Високі пенсії для "спецконтингенту", субсидія на дрова і "тисяча Зеленського": як соціальна сфера трималась у 2024 році

Значний розрив у виплатах пенсій, обмежена у часі підтримка ВПО — в Мінсоцполітики обіцяють справедливість

В умовах повномасштабної війни тисячі українців в 2024 році потребували підтримки держави, як у вигляді виплат і допомог (субсидій, пенсій тощо), так і соціальних послуг. Саме тому соціальна частина бюджету лишалась у цьому році на другому місці після сектору безпеки та оборони з витратами у розмірі 421 млрд гривень. При цьому відповідальні за цю сферу посадовці не тільки намагалися забезпечити наявні види фінансової підтримки, а і як у випадку з освітою, не забували про запровадження нових рішень.

"Телеграф" пройшовся за основними пунктами державної соціальної політики, щоб зрозуміти, наскільки ця система добре працювала.

Від мінімалки для пересічних до сотень тисяч для спецпенсіонерів

Нещодавній злам державних реєстрів викликав занепокоєння у пересічних українців, а чи не вплине це на вчасність соціальних виплат й допомог. Та як запевнили в Міністерстві соціальної політики України, попри те, що деякі сервіси наразі лишаються недоступними, гроші всі отримають відповідно до графіків. При цьому варто зазначити, що суттєвих змін цього року у розмірах пенсій, субсидій, різних варіантів допомоги не відбулось, адже більшість з них "прив'язані" до прожиткового мінімуму. А він цього року у порівнянні з попереднім, за даними Мінфіну, "підріс" лише на 331 гривню або 12,8% і становив з 1 січня 2024 року – 2 920 грн. При цьому цей же показник для осіб, що втратили працездатність, склав 2 361 грн., дітей у віці до 6 років – 2 563 грн., дітей 6-18 років – 3 196 грн., для працездатних осіб – 3 028 грн.

Таким чином не дуже змінювали протягом року, наприклад, пенсійні виплати. На 1 січня 2024 так звана соціальна, тобто мінімальна пенсія становила 2 361 грн. (+286 грн. у порівнянні з кінцем 2023 року і лише 62,2 долара в еквіваленті), а середні виплати були на рівні 5 395 грн. Для покращення ситуації протягом року пенсії лише втретє від початку повномасштабного вторгнення були проіндексовані. Зокрема, 1 березня таке підвищення торкнулось як цивільних пенсіонерів, так і пенсіонерів військових, а також осіб, що набули інвалідність, або важку хворобу внаслідок аварії на ЧАЕС. В середньому приріст склав 322 гривні або 8% й розмір середньої виплати збільшився до 5 717 грн.

Крім того, автоматичний перерахунок пенсій з урахуванням оновленого страхового стажу відбувся 1 червня (спочатку планувався 1 квітня). А за місяць були підвищені виплати українцям, яким виповнилось 70, 75 та 80 років – на 300, 456 та 570 грн. відповідно. Але знову ж таки суттєвих змін у пенсійних виплатах для пересічних громадян не відбулось. Й додаткові кілька сотень гривень мало що змінили у фінансовому стані цієї категорії українців. Особливо на фоні істотного здорожчання продуктів, навіть базових. Для прикладу картопля, капуста, морква дали приріст у порівнянні з початком повномасштабного вторгнення 1,5 і 2 рази, масло – на 111%, яйця – на 101%, свинина – на 90,5 % тощо.

При цьому встановлений законом на рівні десяти прожиткових мінімумів пенсійний максимум у 2024 році становив 23 610 грн. Такий розмір виплат отримували науковці, нардепи, держслужбовці та службовці органів місцевого самоврядування. В той час як спецпенсіонери – колишні судді, прокурори, військовослужбовці та представники силових структур (поліції, податкової міліції, НАБУ тощо) отримують в рази більше.

