Немов дитяче белькотіння. Заслужена метеоролог пояснила, чому у прогнозах синоптиків багато помилок

Деякі гучні заяви українських синоптиків, у тому числі про найнижчий за 10 років рівень вологи в ґрунтах, вимагають перевірки, особливо на тлі падіння рівня професійності синоптиків Гідрометцентрів. Саме тому кваліфіковані й високоосвічені фахівці Українського гідрометеорологічного інституту практично не спілкуються з ними.

Про це в інтерв’ю "Телеграфу" розповіла провідна науковиця, фізик атмосфери та заслужений метеоролог України Вазіра Мартазінова. Вона пояснила, чому в прогнозах дедалі більше помилок.

Більше читайте у публікації: "В мене велика тривога": метеорологиня про погодні аномалії в Україні і хвороби через зміни клімату".

— Якщо синоптики роблять якісь висновки, вони повинні обов’язково передати їх до нашого інституту, розглянути на Вченій раді, щоб ми могли дослідити це належним чином і підтвердити або спростувати. А те, як вони зараз висловлюються — це, чесно кажучи, схоже на розмову дітей, — каже науковиця.

Наш інститут є головною науковою установою в галузі клімату і погоди. На жаль, нині порушені рамки доступу до науки. Це дуже негативно вплинуло на кількість і якість метеорологічних досліджень. Через це в прогнозах дедалі більше помилок. І загалом метеорологів, саме вчених, в Україні стає все менше, — додала вона.

За її словами, Україні конче потрібні дослідження стрімких кліматичних змін.

— Зростає кількість аномальних явищ: якщо вже дощ — то сильний, з поривами вітру, градом, грозами. А це несе загрозу для людей і інфраструктури. Так само з температурою — коливання різкі, це призводить до стихійних лих. За цими процесами потрібно не тільки спостерігати, а саме глибоко досліджувати, — каже заслужений метеоролог.

Вона пояснила, що має власну модель змін великомасштабної атмосферної циркуляції та модель довгострокового прогнозування на два місяці.

— Її знають аграрії, які займаються посівом. І ці наші моделі не поступаються європейським чи американським. Але вони не затребувані. І це дуже сумно, — каже фізик атмосфери.

Ще одна проблема, за її словами: зараз молодих метеорологів не готують належним чином. Їх навчають лише базових речей замість глибокої професійної підготовки.

— А ми повинні передати свої знання, щоб хтось після нас продовжив справу. В Україні метеорологів не просто мало, у деяких університетах вже скорочують метеорологічні курси. Було таке, що до "великої" війни приїжджали іноземні науковці, щоби допомогти відновити метеорологічну культуру. Але нині ми багато втрачаємо. Рівень падає.

Я маю право це сказати, бо я — один із найстаріших метеорологів країни, і я — заслужений метеоролог України, — наголосила Вазіра Мартазінова.

Нагадаємо, раніше вона пояснила "Телеграфу", як теплі зими вдарять по здоров’ю українців.