Може настати хаос: у Польщі обирають президента, у кого які шанси і чого чекати Україні

Другий тур президентських виборів у Польщі стартував 1 червня. Їхні результати можуть суттєво вплинути на майбутній курс країни та підтримку України, адже кандидати на пост глави держави – Рафал Тшасковський та Кароль Навроцький – мають кардинально різні погляди.

"Телеграф" розповідає все про, ймовірно, одні із найскладніших виборів Європи за останні роки.

Кандидати

У другий тур президентських виборів вийшли Рафал Тшасковський та Кароль Навроцький. Перемогу у першому турі здобув Тшасковський 31,2%. Його конкурент отримав 29,7% голосів.

Рафал Тшасковський

53-річний польський політик, доктор гуманітарних наук та фахівець з європейських справ. З 2018 року обіймає посаду президента (мера) Варшави. У 2020 році Тшасковський вже балотувався на посаду президента Польщі, поступившись у другому турі чинному тоді президенту Анджею Дуді з різницею менш як 2% голосів. Зараз він вдруге претендує на президентське крісло як представник проєвропейської "Громадянської коаліції".

Щодо України, то Тшасковський демонструє підтримку європейського курсу нашої держави. Під час передвиборчої кампанії він наголошував, що вступ України до Європейського Союзу є питанням безпеки Польщі.

Кароль Навроцький

Висуванець найбільшої опозиційної сили "Право та справедливість". Історик за фахом, він від 2021 року очолює Інститут національної пам'яті Польщі. Раніше працював директором Музею Другої світової війни в Гданську (2017-2021).

Навроцький має досить жорстку позицію щодо українсько-польських історичних питань. Він неодноразово робив гострі заяви стосовно Волинської трагедії, наполягаючи на визнанні Україною відповідальності за ці події. У січні 2025 року в етері Polsat News Навроцький заявив: "Сьогодні я не бачу Україну в жодній структурі – ні в Європейському Союзі, ні в НАТО – поки не будуть вирішені такі важливі для поляків цивілізаційні питання. Країна, яка не може відповісти за дуже жорстокий злочин проти 120 тисяч своїх сусідів, не може бути частиною міжнародних альянсів".

Нещодавно кандидат також наголосив, що не бачить Україну в ЄС, допоки країна не дасть згоду на початок ексгумацій на українській землі.

Напередодні виборів довкола Навроцького розгорнулися одразу кілька скандалів:

Як пише "24 Канал", з’явилася інформація, що він брав участь у сутичках футбольних фанатів і часто у жорстоких бійках.

Також Навроцького звинувачують у шахрайстві із житлом. Мовляв, кандидат у президенти Польщі нібито обіцяв доглядати літнього сусіда, а натомість – заволодів його квартирою, виселивши чоловіка в будинок для літніх людей.

Ба більше, нещодавно ЗМІ оприлюднили інформацію, що Навроцький під час роботи в готелі нібито викликав повій для гостей.

Докладніше про кандидатів у президента Польщі можна прочитати у матеріалі "Телеграфу", перейшовши за посиланням.

Вибори

Другий тур президентських виборів відбувається 1 червня. Виборчі дільниці розпочнуть свою роботу о 07:00 за місцевим часом. Голосування триватиме до 21.00.

Раніше голова Національної виборчої комісії Польщі Сільвестр Марціняк висловив сподівання, що результати другого туру президентських виборів будуть оголошені "так само швидко, як і після першого туру".

Таким чином, можливо, вже в понеділок 2 червня вже оголосять результати.

Чого чекати від виборів

Варшава є одним із найважливіших партнерів Києва — як у воєнний час, так і загалом. Міжнародна оглядачка "Телеграфу" Ольга Кирилова у своєму матеріалі наводила позицію одного з високопоставлених співрозмовників у Варшаві:

"Польща — перед важливим вибором: або ми дотримуємося сталого проєвропейського демократичного курсу, або поринаємо у хаос як у США".

Варто розуміти, що у Польщі багато років триває гостра політична боротьба між двома головними таборами — консервативною партією "Право і справедливість" (PiS), вихідцем якої є нинішній президент Анджей Дуда, та проєвропейською "Громадянською коаліцією" (KO), яку очолює Дональд Туск.

PiS, перебуваючи при владі з 2015 по 2023 рік, зосереджувала політику на національних інтересах та консервативних цінностях. Проводила судову реформу, яка за оцінками Брюсселя, підірвала незалежність судової системи. Як наслідок, ЄС заморозив мільярди євро з Фонду реконструкції для Польщі, вимагаючи повернення до демократичних норм у сфері правосуддя. Партія посилювала контроль над державними ЗМІ та обмежила права жінок, фактично заборонивши аборти в країні.

З іншого боку — PiS відома щедрими соціальними програмами, наприклад, введенням "тринадцятої" та "чотирнадцятої" пенсій для пенсіонерів.

"Громадянська коаліція" натомість виступає за повернення Польщі до центру Європейського Союзу, відновлення демократичних інститутів, незалежності судів і свободи ЗМІ. Після перемоги на парламентських виборах 2023 року уряд Туска почав активне відновлення відносин з Брюсселем, прагнучи розблокувати мільярди євро з фондів ЄС, які були заморожені через суперечності з PiS.

Склалася ситуація двовладдя, за якої президент може блокувати законодавчі ініціативи уряду, накладаючи вето, що вже відбувалося в чутливих для PiS питаннях.

Сьогодні ця боротьба триває на новому етапі — в межах президентських виборів, які можуть остаточно змінити політичну конфігурацію країни.

Детально про ситуацію в Польщі читайте у матеріалі "Телеграфу", перейшовши за посиланням.

У кого які шанси

Як пишуть місцеві ЗМІ, останні опитування показують мінімальну різницю між кандидатами у другому турі. Згідно з опитуванням Opinia24 для "Fakty" TVN і TVN24, опублікованому в четвер вдень, 47,4 відсотка респондентів заявили, що проголосують за кандидата Рафала Тшасковського. Кандидат Кароль Навроцький може розраховувати на 46,3% голосів.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що румунський аматор Путіна Келін Джорджеску заявив, що йде з політики після програних виборів.