Ви навіть і не здогадувалися: Троєщина належала Києво-Печерській лаврі, а її мешканців жорстко експлуатували

Троєщина, один із мікрорайонів Києва, має багату та захоплюючу історію, яка тягнеться в глибину століть. Перші згадки про місцевість, де нині розташована Троєщина, датуються 1026 роком, коли тут були князівські палаци.

Однак під сучасною назвою Троєщина вперше згадується у 17 столітті. Тоді коли ці землі належали Троїцькому лікарняному монастирю Києво-Печерської Лаври.

Кріпацтво

В ті часи більшість селян були кріпаками, і їх жорстоко експлуатував монастир. Основними заняттями місцевого населення були догляд за худобою, робота на сіножаті, лов риби, збирання меду та заготівля дров. Землеробство мало другорядне значення через піщані та малородючі грунти. Жителі Троєщини мешкали у невеликих селах, де кожен будинок був оточений садами та городами, які забезпечували сім’ї свіжими продуктами.

Скасовування кріпосного права та нові промисли

Скасування кріпосного права 1861 року стало значним поворотним моментом жителям Троєщини. Після звільнення від кріпацтва населення набуло нового основного промислу — плетіння кошиків з лози. Це традиційне ремесло, яке з давніх-давен процвітало на лівобережжі Дніпра, стало важливою частиною економіки регіону. Кошики, виготовлені у Троєщині та сусідній Вигурівщині, мали великий попит у Києві, що сприяло зростанню населення в цих місцях.

Традиції та культура

Плетіння кошиків не було єдиним ремеслом, яке процвітало у Троєщині. Мешканці також займалися рибальством та полюванням, що було обумовлено близькістю до річки Дніпро. Крім того, місцеві майстри були відомі своїми вміннями у деревообробці та виготовленні різних дерев’яних виробів. Ці традиції передавалися з покоління до покоління, зберігаючи культурну спадщину регіону.

Сучасна Троєщина

Сьогодні Троєщина — це один із великих мікрорайонів Києва, включений до складу міста 1982 року. Історія цього місця наповнена як давніми традиціями, і сучасними перетвореннями.

Троєщина пройшла довгий шлях, залишаючись важливою частиною культурної та економічної спадщини України. Сьогодні цей мікрорайон став невіддільною частиною столиці, але при цьому зберіг у своїй історії відлуння багатовікових традицій, ремісничої майстерності та культурної спадщини, які продовжують формувати її унікальну ідентичність у сучасному світі.

Раніше "Телеграф" розповідав, як виглядає унікальний київський район на місці фруктового саду. Його називають "молодша сестра" Куренівки.