Масштабна евакуація з Донбасу: як Павлоград пережив пік завантаження, та куди вивозять переселенців далі
- Автор
-
- Дата публікації
- Автор
- 2663
Три області зобов'язані прийняти тисячу переселенців з населених пунктів поблизу лінії фронту
На тлі загострення ситуації на сході України у серпні зафіксований пік евакуації цивільних із прифронтових громад Донецької та Дніпропетровської областей. Потік людей настільки значний, що транзитний центр у Павлограді перестав справлятися, тож влада відкрила ще два таких пункти для першочергового розміщення та підтримки переселенців. При цьому росіяни намагаються ускладнити порятунок дорослих і дітей, адже фактично полюють на евакуаційний транспорт.
Про ситуацію на гарячому напрямку "Телеграфу" розповів Євген Каплін – керівник гуманітарної місії "Проліска".
Евакуація з населених пунктів Донеччини та Дніпропетровщини, що наближені до зони бойових дій, не припиняється ні на день. Адже лінія фронту рухлива, до того ж ворог вдається до систематичних обстрілів сіл і міст, системно їх руйнуючи. З середини липня, наприклад, росіяни активно закидають авіабомбами та атакують дронами міста Добропілля та Білозерське Донецької області, також під обстрілами з різних видів зброї селище Межове, дістають безпілотники й до Слов'янської громади Дніпропетровської області тощо.
– За останній час значно збільшилась кількість евакуйованих. Для розуміння трафіку, наведу приклад "Проліски" – в березні ми вивезли 300 цивільних з усіх прифронтових областей, а з середини липня до середини серпня – вже 5 000 з тільки з Донеччини та Дніпропетровщини. Тобто навантаження на нашу команду збільшилось в понад 15 разів, – говорить Євген Каплін. – Крім нас ще здійснюють евакуацію – фонд "Схід SOS", "Діти нового покоління", спецпідрозділ поліції "Білі янголи", "База.юа" та інші. І за останній час виконувати її стає все небезпечніше. Якщо, наприклад, ще 2 тижні тому з Добропілля курсував евакуаційний автобус протягом пів року до цього, то зараз туди, як й в інші населені пункти, варто їхати лише броньованою автівкою. Адже росіяни атакують транспорт, на якому ми вивозимо людей. "Свіжі" епізоди трапились недавно – в Костянтинівці від атаки FPV-дрона постраждав мій друг і колега Євген Ткачов. За два дні до того – схожа ситуація була в селищі Межове, де ми мали порятувати з підвалу жінку, яка не могла самостійно рухатися,
зазначає Євген Каплін.
Співрозмовник додає, що систематичні обстріли наближених до фронту населених пунктів призвели до того, що те ж Добропілля та Білозерське зазнали значних руйнувань. Вони вже сягають 70-80%. І це, безперечно, вплинуло на ставлення людей до евакуації.
- Зараз вже не до вмовлянь, люди в паніці й шоці. Адже змушені сидіти у підвалах тиждень і більше, без зв'язку. А коли він був, телефонували скрізь, але за ними ніхто не приїхав. Саме тому було так, що ми приїхали на заявку у Білозерське за трьома людьми, заскочуємо в підвал, а там їх всього 15 разом з дітьми. Й вони раді вибратися в будь-який спосіб. Аби опинитись в безпеці, якось всі розмістились в нашому семимісному бусі,
говорить Євген.
Євген додає, що від середини липня, коли погіршилась ситуація на фронті, щоб закрити всі заявки, команду довелось посилити. Додаткова до евакуації долучилось 30 людей — працівників і волонтерів "Проліски" з восьми областей України, ротаціями через надзвичайну гуманітарну місію у Павлограді пройшло близько 200 співробітників "Проліски". При цьому й навантаження на цей транзитний пункт значно збільшилось в цей період.
- До 15-16 липня через Павлоград проходило від 50 до 150 людей на добу, після цієї дати кількість тих, хто проходив через транзитний пункт почала невпинно збільшуватися. Й в пікові моменти сягала до пів тисячі осіб, – наводить статистику Євген. – При цьому центр, під який підлаштували Будинок культури був вже не в змозі приймати всіх. Зокрема, в ніч на 15 серпня близько 40 людей, яким просто не вистачило місця в приміщенні, лишились на парковці просто неба. Тож до першої ночі ми ставили намет, роздавали спальники та вкладали людей просто на землю. Вже наступного дня наші хлопці зробили підлогу – розклали палети, зверху закріпили ОСБ-плити, і вже після того встановили 20 ліжок. Але на вечір знову в шатрі не було місць, тому що вибула тільки одна людина, а прибули ще нові,
говорить Євген.
