Відступаємо, але отримуємо перевагу, про яку говорив Залужний? Підсумки 2024 року на фронті

Автор: Анастасія Галата
Дата публікації: 28 грудня, 07:00

Автор: 1893

"Телеграф" розповідає, чим відзначився у військовому плані рік, що минає

2024-ий добігає кінця, час підбивати воєнні підсумки надзвичайно важкого року. "Телеграф" згадує головні події на фронті, а також те, як Сили оборони завдавали ударів по території Російської Федерації за тисячі кілометрів від кордону.

Мінус 422 тисячі росіян за рік

Станом на 1 січня 2024 року, за даними Генштабу ЗСУ, втрати росіян в особовому складі становили 360 010 осіб. Станом на 27 грудня — 782 510 осіб. Таким чином за рік ЗСУ "прибрали" 422 500 військових ворожої армії.

Взаємні втрати територій: відступаємо на Донбасі, тримаємо частинку Курської області РФ

Росіяни продовжують вести наступальні операції, ситуація на фронті важка. За рік росіяни просунулися відчутно — так, за даними UA War Infographics на початок грудня 2024 року, протягом листопада росія захопила майже вп'ятеро більше, ніж за весь 2023 рік. В перше чергу через нестачу ресурсів в України та використання нової тактики (а це як відомі "м’ясні штурми" паралельно з роботою малих піхотних груп, так і активне застосування КАБів — керованих авіаційних бомб).

Але водночас 2024 рік став історичним: вперше територія ядерної держави (частина Курської області РФ) була захоплена військами неядерної. Також вперше з часів Другої світової російська територія взагалі була кимось захоплена.

Сьогодні (27 грудня 2024 року)

Станом на 1 січня:

Лінія фронту у Курській області Росії станом на 27 грудня 2024 року:

Коментуючи втрати контрольованих Україною територій у 2024 році, директор безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук у розмові з"Телеграфом" зазначає, що частково росіяни перехопили ініціативу на фронті через брак ресурсів та спроможностей.

"Через брак ресурсів наші військові вимушені відповідати. Навіть Курська операція (6 серпня — початок наступу ЗСУ в Курській області і подальше захоплення території РФ, — Ред.), дуже сміливий крок, вона була покликана відтягнути резерви противника від напрямків головних ударів. Тобто це була допоміжна операція, операція у відповідь. Тому, на жаль, маємо ситуацію, коли противник переважно володів ініціативою на полі бою, і це погано", — констатував Лакійчук.

На противагу цьому удари в глибину оборони ворога, які ми здійснюємо власними засобами враження, серйозно впливають на характер бойових дій.

У вересні 2022 року ексголовком ЗСУ Валерій Залужний і екскомандувач Десантно-штурмовими військами Михайло Забродський написали програмну статтю, про те, як нам стримати ворога в цій навалі. Є чисельна перевага противника і технічна. Але основний фактор — перевага в спроможностях (можливості Росії завдавати удари на всю глибину нашої території, тобто у нас немає безпечного місця).

"Наші спроможності були обмежені. Тоді "Точки У" в нас били 100 км максимум. Вони назвали це точкою тяжіння війни. І для того, щоб змістити точку тяжіння, вони говорили, що нам потрібні далекобійні засоби враження. Два роки минуло, але тільки зараз ми їх отримали. Україна в скрутних умовах пішла іншим шляхом, і має свої засоби враження, які б’ють на значно більшу глибину, ніж тоді навіть передбачали Залужний і Забродський", — каже Лакійчук.

Ми можемо дотягнутися до Північного флоту, Каспійської флотилії, Уралу — це серйозний фактор, який може вплинути на перебіг війни в цілому.

Підсумки на Чорному морі

Активність у Чорному морі логічно поділити на дві частини: руйнування мережі логістики та безпосередньо цілі, що впливають на бойові дії на півдні — операції ЗСУ, спрямовані на послаблення угруповання росіян.

"Це нині стосується не тільки Дніпра та Дніпро-Бузького лиману. Це операції в північно-західній частині Чорного моря. Це й удари по західному узбережжю Криму. Це і селище Чорноморське, де були уражені патрульні десантні катери — якраз це було дуже важливо. Воно ламало задуми ворога", — каже Лакійчук.

Важливими були удари по Донузлаву, по інфраструктурі, в тому числі й по аеродромах:

"Ті ж Саки, це фактично, це 47-мий штурмовий авіаполк. (там бомбардувальник і винищувач, штурмовиків немає, але він досі так називається), — це ті якраз, хто кошмарить наш транспортний коридор, намагається кошмарити наше південне узбережжя, порти", — каже експерт.

Лакійчук виокремив і удари по Бельбеку, важливому логістичному вузлу та базуванню авіаполку. Важливими були удари по Гвардійському (авіація, вогнева підтримка поля борю противника.

