Кулеба розповів, скільки насправді заробляють українські дипломати

Професія українського дипломата — це не про великі зарплати, а про державну службу, самовідданість і довгу гру. Умови праці в центральному апараті МЗС суттєво відрізняються від тих, що пропонуються співробітникам у закордонних відрядженнях.

Про це у розмові з Раміною Есхакзай розповів колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. За його словами, дипломат, який працює у міністерстві в Києві, не може розраховувати на ринкову зарплату. Ставки стартують від 8–16 тисяч гривень, останнє підвищення зафіксувало зарплатню на рівні 20 тисяч. Навіть на керівних посадах мова не йде про конкурентну оплату праці:

"Навіть міністр, заступник міністра чи посол не заробляють 10 000 доларів на місяць", — повідомив дипломат. Він пояснив, що бюджет міністерства формується відповідно до жорстких державних обмежень, і спроби кожного нового очільника МЗС добитися збільшення фонду оплати праці в апараті найчастіше не мають результату.

Держава, фактично, не забезпечує дипломатів жодними додатковими пільгами, за винятком робочого місця та базового медичного обслуговування. Житла, надбавок чи охорони немає. Умови праці Кулеба описав лаконічно: "Держава дає тобі кабінет, комп’ютер і цьомає в щічку на знак вдячності".

Попри це, міністерство намагалося створювати комфортніші умови праці власними силами: відкрили дитячу кімнату для працівників із дітьми, дозволяли приходити на роботу з домашніми тваринами в період війни та COVID-19, щоб знизити рівень стресу.

Ситуація принципово змінюється, коли дипломат вирушає у закордонне відрядження. Проте потрапити в закордонне диппредставництво можна лише після 1,5–2 років роботи в центральному апараті МЗС. У такому випадку:

• виплати базуються на умовах країни перебування;
• надається повна медична страховка;
• з високою вірогідністю забезпечується службовий автомобіль;
• оплачується гідне житло;
• заробітна плата є ринковою і дозволяє жити на рівні середнього класу країни перебування.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що після здобуття незалежності Україна не мала реальної можливості зберегти ядерну зброю, однак могла досягти значно вигідніших умов за її відмову. Таку думку висловив колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. За його словами, усе залежало від політичної волі та переговорних здібностей тодішнього керівництва. Замість 400 мільйонів доларів і формальних гарантій дружби з США та країнами Заходу, Україна могла виторгувати серйозніші гарантії та ресурси.