Наприклад, суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Олег Оксененко за рішення своїх колег мав отримувати щомісяця 268,3 тис. грн пенсії. Тож загалом Пенсійний фонд заборгував йому більш ніж 17 млн гривень. Й такий випадок нарахування круглих сум виплат "заднім числом", як виявився, непоодинокий. А прокурори отримували за рік від 406 тис. до 1,1 млн. гривень пенсійних виплат.

ВПО: допомога не безстрокова, лише як кризовий інструмент

Ще один з напрямків соціального захисту, який був на слуху протягом року, – це підтримка українців, що були змушені покинути свої домівки. У 2024 в Україні, за даними Мінсоцполітики, офіційно зареєстровано 4,9 млн. внутрішньо переміщених осіб (ВПО), з них 3,6 млн. українців (або 73%) отримали такий статус від початку повномасштабного вторгнення. При цьому більшість з них, можливо, й хотіли б повернутися додому, але позбавлені такої можливості, бо їхні рідні міста та села або перебувають в тимчасовій окупації, або знаходяться в зоні бойових дій, або фактично перестали існувати разом зі всією інфраструктурою.

Зрозуміло, що часто ВПО на новому місці опиняються без речей або з їх мінімальним запасом, крім того, не мають заощаджень, які б дозволили протриматися певний час на плаву, та не завжди мають можливість відразу піти працювати. Тут значну роль грає вік (молоді зазвичай простіше призвичаїтися до нових реалій, та, наприклад, опанувати нову професію), стан здоров’я (люди старшого віку мають хронічні хвороби, які потребують постійного приймання ліків та візитів до лікаря), наявність маленьких дітей (за відсутності місць в дитячих садках – говорити про роботу фултайм навряд чи можна), пропозиції на ринку праці (зрозуміло, що у селах вибір вакансій вкрай обмежений, та й в містах через економічну ситуацію – він може бути небагатим) та інші чинники. Саме тому, як і раніше, внутрішньо переміщені особи отримують фінансову допомогу раз на місяць у розмірі: 2 тис. гривень на дорослу людину та 3 тис. гривень – на дитину.

Але з наданням такої фінансової допомоги існують додаткові нюанси, зміни почали запроваджувати всередині 2023 року й остаточно затвердили на початку 2024. Вони стосуються перш за все терміну надання фінансової допомоги, він не є більше достроковим, а обмежений 6 місяцями. Подовження виплат на наступні пів року відбувається лише за умови, що ваше місто/село й досі небезпечна зона (там ведуться або можуть вестися бойові дії, або населений пункт лишається в окупації. Крім того, вам й надалі платитимуть гроші, якщо ви відноситесь до найбільш вразливих категорії громадян, таких як особи з інвалідністю I та II групи, діти з інвалідністю або тяжкими захворюваннями, або члени родини, що за ними доглядають, пенсіонери, вагітні жінки (після 30-го тижня вагітності), багатодітні сім'ї та інші. Але якщо ви до цих категорій не належите, маєте голову на плечах та цілі руки-ноги, то, як-то кажуть, шукайте варіанти, як самим себе забезпечувати.

"Ці критерії говорять про те, якщо ти не можеш відновити свою працездатність й шукати роботу, ми будемо тобі платити далі. За умови, що у тебе низький рівень доходів, з урахування доходів членів твоєї родини. Але якщо ти працездатна особа, то ти принаймні маєш піти стати до центру зайнятості, чи піти на перенавчання, тобто робити щось, щоб врешті решт вийти на економічну самостійність", – пояснювала вибірковість підходу до термінів виплат для ВПО під час одного з ефірів в Medai Centre Ukraine – Дарія Марчак – перша заступниця Міністра соцполітики.

Також чиновниця наголосила, що таким чином вдалось вийти на той формат, в якому підтримка ВПО буде надаватися і в майбутньому. А саме вона залишиться виключно "як кризовий інструмент реагування на потреби громадян після переміщення".