Далі — удари по Криму як логістичному хабу для того, щоб максимально послабити цю спроможність для забезпечення південного флангу військ противника.

"До цього відносяться спроби ударів по Керченському мосту. Ми взагалі били по керченському транспортному вузлу (це і міст, залізничний, і автомобільний, і паромна переправа, і порт). Дуже успішні удари по Керчинській поромній переправі. Це такий був резервний варіант для Кримського мосту… Тобто фактично ми знекровлюємо Кримського групування ворога. Поки що до повного успіху далеко, але формуючи операцію, вона очевидно триває, незважаючи ні на що", — каже Лакійчук.

Втрати Чорноморського флоту РФ у 2024 році

"Івановець" — січень 2024 року

Під час нічної операції 31 січня український спецпідрозділ потопив малий військовий корабель "Івановець" шістьма військово-морськими безпілотниками.

"Цезар Куніков" — 14 лютого

За повідомленням ГУР МО України, українські розвідники потопили ворожий великий десантний корабель "Цезар Куніков" за допомогою морських дронів "MAGURA V5"

"Сергій Котов" — 5 березня

Сецпідрозділ ГУР МО України "Group 13" за допомогою дронів MAGURA V5 потопив російський патрульний катер "Сергій Котов".

"Ямал" та "Азов" — 23 березня

Українські війська атакували кораблі "Ямал" і "Азов", які пройшли ремонт на суднобудівному заводі всього за два роки до цього. Ймовірно, пошкоджені.

"Іван Хурс" — 24 березня

Розвідувальний корабель ближньої, дальньої морської та океанської зони "Іван Хурс" був ураженийв ніч на 24 березня, на якийсь час вивели з ладу.

"Костянтин Ольшанський" — березень 2024 року.

Завдали удару протикорабельною ракетою "Нептун", вивели з ладу.

"Циклон" — 19 травня

Ракетний корабель "Циклон" проєкту 22800, можливо, знищений під час сильних вибухів у окупованому Криму.

Повітря, земля, ВПК: головні досягнення

Авіаексперт, заступник генерального директора компанії виробника засобів РЕБ

Анатолій Храпчинський розповів "Телеграфу", що у повітрі головними успіхами України стали перехоплення двох літаків А-50 і Ту-22. Пізніше, у квітні 2024 року було знищено Ту-22М3 — також у повітрі.

Серед ударів по території Російської Федерації варто виділити такі найважливіші:

знищення складів в Торопці у РФ у вересні;
удар по командному пункту в Курській області в листопаді, де, можливо, був поранений один із корейських генералів.

Іншим важливим підсумком Храпчинський назвав активний розвиток безпілотних технологій. Це дозволить більше бити по території РФ, де ППО ретельно охороняють лише 3 зони.

"Ми випускали дрони, які працювали на двигунах внутрішнього згорання, або, наприклад, на електричних двигунах. Цей рік став ключовим щодо ударів нашими дронами з двигунами внутрішнього згорання на швидкостях до 200 кілометрів на годину, і з можливістю нести корисне навантаження десь до 100 кілограмів. Це невелика відстань. Цього року ми перейшли на технології реактивної тяги, що дозволить нам надалі завдавати більше шкоди росіянам — більше уражати територію РФ, обходити протиповітряну оборону", — каже Храпчинський.

Насправді у росіян можливості ППО не такі вже й потужні, каже фахівець. Сильна протиповітряна оборона є лише в тимчасово окупованому Криму, — і вони постійно намагаються посилювати її через побоювання щодо мосту — а також в Московській та Ленінградській областях.

"Згадайте за цей рік, всі удари по території Російської Федерації. Здебільшого удари по дальніх аеродромах супроводжувалися перехопленнями стрілецькою зброєю. Як тільки щось до Москви долітало, то там вже працювали їхні "Панцири", — каже експерт.

В інженерній складовій Храпчинський виділив розвиток українського ВПК за рахунок приватних компаній. Зокрема, виокремив дрони, РЕБ, комплектуючі.

Удари по території РФ. Статистика

Цього року удари по території Росії почастішали.

Аеродроми:

Атака по Оленьї у Мурманській області 27 липня — український безпілотник ударив по "Оленьї" у Мурманській області. Як результат – пошкоджені стратегічні бомбардувальники Ту-22М3.
Атака ГУР на "Саваслєйку". (13 серпня). Уражено склад паливно-мастильних матеріалів та пошкоджено літак МІГ-31К/И. (16 серпня). Знищено 3 російські літаки (один МІГ-31К/И і 2 Іл-76), ще 5 – пошкоджено, ймовірно МІГ-31К/И.
Аеродром Морозовськ в Ростовській області. Сталося влучання в склади, де зберігалися керовані авіаційні бомби.
Аеродром "Енгельс" Саратовської області (мінус три Ту-95МС і семеро військових РФ)
Авіабаза "Дягілєво" в Рязані (27 липня, 4 грудня)
Аеродром Єйськ у Краснодарському краї (4 квітня)
Аеродром Ханська (10 жовтня)

Об'єкти ВПК (військові заводи)

Список атак по ВПК РФ досить довгий, дронами було атаковано десятки заводів.