Також керівник гуманітарної місії "Проліска" наголосив, що ситуацію ускладнювала та обставина, що всі найближчі місця тимчасового перебування у Дніпропетровській області були переповнені. При цьому були наявні проблеми з логістикою, адже під евакуацію був виділений тільки один вагон в потязі на Львівщину.
До того ж не були визначені приймаючі області, які були б зобов'язані далі опікуватися мешканцями прифронтових населених пунктів. Перші зрушення на краще відбулись за останні дні, за словами Євгена, після втручання урядовців на чолі з прем'єр-міністеркою України Юлією Свириденко.
- Після візиту урядової команди до транзитного центру у Павлограді було вирішено його перенести з Будинку культури до закладу освіти, там розгорнуті місця в більш достойних умовах, не більше 10 ліжок в приміщенні – говорить Євген. – До того ж відкрили додатково пункти прийому евакуйованих у Лозовій Харківської області та в селі Волоське Дніпропетровської області. Останній, наприклад, більш зручний, якщо йдеться про розміщення мешканців Покровської, Великомихайлівської та Маломихайлівської громади. І ці кроки вже зняли напругу в центрі в Павлограді. До того ж нарешті визначили області, які мають приймати евакуйованих після транзиту. Це Рівненська, Кіровоградська та Київська області. Вони розмістять 1000 осіб, в тому числі 170 немобільних. Для переміщення залучені додаткові евакуаційні вагони та автобуси, в тому числі нашої місії,
говорить співрозмовник.
На сторінці Юлії Свириденко у Facebook також зазначено, до кінця місяця буде підготовлено до 30 тис. місць для евакуйованих у 15 областях та місті Києві. При цьому Євген зазначив, що кількість людей, які потребують переміщення подалі від лінії бойових дій наразі значне. Якщо брати ті території, що є зараз, то загалом до 50 тис. людей. А якщо ворог посилить обстріли Краматорська, Слов'янська та Дружківки, то йтиметься про 250 тис. цивільних. Звісно, якась частина людей зможе знайти прихисток самотужки, але багато буде й тих, хто не справиться без підтримки держави. Це, в першу чергу літні самотні люди та особи з інвалідністю.
- Через те, що геріатричні центри по країні переповнені, в транзитному центрі можуть лишатися на тривалий термін маломобільні люди, – говорить Євген. – При цьому не запрацювала, як планувалось Постанови Кабміну №888, що запроваджувала надання послуг зі стаціонарного догляду та підтриманого проживання. Фактично їх надають близько 850 організацій та спільнот. Але не отримують компенсацію з бюджету, бо не можуть дотриматись всіх вимог, як то відповідність пожежній безпеці, принципам інклюзії чи кількості людей, яких прихистили. Наприклад, на Дніпропетровщині люди похилого віку, особи з інвалідністю мешкають десь у 30 будинках – представників протестантських церков. І тут стоїть питання або там живе умовно три бабусі в кімнаті, а не одна, або їм взагалі немає, де жити. Чи у місці тимчасового перебування "Гармонія" на базі колишнього санаторію, що організувала релігійна громада Адвентистів сьомого дня постійно знаходиться 80 осіб. Це більше встановленої норми, плюс проблематично отримати погодження в різноманітних інстанціях, відповідно утримання – справа благодійників та волонтерів.
Тож, на наш погляд, однозначно процедура надання таких послуг має бути спрощена і всі, хто дотичний до розміщення та утримання старших людей чи людей з інвалідністю, прикутих до ліжка, мають розраховувати на фінансову підтримку,
резюмує Євген Каплін.
Як повідомляв "Телеграф", мешканці громад, зокрема, села Ладижинські Хутори на Вінничині запрошують жити до себе родини з дітьми, аби з одного боку допомогти ВПО, з іншого порятувати від закриття місцеву школу.