"Храм Миру" чи пагорби розбрату? Що приховує найскандальніший сакральний довгобуд столиці (фото)

Кожен, хто їздить мостом Патона чи прогулюється правим берегом Києва, неодмінно звертає увагу на величний світлий храм серед зелених пагорбів. Церква "Храм Миру" – одна з унікальних духовних і культурних пам’яток столиці, яка приваблює увагу як мешканців, так і туристів. Розташована на вул. Микільсько-Хутірській, 66-70, вона є головним осередком для київських християн-баптистів, однієї з найбільш активних протестантських конфесій у місті.

Проте її історія сповнена цікавих перипетій. Ця церква, яка мала стати осередком миру та духовності, парадоксально перетворилася на арену запеклих суперечок, що виходили далеко за межі релігійної спільноти. "Телеграф" розповість про це детальніше.

Архітектура і розташування

Архітектура "Храму Миру" відображає сучасний підхід до сакрального проєктування: світлі просторі зали, природне освітлення та гармонія з навколишнім ландшафтом створюють особливу атмосферу спокою й затишку. Храм розташований на підвищенні серед зелених пагорбів, що робить його помітним з різних точок правого берега Києва.

На території комплексу облаштовані зелена зона навколо, місця для духовного відпочинку та соціальної взаємодії парафіян. Такий простір і розташування роблять цю церкву унікальним культурним і духовним центром, який гармонійно вписується в міський пейзаж. Варто зазначити, що це найпрестижніший і дорогий район столиці, розташований на історичних пагорбах.

Сакральний київський довгобуд

Будівництво церкви "Храм Миру" у Києві розпочалося майже 25 років тому – на початку 2000-х. Спочатку у 2001 році була проблема із земельною ділянкою: Київрада поділила землю на три частини для приватного будівництва, але завдяки втручанню тодішнього політика і впливового баптиста Олександра Турчинова ситуацію вдалося владнати, і земельну ділянку площею 0,54 га офіційно відвели під будівництво храму у 2005 році.

Реальні будівельні роботи почалися ближче до 2008 року та фінансувалися переважно коштом пожертв вірян, бізнесменів і політиків. За період будівництва відбувалися часті зупинки – пов’язані зі складнощами фінансування, непрофесійним контролем і внутрішніми суперечками серед баптистської громади. У 2010 році фактично будівництво було заморожене через конфлікти та маніпуляції з правами на землю й будівлю. Стіни були частково зведені, але фундамент і конструкції вимагали капітального ремонту.

Після укладення у 2015 році угоди з Всеукраїнським Союзом Церков Євангельських Християн-Баптистів будівництво було відновлено і тривало з фінансовою підтримкою спонсорів, у тому числі народного депутата Олександра Дубового. Планували завершити об’єкт приблизно до жовтня 2017 року, але через суперечки між партнерами знову настала перерва.

Відтак, весь період будівництва тривав близько 15-20 років із численними перервами, конфліктами і переробками. Це були роки не лише зведення самої споруди, а й боротьби за контроль над храмом і його майном всередині баптистської спільноти Києва.

Конфлікти та скандали

Історія церкви має і складні моменти. У 2017 році в "Храмі Миру" розгорівся масштабний конфлікт між баптистськими громадами Києва, що пов’язаний із завершенням недобудованої частини храму. Основною причиною протистояння стало завершення будівництва і контроль над храмом, який довгі роки вважався вотчиною пастора Володимира Кунця з церкви "Слово життя" і Ради старійшин Всеукраїнського союзу євангельських християн-баптистів (ВСЦ ЄХБ). Після укладення у 2015 році договору між сторонами почалися обвинувачення в невиконанні зобов’язань, непогашенні боргів і спробах переписати власність об’єкта на структури ВСЦ ЄХБ. Ці суперечки переросли у відкриті зіткнення із залученням охорони і навіть "тітушок" – найманих осіб для захоплення споруди.

Внаслідок суперечок виникли судові позови, публічні звинувачення в рейдерстві, а також навіть сутички між представниками різних груп. Конфлікт призвів до тимчасового розділення громади та значного резонансу в засобах масової інформації.

Свідчення пасторів та очевидців описують запеклу боротьбу за контроль над церквою, залучення охоронців і навіть політичних діячів, що додавало гостроти ситуації. Цей конфлікт продемонстрував проблеми внутрішньої боротьби за релігійні об’єкти, які іноді мають далекосяжні наслідки у спільноті.

Відомі парафіяни

Олександр Турчинов, відомий український політик і колишній виконувач обов’язків президента, має тісний зв’язок із "Храмом Миру". Хоч офіційно він не є пастором церкви, Турчинов є активним парафіянином та часто виступає з проповідями в баптистських храмах столиці. Його сім’я також є постійними відвідувачами "Храму Миру".

Він також брав участь у будівництві храму та підтримує Всеукраїнський Союз протестантських церков. В його проповідях підкреслюється важливість духовної сили, моральної чистоти та віри у складні часи.

Володимир Кунець є колишнім пастором "Храму Миру" і займався будівництвом церкви. Він також головний учасник конфлікту 2017 року між частинами баптистської громади – Кунець звинувачував керівництво церкви у спробах рейдерського захоплення, що призвело до судових суперечок й сутичок.

Пастор Володимир Кунець стверджував, що його незаконно відсторонили від завершення будівництва та що Союз баптистів прагне повністю забрати храм під свій контроль, відтісняючи церковну громаду "Слово життя". У відповідь представники ВСЦ ЄХБ наголошували на законності своїх дій та на тому, що брали на себе юридичну відповідальність за зведення та експлуатацію храму. Конфлікт супроводжувався кількома сутичками, у яких постраждали учасники, за фактом інцидентів відкривали кримінальні провадження.

Проте у серпні 2024 року пастору Кунцю офіційно повідомили про підозру у серйозному злочині. Його звинувачують у тому, що він і його родина незаконно привласнили церковне майно, яке будувалося на гроші вірян. За цим звинуваченням йому може загрожувати тюремне ув’язнення на строк від семи до дванадцяти років. Ці події стали частиною великого конфлікту навколо власності церкви "Храм Миру" в Києві.

Сьогодні попри всі скандали та суперечки, церква продовжує функціонувати як важливий духовний центр для київських протестантів. Проте її історія нагадує про необхідність прозорості, чіткого правового регулювання та справжнього миру в релігійних спільнотах – того самого миру, який так символічно закладений у назві храму.

Раніше "Телеграф" розповідав, як виглядає унікальний храм буддизму та де його знайти. Він створений за ініціативи школи кунг-фу "Ша-Фут-Фань" та сьогодні єдиний в Україні.