Дивуватися збільшенню впливу "ультраправих" в Європі не варто: експерт пояснив, чому

Традиційний політичний консенсус у Європі між партіями від центру-ліво до центру-право поступово руйнується вже досить тривалий час. Підйом правих — це історія останніх 25 років у Європі, а не лише цього року і цьому дивуватися не варто.

Про це в інтерв'ю "Телеграфу" заявив Томас Карозерс — директор Програми демократії, конфліктів і врядування Фонду Карнегі (США). Він відповів на питання журналістки щодо зростання рейтингів ультраправих партій у Європі та їхніх шансів реально взяти гору у ЄС.

Загроза національній ідентичності та стагнація економіки

За словами експерта, за цією тенденцією стоїть поєднання соціокультурних та економічних чинників.

Більше читайте за посиланням: Китай і Росія проти інстинктів Трампа, — інтерв’ю з американським експертом про боротьбу глобальних сил

Економічний чинник, як каже директор Програми демократії, полягає у загальному уповільненні економічного зростання в Європі протягом останніх 25 років. Середній клас у Європі вже давно не стає заможнішим.

Розчарування виборців і націоналістичні обіцянки

У результаті в більшості європейських країн значна кількість громадян почуваються розчарованими тим, що їхні звичні політичні вибори не дають бажаних результатів. Вони шукають альтернативу і здебільшого знаходять її "справа" — серед політиків та партій, які перш за все обіцяють новий тип націоналізму.

Вони також апелюють до традиційних цінностей, до повернення "старих норм", стверджуючи, що можна зберегти те, що було раніше. Разом із цим приходить негативне ставлення до міграції, а іноді й критичне ставлення до Європейського Союзу.

Американський досвід відрізняється від європейського

Експерт зазначив, що США у певному сенсі рухаються схожим шляхом, але підйом правих там має свої власні, американські витоки, пов'язані з історією Сполучених Штатів, і вони відрізняються від європейських.

Від 10% до 25% — як зростала підтримка правих

Раніше експерти думали, що за правих голосує 10–15% населення, потім почали вважати 15–20%, далі — можливо, 20–25%. Зараз більшість європейських країн перебувають приблизно на цьому рівні.

Угорщина є винятком, кілька країн Центральної Європи пішли трохи далі вправо. Але у Німеччині, Франції тощо досі існує велика невизначеність щодо того, чи зможе ця суспільна сила справді стати домінантною — як намагається стати у США.

Раніше "Телеграф" писав, що на Заході аналізують зміну позиції президента США щодо України.