БПЛА ГУР 11 листопада вразили Смоленський авіаційний завод. Виготовляє ракети Х-59.
Редкінський завод під Твер'ю, 13 вересня. Виготовляє синтетичне авіаційне паливо децилін.
Тамбовський пороховий завод (20 червня, 4 липня 2024).
Новолипецький металургійний комбінат (лютий, квітень, червень). Метал із цього підприємства іде на виготовлення російських ракет, артилерії, дронів.
Завод "Базальт" у Тулі (15 травня). Підприємство створює та постачає зброю й боєприпаси до військ РФ.
Завод "Щегловський Вал", який виготовляє комплекси "Панцир" (21 січня).
Серія атак на заводи у Нижньокамську: змусила росіян евакуювати працівників цілої низки підприємств, серед них Нижньокамська ТЕЦ, Нижньокамськвуглець, ТАІФ-НК, Оргсинтез, Нижньокамськшини, Нижньокамськнафтохім і "Танеко".
Татарстан, економічна зона Алабуга/Єлабуга за більш ніж за 1000 км від кордону з Україною. Там дрони зруйнували кілька приміщень цеху, де збирали безпілотники Shahed (квітень).
БПЛА ГУР ударили по авіаційному заводу імені Горбунова в Казані, Татарстан. (17 квітня) Там росіяни виробляли та ремонтували бомбардувальники Ту-22М та Ту-160М.

Феєрверки на арсеналах

Арсенали в:

Торопці Тверської області (18 вересня). Удар по складу БК, вибух був рівноцінний ядерному, зафіксовано землетрус;
Тихорецьку Краснодарського краю (21 вересня);
Октябрському Тверської області (21 вересня);
Котлубані Волгоградської області (29 вересня);
Карачеві Брянської області (9 жовтня).

Нафтова промисловість

Рік, що минає, запам’ятався також серією ударів по російських НПЗ (нафтопереробних заводах) та іншій нафтовій інфраструктурі. За приблизними підрахунками, атак дронів на всілякі НПЗ, нафтобази та нафтосховища було близько вісімдесяти.

Експорт нафти підтримує російську економіку під час війни. Здебільшого Сили оборони України націлювалися на ключове обладнання з нафтопереробки, без якого підприємства РФ надовго виходили з ладу.

Після першої серії ударів по нафтопереробних заводах Росія ввела шестимісячну заборону на експорт бензину з 1 березня у спробі впевнитися, що внутрішній ринок буде повністю забезпечений, а ціни залишаться низькими. РФ побоювалася соціального невдоволення внаслідок високих цін.

Під удари, зокрема, потрапили:

