Перевірте своє: українські прізвища, які мають походження від церковнослужителів
- Автор
- Дата публікації
- Автор

Деякі з них доволі розповсюджені
Прізвище — це не просто слово, що передається з покоління в покоління. У родовому імені закодовані соціальні ролі, професії, а іноді й дотепна фантазія предків. В Україні, як і в інших країнах в давні часи важливу роль у формуванні прізвищ відігравала церква.
"Телеграф" зібрав родові імена, які ведуть походження від церковнослужителів. Іноді вони є неочевидними.
Прізвища за фахом: від дяка до паламаря
Серед найбільш поширених українських прізвищ чимало мають безпосереднє церковне походження.
Наприклад:
Дяк — церковнослужитель, що відповідав за читання і спів у храмі;
Дяченко — син або нащадок дяка;
Співак — очевидне позначення церковного співака, можливо, зразкового виконавця псалмів;
Пономар, Пономаренко — працівник церкви, відповідальний за дзвони, підготовку богослужінь, іноді — фактично церковний "адміністратор".
З часом ці прізвища зазнавали трансформацій. Наприклад, вплив російської мови привів до появи форми Дьяченко, а діалектні або регіональні варіанти створили Паламар, Паламаренко, Паламарчук — усі вони теж походять від слова "пономар", але пройшли "локалізацію" на теренах України.
Прізвища духовенства: від Рождественського до Спасокукоцького
Особливо вирізняються прізвища, що надавались випускникам духовних семінарій, зокрема Києво-Могилянської академії. У XVIII–XIX століттях багато молодих людей отримували нові "штучно створені" прізвища від своїх церковних наставників. Ці прізвища мали звучати шляхетно, а головне — відрізняти духовну особу від простого люду.
Так з’явилися:
Вознесенський — від "Вознесіння Господнього";
Нікольський — на честь святого Миколая (Ніколая);
Рождественський — пов’язаний із Різдвом Христовим;
Спаський, Спасокукоцький — від слова "Спас" (Спаситель), часто з додатковими конструкціями;
Поводіякопосухуходященський — майже карикатурне утворення, яке може звучати як пародія, але подібні конструкції справді існували й засвідчують іноді надмірну креативність тогочасного духовенства.
Ці прізвища іноді звучали вишукано, іноді їх було складно вимовити, але в будь-якому випадку вони маркували носія як частину освіченого, сакралізованого прошарку суспільства.
Українське формування родових імен — це не тільки про географію чи рід занять, це ще й про інституції. Кожне з них — це маленьке віконце в епоху, коли слово "Паламаренко" означало більше, ніж просто прізвище. Це була соціальна роль.
Раніше ми назвали 12 найкоротших українських прізвищ, які, окрім того, є досить рідкісними. Вони складаються з трьох або навіть з двох літер.