити свої пропозиції.

"Відомо, що найближчим часом планують запропонувати нові умови контрактів. Однак фінансово закривати це питання будуть не через Верховну Раду, а постановою Кабміну. Наразі в комітеті це питання не обговорювали", — прокоментувала членкиня бюджетного комітету, народна депутатка від "Слуги народу" Анна Пуртова.

Тут слід зауважити, що через війну з України вже третій рік масово їдуть учні старших класів — причому як хлопці, так і дівчата. Про це нещодавно в парламенті повідомив міністр освіти Оксен Лісовий. Неофіційно озвучується цифра в 300 тисяч випускників, які покинули країну. Це приблизно половина з усіх, хто навчається в старших класах. Відповідно, кількість українців в категорії 18—25 років буде зменшуватись щороку.

А що для інших?

З приємних бонусів – це наразі все. Для покращення підготовки новобранців було розширено курс базової військової підготовки — тепер БЗВП триває не 30, а 45 днів. Збільшено кількість годин вогневої підготовки, додано навчання захисту від дронів та користування колективною зброєю. Це, впевнені в ГШ, повинно зменшити страх серед свіжомобілізованих та, власне, підвищити рівень їх підготовки. Про необхідність роботи не лише з набором людей, а й з їх якісною підготовкою в нещодавньому інтерв’ю говорив і комбриг 3-ї Штурмової Андрій Білецький. Бригаду постійно наводять як приклад роботи в напрямку активного рекрутингу та відбору особового складу.

"Ті люди, які в армію попадають щомісяця, мають бути навчені в рази краще, ніж вони навчені зараз. Тоді в СЗЧ піде набагато менше, менше загине або буде поранено, а втрати противника зростатимуть", — сказав Білецький.

В ЗСУ тим часом вже зробили ряд кроків в напрямку боротьби з випадками згаданого Білецьким СЗЧ. Скільки військових пішли в СЗЧ, в оточенні Сирського говорити відмовляються. Однак там уточнили, що після того, як таким військовослужбовцям гарантували безпроблемне повернення до армії, за листопад так званою "амністією" скористались близько 6 тисяч військовослужбовців.

Наразі ті військові, які виявили бажання повернутися, не будуть відправлятися у частини, з яких пішли. Лише якщо вони самі виявлять таке бажання. Спочатку вони будуть відправлені в батальйон резерву, а далі прийматиметься рішення, до якої частини їх приєднати. І в цьому питанні будуть враховуватись в тому числі причини СЗЧ. Серед причин втечі зі служби самі військові нерідко називали складні відносини всередині підрозділу і складнощі з переведенням до інших бригад (а тим паче — родів військ). Цю проблему частково вирішили через запуск онлайн-переведення в сервісі Армія+ (як подати рапорт на переведення в іншу частину, ми розповідали тут). Так, є нюанси. З небойової бригади можна перевестись лише в бойову. І з бойової також в бойову. Тобто перейти з умовного "нуля" на тилову посаду через сервіс Армія+ наразі не можна. Відомо також про переміщення близько 40 тисяч військових з тилових посад ближче до лінії бойового зіткнення. Ці резерви за наказом Сирського знайшли всередині Збройних сил.

Співрозмовники "Телеграфу" в Генштабі запевняють, що дії військового командування привели до зниження кількості випадків СЗЧ. Проте не зменшується втома військових. Деякі з них третій, а дехто й одинадцятий рік захищають країну на передовій. Складне питання демобілізації вирішити неможливо, запевняють генерали. "Людей й так не вистачає. До кінця війни очікувати демобілізації всіх чи бодай значної частини не доводиться", — сказав в розмові з "Телеграфом" один зі співрозмовників.

Натомість йде процес створення нових бригад, які надалі будуть використовуватись для забезпечення ротацій наявних підрозділів на фронті. З одного боку, створення нових бригад при критичному некомплекті інших виглядає дивно, з другого, як говорять співрозмовники, це в тому числі відбувається для кращого ефекту від переговорів з партнерами. Однак всі опитані нами експерти, посадовці та військові сходяться в одному: без посиленої мобілізації не буде успіхів ні на фронті, ні навіть в гіпотетичних перемовинах.

Фантастика чи час непопулярних рішень настав?

В країні є люди, які давно закликають до реальних кроків, що призведуть до посилення мобілізації. Ветеран АТО, колишній командир взводу в "Айдарі" Євген Дикий останні два роки закликає зробити життя ухилянтів максимально некомфортним. Він прямо говорить: якщо до весни ситуацію не виправити, війна може бути програною. Інакше кажучи, за найгіршого сценарію Україну може очікувати капітуляція і навіть подальша окупація, говорить Дикий.

Втім, поки влада всіляко відтягує прийняття непопулярних рішень. Наприклад, блокування банківських рахунків ухилянтів тощо. Очевидно, попри те, що виборів до закінчення війни не планується, питання електоральних рейтингів нікуди не зникло. І за ними постійно слідкують на Банковій. Але, здається, час таких рішень настав. Бо поки одні незаконно отримують бронювання чи відкупаються від мобілізації, інші не знають чітких термінів закінчення служби та "мріють" отримати легке поранення, щоб бодай в госпіталі відпочити від постійних прильотів і ворожих штурмів.

У військовій верхівці зізнаються, що не знають, як побороти цю несправедливість та збільшувати мобілізаційні темпи. Там покладаються на совість громадян та їхнє розуміння, що небезпека у вигляді Росії нікуди не зникла.

Свій сценарій справедливої мобілізації в недавньому інтерв’ю "Телеграфу" озвучувала відома волонтерка Марія Берлінська. Її рецепт одночасно простий і складний — служити мають всі.

"Мобілізація провалюється через відсутність довіри. Експрокурор, суддя, правоохоронець, політик – це така сама людина, вона теж має отримати повістку і піти служити. Все дуже просто. Ти отримаєш право управляти своїм народом, коли ти довів це право своїм власним життям і тим, що ти готовий ризикнути заради свого народу", — говорить Берлінська.

Скажемо відверто, в сучасних умовах звучить як фантастика. Або як єдиний шанс виживання країни та нації. Хай там як, мобілізацію доведеться посилювати. Як? Можливо, відповідь на це запитання дасть новий командувач Сухопутних військ — генерал-майор Михайло Драпатий. Або, можливо, функцію призову цивільних до війська взагалі передадуть в руки цивільних, як до цього закликають деякі експерти. Наразі готового рішення немає. Але зараз саме час його знайти. Час простих рішень минув.