"В мене велика тривога": метеорологиня про погодні аномалії в Україні і хвороби через зміни клімату

Україна зіткнулася з відносно новою та нестабільною атмосферною циркуляцією. Саме вона несе із собою екстремальні погодні явища, як-от сніг у травні, з яким зустрілися мешканці Закарпаття, а також немилосердне сонце влітку.

Як ці зміни вплинуть на загальне здоров'я населення? Які категорії людей у зоні ризику? І чи справді все так серйозно? Про це "Телеграф" поспілкувався з провідною українською вченою, фізиком атмосфери та заслуженим метеорологом України Вазірою Мартазіновою, яка понад 30 років досліджує клімат і має власні моделі прогнозування атмосферної циркуляції.

"Такі процеси будуть ще близько 25 років"

— Якщо описати нинішній стан клімату в Україні одним словом — яким воно буде? Чому?

— Ну, по-перше, треба розуміти, що клімат і погода це різні речі. Клімат — узагальнені погодні умови, які спостерігаються протягом тривалого часу. Це, умовно кажучи, знання про те, якою загалом буде погода на території України в певний період.

Погода ж це щось короткострокове. Наприклад, вирішити, брати завтра парасолю чи ні — питання погоди. Клімат визначається на основі спостережень щонайменше за 30 років. Усі ці багаторічні дані формують середні характеристики, які й визначають кліматичні умови тієї чи іншої території.

Говорити про кліматичну катастрофу в Україні поки передчасно. Але й називати клімат стабільно помірним, уже не відповідає дійсності — він зазнав змін, і зараз ми спостерігаємо певне зміщення кліматичних зон по регіонах.

Можна сказати, що Дніпро нині розділяє кліматичні особливості території України. Із заходу, з боку Європи, до нас приходять циклони — дощі, волога погода. Вони переважно доходять до Дніпра, далі рухаються на північ. А східні області частіше потрапляють під вплив східних сухих процесів — там менше опадів, більш посушливо.

Найбільша зміна це зростання кількості екстремальних ситуацій. Стає більше несподіваних та нестабільних погодних явищ. Тобто я б описала ситуацію як "нестабільну".

— Кліматологи кажуть, що за підвищенням температури Україна випереджає Європу. А чому так відбувається? Хтось в цьому винен чи в нас просто невдале розташування на планеті?

— На території України, як і в Європі, загалом спостерігається один і той самий тренд: температура підвищується. Там вона зросла — і тут вона також зросла. Проте з року в рік температурні розподіли різняться. Наприклад, якщо взяти північну півкулю загалом, то є ділянки, де температура не змінилася, є — де знизилася, а є — де зросла.

Як людина, яка створює моделі кліматичної атмосферної циркуляції, я можу зазначити наступне: змінилася атмосферна циркуляція. Вона трансформувалася приблизно з початку нашого століття — з 2003 року. І тепер ми маємо нову циркуляційну структуру. Вона розвивається, змінюється, але вже десь 25 років існує, і, вірогідно, ще стільки ж залишиться з нами, перш ніж знову трансформується.

Саме ця нова система атмосферної циркуляції є нестабільною та непередбачуваною. Вона створює умови для екстремальних явищ: раптове потепління, різке похолодання — усе це ми вже спостерігаємо. Частота таких явищ буде зростати.

Щодо опадів — або їх буде надмірно багато, і вони будуть рекордними, що буде призводити до підтоплень, або ж їх не буде взагалі, що викликатиме посухи. Тобто ми будемо знаходитися між цими крайнощами — або надлишок, або нестача вологи.

Так само і з температурою: то дуже висока, то дуже низька, причому такі різкі перепади можуть тривати по 10 днів або навіть довше. Ці зміни — не просто природні коливання, а аномалії, і в найближчі роки, ймовірно, ця тенденція посилюватиметься.

Коли йдеться про питання "хто винен", важливо розуміти, що причини глобального потепління не до кінця зрозумілі. Тут взаємодіють кілька груп факторів: геофізичні (впливи Землі як планети), регіональні (місцеві особливості) й антропогенні (діяльність людини).

Більшість науковців вважає, що саме антропогенні чинники є головною причиною змін, і базують свої кліматичні моделі саме на цьому. Але сказати, що тільки це впливає — як на мене, вузько. Клімат змінюється під дією широкого комплексу причин.

— Як кліматичні зміни вплинуть на наше національне здоров’я? Ми станемо здоровішими без суворих зим чи навпаки — спека і нові хвороби нас підкосять? Адже зона комфорту для людського організму знаходиться, у діапазоні температур від 20 до 22°С.

— Сказати точно про нові хвороби складно. Але ті захворювання, які вже існують, безумовно, стануть більш поширеними. Частота захворювань серед населення зростатиме.

Чому? Тому що відбуваються різкі перепади температур — від прохолодної погоди до дуже високих температур. Іноді ці перепади досягають 10 або навіть більше градусів за добу.

Такі зміни особливо небезпечні для людей із серцево-судинними захворюваннями. Різке потепління або похолодання може створити додаткове навантаження на серце. Таким людям потрібно бути попередженими про зміну погодних умов, щоби вчасно прийняти ліки та зменшити ризик ускладнень. Аналогічно у людей з підвищеним артеріальним тиском: коливання атмосферного тиску вони відчуватимуть дуже гостро.

Отже, статистика хвороб серця, тиску, судин буде зростати, ймовірно, суттєво.

