Навіть в квартиру може залетіти. РФ освоїла дрони-матки: як тепер зросте загроза для українських міст

На початку вересня російські окупанти вдарили по одній з багатоповерхівок Запоріжжя, внаслідок чого четверо людей отримали поранення. Ця атака могла б стати ще однією, на жаль, вже звичною подією під час війни, якби не один нюанс: в житловий будинок влучив FPV, який, за оцінками військових, міг принести дрон-матка — дрон літакового типу, який несе на собі кілька компактних квадракоптерів-FPV.

Як працює дрон-матка, на якому етапі розвитку подібні технології у ворога, та чи означає це, що міста, які вважалися раніше поза зоною ураження дронів-камікадзе, тепер під прицілом FPV? В цих питаннях розбирався "Телеграф".

Що це за технологія?

Використовувати FPV по глибоких тилах України насправді давня мрія ворога. Чому?

По-перше, FPV-дрон дозволяє робити високоточні удари.

– Всі ці удари можна назвати килимовими високоточними бомбардуваннями. США, свого часу, ставили питання, що краще – точкові удари чи килимові бомбардування? А у нашому випадку відбувається високоточне килимове бомбардування, – зазначав в інтерв'ю "Телеграфу" авіаційний експерт Анатолій Храпчинський.

По-друге, це економічно вигідно.

– FPV-дрон дуже дешевий і це його перевага, – додає в коментарі "Телеграфу" авіаексперт, провідний науковий співробітник НАУ Валерій Романенко.

Але! Доставити дешевий і високоточний FPV далеко, наприклад, на відстань понад 20 кілометрів – проблема. Потрібен потужний акумулятор. А чим більше батарея, тим меншим буде бойовий заряд, адже в середньому, FPV може взяти на борт близько 1,5 кілограмів корисного навантаження. Крім того, на великій відстані, FPV потрібно ще й якось керувати. А чим далі дрон від оператора, тим більше радіопоміх та складніше його "вести".

Всі ці проблеми якраз і вирішує технологія дронів-маток. Як з керуванням:

– Якщо підвісити FPV під більший дрон, який доставить FPV в район застосування, то цей великий дрон буде ретранслятором (ланкою зв'язку між оператором і FPV, — Ред.) І оператор буде бачити ціль до останнього моменту. Тобто він зможе робити влучні удари. Тому для нас це настільки неприємно, – каже Романенко.

Так і з зарядом акумулятора: адже якщо декілька десятків кілометрів FPV несе інший дрон, то "камікадзе" не треба витрачати заряд на подолання цієї відстані. Достатньо лише від'єднатися від носія, а далі вже шукати ціль з повною батареєю.

– Небезпека в тому, що FPV, як дуже точний засіб ураження, тепер може бути доставлений на набагато більшу дистанцію, ніж та, на яку ним раніше працювали. Якщо раніше FPV ти міг залетіти максимум на 20 кілометрів і це при сприятливому ландшафті і роботі ретранслятора, то у випадку з маткою, дальність збільшується до 50 кілометрів, а за певних умов навіть і більше, – додає в коментарі "Телеграфу" військовослужбовець, співзасновник Центру підтримки аеророзвідки, народний депутат 8 скликання Ігор Луценко.

Що з матками у росіян

Перші повідомлення про намагання ворога опанувати технологію носіїв FPV-дронів з'явилися ще навесні 2024 року. Тоді окупанти створили БПЛА "Пчелка", втім, пізніше цілий гендиректор російського "Центру комплексних безпілотних рішень" зізнався, що рішення виявилось не ефективним через габарити та малу швидкість дрону.

Були й інші подібні розробки, та згодом росіяни, вочевидь, вирішили не вигадувати щось нове. Влітку цього року українські військові показали фото ворожого розвідувального дрону "Орлан", який ніс на собі два FPV. Однак про ефективність "Орлану" у якості матки дані відсутні.

Натомість, інший російський ударний дрон "Молния", схоже, вже з початку літа активно використовується окупантом як матка.

"БПЛА"Молния" перероблена в матку. Замість бойової частини стоять посилені акумулятори", – зазначав фахівець зі зв'язку та РЕБ Сергій Флеш.