Туапсинський нафтопереробний завод Краснодарського краю РФ, (24, 25 січня). Припинив переробку та видобуток нафти. Є єдиним на Чорноморському узбережжі Росії та входить до 10 найбільших нафтопереробних заводів у РФ. Виробляє нафту, мазут, вакуумний газойль і дизельне паливо з високим вмістом сірки, а також постачає паливо до Туреччини, Китаю, Малайзії та Сінгапуру.
Нафтогазовий термінал "Усть-Луга" (18 січня 2024). Найбільший російський термінал із перевалки нафтопродуктів у Балтійському регіоні.
Завод "Невский мазут", 31 січня. Санкт-Петербург.
Завод "Лукойл-Волгограднефтепереработка" у Волгограді (3 лютого). Пожежа площею близько 300 кв. м та "розлив нафтопродуктів".
Ільский нафтопереробний завод та Афіпський НПЗ, Краснодарський край РФ, 9 лютого. Пошкоджено установку первинної переробки нафти потужністю 3,6 млн тонн на рік
Завод "Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез", БПЛА влучили в потужну нафтопереробну установку АВТ-6, яка забезпечувала близько 53% від переробки всього НПЗ. Нижньогородський НПЗ, що належить Лукойлу, — одне з найбільших нафтопереробних підприємств у Росії.
Нафтобаза "Бєлґороднєфтєпродукт".5 березня, пожежа.
Рязанський нафтопереробний завод, 13 березня.
Завод "Киришинефтеоргсинтез", 13 березня.
"Первый завод", Калуга, 15 березня. Безпілотники влучили у технологічне обладнання підприємства, пошкодивши його. 10.05.2024
Новокуйбишівський, Куйбишівський та Сизранський НПЗ (16 березня).
НПЗ "Єлаз-Нєфтєпродукт". 2 квітня, Татарстан, Нижньокамськ. дрон влучив в установку первинної переробки нафти.
Нафтобаза "Кардимове", Смоленська область,. 20.04.
Нафтобаза "Псковнєфтєпродукт". 21 квітня.
Нафтобази у Раздоровому та Ярцевому Смоленська область. 24.04.2024. Влучання, пожежа.
Нафтопереробний завод "Рязаньнєфтєпродукт", зафіксовано пожежу. 1 травня.
Афіпський НПЗ, 2 травня
Нафтоперероний завод "Ґазпром нєфтєхім Салават". Башкортостан. 09.05.2024
Нафтобаза у Юрівці, Краснодарський край, пожежа.09.05.2024
Волгоградський НПЗ. 12.05.2024.виникла пожежа.
Туапсе, Краснодарський край. нафтопереробне підприємство компанії "Роснєфть".
Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї, (19 травня). Удар змусив завод у російському Слов'янську тимчасово припинити роботу.
Новошахтинський НПЗ. Ростовська область. Використовується для забезпечення потреб збройних сил РФ. 6 червня, 22 червня, 19 грудня.
Нафтобаза під Старим Осколом у Бєлгородській області, 6 червня
Нафтобаза в Азові, Ростовська область. 18 червня, спалахнула пожежа.
Нафтобаза. Краснодарський край, Чушка. Ураження нафтобази і терміналу по перевалці нафтопродуктів і хімічних вантажів "Юґнєфтєхімтранзіт"
Тамбовська область, Пєрвомайскій. Нафтобаза. 20 червня. загорівся резервуар.
Нафтобаза "Лукойл", Енем, Адигея.
Краснодарський край, Афіпський НПЗ.
Краснодарський край, Ільський НПЗ. 21 червня.
Тамбовська область, Мічуринський округ. Нафтобаза. 28 червня.
Ростов-на-Дону, нафтобаза . 5 липня
Краснодарський край, станиця Павловська, нафтобаза "Лукойл-Юґнєфтєпродукт". 7 липня.
Краснодарський край, Туапсе. Нафтопереробний завод "Роснєфть". 22 липня
Курська область, Полєвая. Нафтобаза. 28 липня
Кстово "Лукойл-Ніжеґороднєфтєорґсінтєз" НПЗ. 28 липня.
Пролетарськ у Ростовській області. 18 серпня. Внаслідок атаки БПЛА спалахнула нафтобаза "Росрезерву", комбінат "Кавказ". Зберігалися нафтопродукти для потреб армії. Пожежу гасили понад 10 днів.
Паливний склад у Кіровській області (1,5 тис. км від кордону з Україною) та нафтобаза у Молодіжному Ростовської обл. 28 серпня.
Московський НПЗ, 1 вересня.
Воронезька область. Атака безпілотників і пожежа сталася вночі на "Аннанафтопродукт". 4 жовтня.
11 грудня — НП "Брянськ", атаковано наливний пункт нафтопроводу"Дружба".

Енергетика

Що стосується ударів по енергетиці — це були об’єкти поблизу всіляких заводів, портів, станцій перекачки нафти. Після атак вони лишалися без електрики.

Конаківська ГРЕС у Тверській області (атака БПЛА 1 вересня)
Електропідстанція "Єлецька" у Липецькій області (13 травня). Атака лишила без світла залізницю і станцію перекачки нафти "Станова".
Трансформатори Новочеркаської електростанції в Ростовській області (25 березня, БПЛА). Росіяни зупинили два енергоблоки. Також автоматично відключилися високовольтні лінії 330 кВ — Тихорецька та Ростовська.

Удари західними ракетами по Росії

У листопаді 2024 Захід нарешті зняв обмеження щодо застосування своєї далекобійної зброї у відповідь на розгортання Росією північнокорейських військ у війні проти України. Так, досі Україні було заборонено бити далекобійними ракетами заходу вглиб території Росії й Україна "викручувалася" атаками своїх БПЛА та ракет.

Перші удари не забарилися, зокрема, відомо про такі:

19 листопада ЗСУ завдали удару по об’єкту Головного артилерійського управління ЗС РФ у Брянській області ракетами ATACMS
20 листопада був удар ракетами Storm Shadow (надані Великою Британією) по підземному командному пункту ЗС РФ у Курській області.
18 грудня відбулася атака ATACMS на хімічне підприємство "Комбінат Каменський" у Ростовській області. Комбінат є виробником твердого палива для ракет. Його продукція використовується у боєприпасах для РСЗВ "Ураган", "Смерч" і "Торнадо". Про застосування розповідають "осінтери" та російське Міноборони.