Держава підкине на дрова й не забере субсидію при купівлі генератора

Протягом 2024 року у значної кількості українських родин з огляду на реалії воєнного часу виникали складнощі з оплатою за житлово-комунальні послуги. У таких випадках держава традиційно пропонувала скористатися пільгами та субсидіями. Й цього року збільшилась кількість осіб, які скористалися таким правом, якщо у 2023 їх було до 2 млн., то цього року майже 3 млн. Наприклад, в жовтні, за даними Пенсійного фонду України, субсидіями скористались 1,4 млн українців, а сума нарахувань становила – 1,3 млрд гривень, і ще 1,4 млн осіб отримали пільги в цілому у розмірі 1,5 млрд гривень. А на рік на таку адресну соціальну допомогу уряд "заклав" майже 50 млрд гривень (для порівняння – у 2023 році сума була меншою – 37,9 млрд гривень).

Серед додаткових кроків підтримки цього непростого з енергетичного погляду опалювального сезону, уряд задекларував "заморозку" підвищень тарифів на послуги ЖКГ. Також були передбачені додаткові виплати для тих господарів, хто використовує для опалення житла вугілля або дрова. Їх розмір розраховується індивідуально, й може доходити до 21 тис. гривень, а скористатися цим варіантом допомоги до кінця грудні мають право 500 тис. домогосподарств. Варто також зазначити, що на цю статтю, відповідно до Постанови Кабміна, передбачені не тільки державні кошти, а й кошти партнерів, а саме Агентства ООН у справах біженців.

Крім того, уряд пообіцяв, що перебої електропостачання не впливатимуть на розмір субсидій, а також задекларував не припиняти підтримку тим родинам, які придбали альтернативні джерела живлення та генерації енергії для забезпечення своїх помешкань під час відключень світла. Якщо таке обладнання не буде дорожчим 150 тис. гривень, то субсидія за родиною зберігається. При цьому якщо ви протягом року перед призначенням субсидії витратите 50 тис. гривень на благодійність або придбаєте на таку суму іноземну валюту (а це в еквіваленті 1189 доларів), то вам можуть відмовити у надання соцдопомоги.

Також в уряді весь час нагадують, що оформлення пільг та субсидій в житлово-комунальному секторі відбувається за спрощеною процедурою. Нібито подав заяву, а всі необхідні довідки збере Пенсійний фонд. Але, наприклад, оформлення допомоги онлайн через портал Дія передбачає аже 21 крок. Тут й заповнення інформації про характеристики житла, й необхідність "звітувати" про наявність транспортних засобів чи нерухомого майна, наявність та сплату аліментів тощо. А у фіналі потрібно завантажити копії документів для отримання субсидії. Звісно, це простіше, ніж, наприклад, відвідувати ЦНАП, але все одно вимагає певного часу й підготовки.

І вже у новому, 2025 році, стане доступна субсидія на оренду житла для ВПО, що може надаватися паралельно з субсидією на житлово-комунальні послуги. Поки це експериментальний проєкт, що буде реалізований в Чернігівській, Сумській, Харківській, Запорізькій, Миколаївській, Дніпропетровській, Луганській, Донецькій, Херсонській областях (за винятком тимчасово окупованих територій та тих, де ведуться активні бойові дії).

Тисяча разової підтримки справу не покращить, в Мінсоцполітики обіцяють реформи

А найбільш обговорюваною цього року здається була т. зв. "тисяча Зеленського" – це один з пунктів "Зимової єПідтримки". Про її видачу оголосили як раз в той час, коли депутати підтримали законопроєкт про підвищення податків "заднім числом" (сьогодні президент підписав законо, який иправив цю норму, тож ФОПи платитимуть по-новому з 1 січня 2025 року). Тож соціальну допомогу такого формату активно критикували економісти, журналісти, нардепи та пересічні громадяни. Називали кроком "просто за гранню", "пекельно популістичною акцією", "безвідповідальним рішенням", згадували компенсацію за знецінені вклади за часів прем'єрства Юлії Тимошенко та президентства Віктора Януковича та створили десятки тематичних мемів.