— А як щодо дітей? Вони зможуть адаптуватися до таких змін, чи теж будуть вразливими?

— Я думаю, що діти все ж таки зможуть адаптуватися. Природа так влаштована, що дитячі організми мають кращу здатність до пристосування. Вони ростуть, розвиваються — і це робить їх більш витривалими до змін середовища.

"Вчених-метеорологів в Україні все менше"

— Нещодавно синоптики в інтерв'ю "Телеграфу" говорили, що рівень вологи в ґрунтах критично низький (найнижчий рівень за 10 років) – це тимчасове явище чи початок водної кризи? Чи загрожує це продовольчій безпеці України?

— Знаєте, я не знаю, що саме говорять деякі синоптики. Але якщо говорити по суті, то наш інститут, де працюють кваліфіковані й високоосвічені фахівці, зараз практично не спілкується з синоптиками Гідрометцентрів. Бо рівень професійності там дуже впав.

Те, що вони говорять, потребує перевірки. Якщо вони роблять якісь висновки, вони повинні обов’язково передати їх до нашого інституту, розглянути на Вченій раді, щоб ми могли дослідити це належним чином і підтвердити або спростувати. А те, як вони зараз висловлюються — це, чесно кажучи, схоже на розмову дітей.

Наш інститут [Український гідрометеорологічний інститут] є головною науковою установою в галузі клімату і погоди. На жаль, нині порушені рамки доступу до науки. Це дуже негативно вплинуло на кількість і якість метеорологічних досліджень. Через це в прогнозах дедалі більше помилок. І загалом метеорологів, саме вчених, в Україні стає все менше.

— Які дослідження конче потрібні Україні?

— Дослідження кліматичних змін. Як ми обговорили, клімат змінюється дуже стрімко. Зростає кількість аномальних явищ: якщо вже дощ — то сильний, з поривами вітру, градом, грозами. А це несе загрозу для людей і інфраструктури.

Так само з температурою — коливання різкі, це призводить до стихійних лих. За цими процесами потрібно не тільки спостерігати, а саме глибоко досліджувати.

До прикладу, я маю власну модель змін атмосферної циркуляції — великомасштабної. Є також моя модель довгострокового прогнозування на два місяці. Її знають аграрії, які займаються посівом. І ці наші моделі не поступаються європейським чи американським. Але вони не затребувані. І це дуже сумно.

Ще одна проблема: молодих метеорологів зараз не готують так, як потрібно. Їх навчають лише базовим речам замість глибокої професійної підготовки. А ми повинні передати свої знання, щоб хтось після нас продовжив справу.

Зараз в Україні метеорологів не просто мало, у деяких університетах вже скорочують метеорологічні курси. Було таке, що до великої війни приїжджали іноземні науковці, щоби допомогти відновити метеорологічну культуру. Але нині ми багато втрачаємо. Рівень падає.

Я маю право це сказати, бо я — один із найстаріших метеорологів країни, і я — заслужений метеоролог України.

"Моделі довгострокового прогнозування не гірші за європейські, але ними не користуються"

— Що, на вашу думку, є найважливішим кроком, який Україна повинна зробити вже зараз, щоб адаптуватися до неминучих змін клімату та пом'якшити їхні наслідки? Яка роль у цьому держави, бізнесу та кожного громадянина?

— Ви знаєте, природа не залежить від політики. Якщо йде ураган — він йде. І жодна політика його не зупинить. Вирубка лісів, транспорт — усе це негативно впливає. Але це впливає на мікроклімат, тобто на конкретні локальні території. А глобальний клімат від цього напряму не змінюється. Так само, як і водойми: вони змінюють лише мікроклімат довкола себе. Єдине, що ми можемо — це адаптуватися до змін глобального потепління.

А для цього потрібно дуже глибоко займатися дослідженням клімату України. І займатися мають справжні професіонали, висококласні фахівці, які ще залишились на території України. Їх дуже мало — є в Одесі, є в Києві, але їх справді небагато. Їх треба зібрати й уважно вислухати: що вони говорять, що саме відбувається з кліматом України.

І важливо не тільки зібрати кліматологів, а й залучити фахівців із сільського господарства. Провести спільний семінар, де аграрії розкажуть, чого очікують, а кліматологи скажуть, до чого треба готуватися. Щоб разом визначити: які сільськогосподарські продукти адаптувати, як змінити аграрну політику під нові умови. А умови будуть нестійкі — як кліматичні, так і погодні.

— Як ви, як провідний кліматолог, особисто ставитеся до тих змін, які ми спостерігаємо?

— Я відчуваю тривогу. Тому що нас ніхто не слухає. Щоб дійсно зрозуміти, що відбувається з кліматом, не можна орієнтуватися на випадкових людей, які говорять про клімат.

Зміни в кліматі — не на краще. Чому? Тому що зараз атмосферна циркуляція повністю змінилася. Якщо раніше вона була широтною — на півдні одні процеси, на півночі інші — то тепер вона стала меридіональною.

Це означає, що з півночі можуть різко вторгатися арктичні холодні маси, які опускаються далеко на південь. А з півдня, навпаки, піднімаються теплі маси — ідуть на північ. І ці процеси відбуваються одночасно, через усі широти.

Ось у чому суть. Циркуляція стала іншою. Її потрібно поважати. Ставитися до неї легковажно не можна. Тривога в мене дуже велика.