Ультраправі вже програли в Румунії та Польщі: чи лишились приводи для хвилювання для України

На вихідних українці спостерігали за президентськими перегонами у сусідів. Румуни віддали перевагу проєвропейському політику Нікушору Дану, як й поляки, що попри неочікувано високу підтримку ультраправих, все-таки вивели в лідери першого туру центриста Рафала Тшасковського та консерватора Кароля Навроцького.

В ексклюзивному коментарі "Телеграфу" народний депутат і голова підкомітету з культурної політики комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький пояснив, чи є точки напруги у стосунках з Румунією, які можуть загостритися після виборів. А також відповів на питання, який з кандидатів на посаду польського президента буде більш безпроблемним для подальших взаємин з цією країною.

- У другому турі президентських виборів у Румунії перемогла проєвропейська сила, й, можна припустити, що країна продовжить нас підтримувати, надаючи військове озброєння та допомагаючи з експортом. При цьому деякі медіа говорять про проблемні питання, які можуть з часом знову опинитися на порядку денному. Це, зокрема, конкуренція за ринки ЄС та питання румунської нацменшини. Чи реальна така перспектива?

- Питання, які ви назвали, не є проблемними в наших стосунках, а є такими, які використовувала Росія для того, щоб не дозволити Україні вступити в Європейський Союз. Якщо говорити про економічний складник, то наразі ЄС навпаки запроваджує додаткові мита на українські товари чи повертає ті, які були до повномасштабного вторгнення. Ми в цьому випадку взагалі не є конкурентами Румунії. Навпаки, експортуючи наші товари через цю країну, ми платили їй великі гроші. Тобто ми скоріше клієнт Румунії, а не конкурент в економічній сфері. А що стосується румун, які мешкають на території України, то жодного обмеження цієї меншини не має, вони вільно діють, працюють, й крім проросійських політтехнологів і спікерів ніхто більше про це особливо не говорить.

- Інша сусідка — Польща — під час першого туру виборів президента, що пройшов у неділю, продемонструвала неочікувано високу підтримку ультраправим кандидатам, які, в тому числі виступали й проти допомоги Україні. Що на вашу думку цьому посприяло?

- На жаль, антиукраїнська риторика використовувалась в Польщі фактично всіма політичними силами на цих виборах. Почали це робити як раз ультраправі, які, на мій погляд, фактично грають на руку Москві в чистому вигляді. Але інші, щоб втримати розкручений ними електорат, теж інколи про це говорили. Як на мене, це була велика помилка, бо вона навпаки поширювала ті настрої, які суперечать принципам політичних партій, що виступають за європейську єдність, демократію, лібералізм. І врешті вони просто стали популярними в суспільстві.

Крім того, це робота російських соціальних мереж, продумані операції з боку Росії, які давно провокували як україно-польське протистояння, так й підтримували ультраправих у Польщі.

- А якщо розглядати кандидатів, що боротимуться за перемогу надалі, хто більш прийнятна кандидатура для України – Рафал Тшасковський чи Кароль Навроцький?

- Обидві партії, які вони представляють, – "Громадянська коаліція" та "Право та справедливість" – є антиросійськими. З цього погляду ми можемо бути більш-менш спокійними. Але, зважаючи на ті заяви, які робив Навроцький, він, очевидно, є небезпечнішим для подальшої співпраці між нашими країнами й для європейської співпраці загалом. Якщо ці зв'язки будуть порушені, то, очевидно, це будуть використовувати антиукраїнські сили. Але зважаючи на те, що більшість в польському парламенті й уряді є правоцентристською і такою, що підтримує Україну, думаю, в будь-якому випадку результат другого туру не буде катастрофою для нас.

Як повідомляв "Телеграф", в європейських країнах Росія не тільки працює опосередковано, через підтримку радикальних партій, але й нарощує військову присутність біля кордону з країнами НАТО. Наразі експерти вважають, що ескалація на півночі Європи наразі малоймовірна.