Батареї розумнішають: чи стане тепліше у квартирах українців після рішення Ради

Наша влада вирішила, що годі опалювати вулицю через розчинені взимку вікна. Верховна Рада ухвалила закон, який зобов'язує встановлювати індивідуальні теплові пункти в будинках з централізованим опаленням, тобто обладнання, що саме підлаштовує подачу тепла під погоду за вікном.

Чи стануть платіжки меншими і хто оплатить нову систему, розбирався "Телеграф".

Що змінює закон і коли запрацює обов'язок

15 липня Верховна Рада прийняла в другому читанні та в цілому законопроєкт №14067 "Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки розвитку ефективного та сталого централізованого теплопостачання". За документ проголосували 243 народні депутати.

Головна новація закону, індивідульний тепловий пункт (ІТП), це невеликий комплекс обладнання, який зазвичай розміщують у підвалі будинку. Він автоматично регулює подачу тепла залежно від температури на вулиці: тепліше надворі, менше тепла йде в будинок, і навпаки.

Вимога встановлювати такі пристрої запрацює не одразу. Обов'язок набере чинності через шість місяців після завершення воєнного стану. Тобто цієї зими для більшості будинків нічого не зміниться.

Закон також передбачає винятки:

• будинки, де ІТП вже встановили самостійно, повторно купувати обладнання не повинні;
• будівлі, де встановлення технічно неможливе, — під вимогу не підпадають, критерії такої неможливості мають визначити окремо.

Чи зникнуть "перетопи" і подешевшають платіжки

Одне з головних очікувань від закону — це відмова від старої практики, коли тепло в будинок подається однаково, незалежно від погоди на вулиці. Саме через це виникають так звані "перетопи", коли в квартирі занадто спекотно і доводиться відчиняти вікна.

"Індивідуальний тепловий пункт дає будинку можливість самостійно регулювати споживання тепла", — каже президент Теплоенергетичного кластеру України Анатолій Корж. За його словами, ОСББ або управитель зможуть зменшувати подачу теплоносія під час потепління чи навіть тимчасово її припиняти, а під час сильного морозу, — збільшувати.

Експерт додає, що погодозалежна автоматика теж підлаштовує температуру теплоносія під температуру на вулиці. Завдяки цьому будинок не витрачає зайве тепло, а мешканці не мучаться від задухи в квартирах.

Проте автоматичне зниження тарифів закон не гарантує. "Встановлення ІТП саме по собі не знижує тариф на теплову енергію", наголошує Корж в ексклюзивному коментарі "Телеграфу". Змінюється, за його словами, не ціна за гігакалорію, а загальна сума в платіжці, оскільки будинок споживає менше тепла. На скільки саме зменшаться витрати, залежить від утеплення будинку, налаштування системи та погоди.

Мешканцям квартир при цьому нічого встановлювати не доведеться. ІТП монтують на весь будинок одразу, а не в кожній оселі окремо.

Хто заплатить за обладнання

Один тепловий пункт коштує від 650 до 800 тисяч гривень, і питання, хто покриє ці витрати, хвилює співвласників будинків найбільше.

За словами Анатолія Коржа, сьогодні вже діють декілька механізмів фінансування. Програма Фонду енергоефективності "Енергодім" дозволяє компенсувати ОСББ до 70% вартості встановлення ІТП, а також проєктної документації й робіт у межах комплексної модернізації будинку.

У низці міст працюють і місцеві програми співфінансування. "У Києві за програмою 70/30 місто фінансує 70% вартості енергоефективних заходів, зокрема встановлення ІТП, а решту 30% сплачує ОСББ", — розповідає експерт. Також співвласники можуть скористатися пільговими кредитами на модернізацію будинку.

Водночас частина витрат на обладнання може згодом закладатися в тариф на теплову енергію, а право власності на прилад після повного відшкодування його вартості споживачами закон поки чітко не визначає. Це питання, як і порядок резервного живлення ІТП на випадок відключень електроенергії, мають уточнити вже під час практичної реалізації закону.

Чому багато будинків опалюють "по-старому"

Автоматизоване опалення давно працює у більшості європейських країн, тоді як більшість будинків в Україні досі мають застарілі теплові вузли без жодного регулювання.

Поки вартість тепла для населення залишалася невисокою, ані співвласники будинків, ані самі теплопостачальні підприємства не поспішали економити.

Друга причина, за словами експерта, це фінансовий стан галузі. Значна частина теплопостачальних підприємств має великі борги і обмежені можливості для модернізації мереж та обладнання, тому сучасні рішення впроваджували значно повільніше, аніж могли б.

Чи стане менше аварій і холодних квартир

Головне запитання для будь-якого мешканця багатоповерхівки, чи означає новий закон менше замерзлих батарей і менше комунальних аварій узимку.

Теплові пункти здатні суттєво покращити регулювання опалення на рівні одного будинку. Вони дозволяють збільшувати подачу тепла під час морозів і зменшувати її в тепліші дні, а також рівномірніше розподіляти тепло по стояках, якщо систему всередині будинку правильно збалансовано.

Але саму проблему зношених тепломереж і аварій на трасах чи джерелах генерації один лише ІТП не вирішить. "ІТП сам по собі не розв'язує проблему зношених мереж і не запобігає аваріям на теплотрасах", — зазначає Анатолій Корж. За його словами, для цього потрібна комплексна модернізація всієї системи: оновлення котелень, теплових мереж і розвиток резервних джерел тепла.

Тому ефект від закону, за оцінкою експерта, залежатиме від того, наскільки послідовно його поєднають з іншими кроками модернізації централізованого теплопостачання в Україні.