Вічний фронт зі зривами на СЗЧ. Чи дочекаються в ЗСУ демобілізації

"За 11 років війни з Росією наше суспільство та наша влада не знайшла в собі сил серйозно і чесно говорити про реалії затяжної, постійної війни", — пише у своєму пості у Facebook військовий Сергій Гнезділов. Він підірвав інформаційний простір своїм дописом, в якому відверто зізнався, що йде в СЗЧ (самовільне залишення військової частини) після 5 років служби.

Гнезділов вимагає встановити чіткі терміни служби в ЗСУ в умовах воєнного стану. Аргументує це тим, що на фронті є багато військових, які без ротації служать з 24 лютого 2022 року. А дехто прийшов до війська й раніше.

"Замість доктрини "воювати — обов’язок кожного громадянина" держава пропонує безстроково призначати захисниками тих, кого змогли відловити на вулицях", — вважає Гнезділов.

Його пост знову порушив чутливе питання демобілізації. Під час прийняття закону про мобілізацію, Генштаб та Міноборони закликали винести з тексту документа згадку про встановлення термінів служби. Натомість пообіцяли розробити новий законопроєкт за 8 місяців. Однак цього поки не відбулось.

Більшість військових погодились з Гнезділовим щодо проблеми звільнення зі служби, але не підтримали його методи. Зокрема розкритикували його за рішення піти в СЗЧ і публічно про це заявити. Чи є вихід з цієї складної ситуації — розбирався "Телеграф".

СЗЧ не вихід

За даними народного депутата від "Слуги народу" Руслана Горбенка, за 2,5 роки війни нараховано понад 80 тисяч офіційних випадків СЗЧ. На що опираються його цифри, невідомо. "Телеграф" звернувся до депутата за коментарем, але відповідь не отримав. Співрозмовник видання у парламентському комітеті з питань нацбезпеки повідомив, що військове керівництво не озвучувало такі цифри. Звідки така інформація у Горбенка, який не є членом даного комітету, невідомо.

Не коментують випадки СЗЧ і в Генштабі. Згідно із законодавством, проти такого військового можуть відкрити кримінальну справу та відправити за ґрати. Однак на практиці командири бойових бригад не поспішають фіксувати такі випадки, і військові нерідко повертаються. Карають їх вже безпосередньо командири. З офіційно зареєстрованими випадками інша проблема — нерідко суди по цих справах затягуються на довгі місяці та навіть роки, і відповідно військовий після СЗЧ продовжує нести службу без покарання. Що підриває дисципліну в колективах, не під запис скаржаться командири.

Гнезділов же розповідає, що особисто до нього правоохоронці ще не приходили, підозру не вручали. Але про нього розпитують у друзів. Він запевняє, що не ставив на меті популяризувати СЗЧ серед військових. Він закликає до реформи системи мобілізації.

"Давайте ми тверезо подивимось на речі і відповімо собі на запитання. Скільки триватиме війна? Вона триватиме ще три місяці? Ні. Якщо ми не знаємо, скільки вона триватиме, то хіба не час створювати мобілізаційні та демобілізаційні черги? Більшість військових вважає, що демобілізація — це дуже умовна штука. Під час війни військовий довго не буде сидіти в тилу. Але дайте йому перепочити пів року чи рік, і він повернеться з гордо піднятою головою", — коментує "Телеграфу" Гнезділов.

Альтернатива демобілізації

Військовий закликає надати право на дострокове звільнення з військової служби для тих, хто вже майже 3 роки працює на фронті. Гнезділов стверджує, що затягування цієї історії не йде на користь країні, що воює, і породжує інший феномен:

"Відсутність чітких термінів служби сприяє "чорній демобілізації": одруження на пенсіонерках з інвалідністю колись були мемом, а зараз — дуже поширене явище; розлучаються з дружинами, щоб оформити одноосібне опікунство над дитиною; розлучають своїх власних батьків, щоб оформити догляд за матір’ю чи батьком; йдуть в СЗЧ", — каже Гнезділов.

Але навіть в напрямку дострокового звільнення зі служби поки лише точаться дискусії.

Народний депутат від "Голосу" та член комітету ВР з питань нацбезпеки та оборони Сергій Рахманін розповідає, що під час обговорення "мобілізаційного закону" він пропонував норму про звільнення з військової служби навіть під час воєнного стану тих громадян, які були призвані на військову службу під час мобілізації і вислужили не менше 24 місяців.

"Генштаб вважає: оскільки термін завершення бойових дій невідомий, а масштаб бойових дій навряд чи буде змінюватися, то вони поки що виступають проти дострокового звільнення громадян із військової служби", — додав депутат в інтерв’ю "Українській правді".

Тому за законодавством у військового є лише декілька опцій для звільнення зі служби під час воєнного стану:

• стан здоров’я;
• сімейні обставини (відповідний перелік детально вказаний у статті 26 Закону "Про військовий обов’язок і військову службу");
• вік;
• набуття законної сили вироку суду.

Що говорять у владі?

Хоча жоден представник влади офіційно не відреагував на дану дискусію, але вони за нею слідкують. Джерело "Телеграфу" у військовому керівництві підтвердив інформацію, що над питанням демобілізації зараз ніхто не працює, тому що "немає підстав її проводити".

"Коли ми скажемо, що демобілізація починається тоді-то, це буде означати, що з армії підуть ті, у кого найбільше досвіду. Це буде мотивом для росіян приберегти на той момент якусь нову ударну операцію", — пояснює співрозмовник.

До того ж у владі поки не знайшли рішення, як замінити сильні бойові бригади, на яких тримається частина фронту. Тому було вирішено проводити ротації. Хоча і ця можливість не є доступною для всіх. Адже залишаються проблеми із темпами мобілізації та недостатньою кількістю людей для заміни військових на передовій. При цьому в Міноборони заявляють, що все йде за планом.

"З ротаціями є дві проблеми. Перша – нам досі не дали достатньо зброї, щоб укомплектувати бригади резерву. Друга – знов повертаємось до того, що не всі підрозділи однакові, і ротація іноді означає втрату позицій", — додає джерело видання.

Тому тут немає простих, лінійних рішень, резюмує співрозмовник. Тим часом частина депутатів вирішила почати напрацьовувати законопроєкт про демобілізацію.

"Станом на сьогодні питання демобілізації на комітеті з питань нацбезпеки не обговорюється. Але при цьому є група народних депутатів — Максим Ткаченко, Руслан Горбенко, Максим Фролов, Владлен Неклюдов, Сергій Козир, Віталій Войцеховський та я, які в рамках роботи громадської організації "ВПО України" починають готувати рішення щодо майбутніх законодавчих змін у цьому питанні", — коментує "Телеграфу" парламентар від "Слуги народу" Олександр Федієнко.

Він додає, що майбутній законопроєкт буде базуватись на пропозиціях від військових, суспільства, та розуміння виконання цього завдання через мобілізацію. Також плануються консультації із Генштабом та Міноборони. Як це буде виглядати в кінцевому варіанті, а головне — коли законопроєкт бодай теоретично може бути прийнятий, наразі неясно.

Джерела видання тим часом очікують, що публічна дискусія загостриться ближче до третьої річниці початку повномасштабного вторгнення. Саме тому від влади очікують швидших рухів як в напрямку забезпечення мобілізації, так і в напрямку балансування щодо звільнення військових в запас. Бодай на якийсь час.