При цьому за даними голови уряду Деніса Шмигаля, цей варіант допомоги виявився достатньо популярним серед українців. На 23 грудня на програму "Зимова єПідтримка" було подано 10 млн заявок, більшість з яких – 8 млн через Дію, решта – через "Укрпошту". І половина зі звернень вже опрацьовано, тобто 5 млн українців вже отримали 1 000 гривень на руки. Паралельно з тим держава запропонувала скористатися ще й програмою єКнига, що передбачає виділення 908 грн кожному українцю на придбання вітчизняних книжок.

Ця ініціатива, якщо відкинути можливі політичні дивіденди у вигляді лояльності електорату на майбутніх виборах, виглядає не надто продуманим кроком. Адже наразі точно невідомо, скільки вона коштуватиме країні в результаті. Про це, зокрема, в інтерв'ю "Телеграфу" розповіла заступниця міністра економіки Надія Бігун. За словами чиновниці в розрахунках витрат орієнтувались на показники виплати т.зв. "ковідної тисячі". І якщо навіть йтиметься про 10 млрд гривень (а поки саме така сума вимальовується з огляду на статистику заяв), це не призведе до зростання цін чи інфляції.

Загалом система соціальної підтримки в країні виглядає як складний та неповороткий механізм, який вимагає все більше фінансування. Наприклад, за даними Дарії Марчак – першої заступниці міністра соцполітики – наразі діє 160 (!) різних типів надбавок та "дотяжек" при нарахуванні пенсій, та приблизно 40 типів виплат лише для захисту від бідності, при тому, що є ще виплати на догляд та стимулюючі виплати (застосовуються, коли йдеться про приймання дитини в родину). При тому, що посадовці давно визнали: забезпечувати задекларовані виплати країні, яка веде кровопролитну війну, самій не під силу, тож долучаються іноземні партнери. Й на разі від того, чи продовжать вони надавати фінансову підтримку у 2025 році, залежить, чи отримуватимуть українці пенсії, субсидії та інші види допомог та пільг.

При цьому в Мінсоці наголошують, що працюють над тим, щоб зробити надання соціальної допомоги справедливим та виваженим. Зокрема, готують реформу, яка змінить модель солідарної пенсійної системи, адже наразі люди, які мають однаковий трудовий стаж й отримували однакову зарплату, отримують різну пенсію. Щоб вирівняти цю ситуацію, посадовці планують розбити виплати на два компоненти: базовий (єдиний для всіх, що складатиме 30% від мінімальної зарплати) та страховий (буде визначатися за допомогою бальної системи: бали нараховуватимуться залежно від розміру зарплати, а для визначення розміру виплати їх кількість буде помножена на вартість одного бала на той момент). До того ж реформа передбачатиме запровадження накопичувальної моделі пенсійної системи та реформи системи соцстрахування.

В планах профільного міністерства також запровадити "базову соціальну допомогу". Відповідний законопроєкт перебуває на розгляді Верховної Ради України. Необхідність такого кроку посадовці пояснюють неефективністю встановлення прожиткового мінімуму, недостатній рівень адресності видів допомоги, що існують зараз, фрагментарність різних видів соцдопомоги та інші. На такий варіант допомоги зможуть розраховувати багатодітні та малозабезпечені родини, особи з інвалідністю, переселенці та пенсіонери. Тобто це буде ще один вид допомоги до вже існуючої, але чи стане від цього українцям жити легше?

Як повідомляв "Телеграф", у бюджеті України на 2025 рік доходи заплановано на рівні 2,3 трлн, видатки — 3,9 трлн гривень. Великий розрив між ними, як зазначив кандидат економічних наук, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус, буде покрито за рахунок допомоги і навіть кредитів наших партнерів.