Як витіснити російську мову з українського інформпростору. Філологиня дала декілька порад

Діти на шкільних перервах продовжують спілкуватися російською мовою навіть після років навчання українською через культурну домінанту мови сусідньої країни. Російськомовні книжки, фільми, серіали показували, що російська — це норма.

Про це в інтерв'ю "Телеграфу" розповіла філологиня, викладачка української мови, фольклористка та популяризаторка рідної мови Марія Словолюб. Вона пояснила, що проблема глибша, аніж просто "річ у батьках" чи "річ в соціумі".

Більше читайте у публікації: "Це не українські імена": філологиня про мовні міфи, російський YouTube для школярів і користь суржика".

— Раніше вважалося, що говорити російською — це ніби модно, сучасно, показник освіченості. Чому? Бо всі доступні джерела — книжки, фільми, музика — були здебільшого російськомовними. Навіть після проголошення незалежності України бібліотеки були заповнені літературою російських авторів. А книжки російською мовою, як перекладні, так і оригінальні, продовжували видавати і після 2014 року, після початку війни, — каже філологиня.

Однак вона зазначає, що російськомовний YouTube і музика стають культурною домінантою в Україні. На її думку, молодь активно споживає російськомовний контент.

— І хочеш ти того чи ні, середовище впливає. Ти мимоволі починаєш копіювати, переймати. Саме тому я звертаю увагу на ці аспекти: якщо ми хочемо, щоб діти говорили українською, маємо створити для них українськомовне інформаційне середовище — у книжках, кіно, музиці, YouTube-контенті, — каже фольклористка.

За її словами, мова має бути нормальною, звичною — мовою освіти, виховання і любові.

— Школа забезпечує навчання українською, але вона не може контролювати, якою мовою спілкуються друзі дитини чи який контент вона дивиться. А якщо друзі — російськомовні, то й сама дитина переходить на російську.

Популяризаторка рідної мови каже, що все починається з тих, хто створює контент.

— Ми маємо зробити ставку на якісний українськомовний продукт. Наступна ланка — це батьки. Якщо дитина живе в російськомовній родині, вона вбирає це, як губка, і сприймає російську як рідну. Але є багато випадків, коли саме діти стали рушіями змін, — зазначає викладачка української мови.

Вона зауважила: щоб наші діти не виростали з думкою, що російська — це їхня рідна мова, коли Україна щодня бореться за свою незалежність — треба змінюватися.

— Повторю: мова — це свідомість. Тому, відповідаючи на запитання "що робити", — треба постійно показувати, чому українська мова має значення. Говорити з дітьми, з батьками, створювати якісний україномовний контент. Адже дітям і справді дуже складно, коли вони змушені жити між двох мовних світів: уроки українською — перерви російською. Це надзвичайно навантажує мозок. А дитина потребує цілісного, зрозумілого мовного простору. І саме ми маємо допомогти їй його сформувати, — підсумувала Марія Словолюб.

Нагадаємо, раніше вона пояснила "Телеграфу", чому на Харківщині – суржик, а на Тернопіллі – діалект.