Саме така "Молния", за словами військових, і принесла FPV в житловий квартал Запоріжжя. Переваги для ворога в такому симбіозі очевидні. Якщо "Орлан" коштує близько 100 тисяч доларів і втратити його відверто шкода, то "Молния", за кілька сотень баксів, зроблена із російської "величі" і палок, що робить її ідеальним рішенням для доставки FPV: "Молния" вже дрон-камікадзе, тому повертати її не треба.

– "Молния" може взяти на себе мінімум два FPV, тому вона добре підходить для такої ролі. Підходить і "Орлан", та просто "Молния" відносно проста і дешева, – підкреслює Луценко.

Після скиду з борту одного-двох FPV, далі "Молния" може або самостійно вразити ціль, або ж "допомогти" зробити це "малюкам":

– У них або на борту вже є ретранслятор, або ж окремо літає ще один борт-ретранслятор, забезпечуючи зв'язок, – пояснив Луценко.

Втім, нардеп-військовий не виключає, що невдовзі росіяни все ж "допилять" повноцінний дрон-матку на заміну гаражній версії, на основі "Молнии"

– Я думаю, що через деякий час будуть розроблені спеціальні дрони- матки, які будуть ще більш зручні, щоб носити FPV. За цим майбутнє, – запевнив Луценко.

Наскільки це погано?

В принципі, нічого хорошого. Якщо росіяни вже опанували технологію дронів-маток, то будуть тільки удосконалювати її і, звісно, масштабувати. Так, за оцінками аналітиків Defense Express, налагодження виробництва тих же "Молний" в КНДР (в рамках оборонного союзу Москви з Пхеньяном) – питання часу.

– Під час війни всі успішні технології отримують максимальне прискорення. Це в мирний час можна подумати, дослідити, знайти оптимальні шляхи. Під час війни все інакше: якщо воно працює, то моментально починається масштабування технології, без очікування "найкращих", "оптимальних" результатів. Тому, на превеликий жаль, таких ударів ставатиме все більше, – каже Романенко.

Тобто все більше ударів по містам, які раніше не знали, що таке небезпека від FPV.

– Так звана, "сіра" зона все більше буде розширюватися і значним чином збігатися з технічними можливостями цих дронів-маток. Харків, Запоріжжя, Херсон, Суми, Краматорськ, Слов'янськ і вся ця агломерація – міста, які знаходяться в зоні колосального ризику, адже "сіра" зона, завдяки технічним покращенням у ворога буде розширюватися саме на них, – прогнозує Луценко.

– А в містах вони будуть, перш за все, вишукувати військові цілі, наприклад, зелені автівки, вантажівки, – додає Романенко. – А якщо їх не знайдуть, будуть бити по всьому, що попадається під руку, адже після скидання, FPV вже не повернути – не вистачить батареї. Тому під удар потраплятиме геть усе, навіть в квартиру може залетіти. Цей варіант не виключений: побачать, що немає гарної цілі, щоб використати дрон, то направлять його на житловий будинок. Це ж росіяни.

І що робити?

– Необхідно терміново робити захист проти дронів, а цим на високому рівні цікавляться мало, – зазначає Луценко.

Відтак, подібний захист лягає на плечі місцевої влади. До прикладу, в Запорізькій області планують до кінця року побудувати близько 100 кілометрів антидронових тунелів. Гроші візьмуть з обласного оборонного фонду. Однак, такі рішення точкові, а не комплексі. А що б допомогло радикально?

– Ці FPV не стійкі до засобів РЕБ, – зазначає Романенко. – Вони будуть падати і вибухати все одно, але вже не влучно. Тому ж можна на підльоті до міста зробити так, щоб вони втрачали керування.

Та навіть РЕБ, за словами Луценка, це не дуже ефективно.

– Це також тимчасове рішення. Треба збивати. Повинні бути радари і засоби ураження дронів. Іншого шляху немає, – каже військовий.

– Або ж місцеві мешканці, на високих будівлях, могли б мати мобільні групи з кулеметами, які б вражали такі цілі. Бо централізованих способів боротьби з комарами не існує, – резюмував Валерій Романенко.