Одні отримують тисячі, іншим загрожує суд: хто має право на особливу доплату до пенсії

Прописка є, а хата без даху: в Україні викривають схеми з "чорнобильськими" доплатами, через які бюджет втрачає мільйони гривень. При цьому правоохоронці фіксують лише окремі випадки — реальний масштаб незаконного отримання виплат невідомий.

Про масштаб цієї схеми та про те, де проходить межа між правом на "чорнобильську" доплату і незаконним отриманням виплат, розбирався "Телеграф".

Будинки без вікон і дахів, де "проживали" заради виплат

Проблема з так званими чорнобильськими доплатами існує не один рік. Після того як суди почали відновлювати право окремих пенсіонерів на такі виплати, держава зіткнулася з випадками, коли люди намагалися підтвердити проживання на забруднених територіях лише документально.

Один із найбільш показових випадків правоохоронці викрили на Житомирщині. За даними слідства, організатор схеми придбав занедбану хату в населеному пункті, віднесеному до радіоактивно забрудненої території, а потім упродовж 2022–2024 років за гроші реєстрував там інших пенсіонерів. Після цього вони через суд домагалися призначення доплат, хоча фактично в цьому населеному пункті не проживали. У справі фігурують 24 людини, яким, за даними прокуратури, безпідставно нарахували понад 1,5 млн грн пенсійних доплат.

Право чи шахрайство: коли прописка стає злочином

Юристи наголошують: тут потрібно розрізняти дві принципово різні ситуації.

"Сам факт реєстрації людини на відповідній території не є шахрайством. Якщо особа дійсно проживає там і відповідає встановленим законом критеріям, вона має право вимагати передбачені державою соціальні гарантії", — зазначають юристи Центру допомоги пенсіонерам "Пенсіон" в ексклюзивному коментарі "Телеграфу".

Проблема виникає тоді, коли реєстрація стає суто формальною, а людина фактично мешкає в іншому місці, отримуючи гроші за неіснуюче проживання в забрудненому селі.

Судова практика останніх років розмежовувала саме ці дві ситуації. Ще у 2018 році Конституційний Суд України ухвалою у справі №6-р/2018 відновив непрацюючим пенсіонерам, які живуть на радіоактивно забрудненій території, право на доплату в розмірі однієї, двох або трьох мінімальних зарплат.

"Верховний Суд у спорах щодо статті 39 Закону №796-XII виходив, зокрема, з факту постійного проживання непрацюючого пенсіонера на території радіоактивного забруднення. Причому суд звертав увагу не лише на формальну наявність посвідчення, а й на документи про місце та період проживання й інші обставини, які свідчать про добросовісність поведінки людини", — розповідають у "Пенсіоні".

Самого штампа в паспорті суду замало. Судді перевіряють, чи людина справді користується комунальними послугами за цією адресою, чи отримує там пошту, чи підтверджують сусіди її фактичне проживання. Ці деталі і відрізняють законного отримувача доплати від учасника схеми.

Як держава перевіряє право на "чорнобильську" доплату

Тривалий час закон не встановлював чіткого часового бар'єру: людина могла прописатися в зоні забруднення хоч через тридцять років після аварії і претендувати на доплату нарівні з тими, хто пережив катастрофу на цій території. Це й відкривало простір для зловживань.

У 2026 році ситуація докорінно змінилася: новий закон про держбюджет чітко визначив, хто саме має право на доплату.

"Закон про Державний бюджет на 2026 рік прямо встановив: доплату у розмірі 2595 гривень можуть отримувати непрацюючі пенсіонери, які постійно проживають у зоні безумовного відселення або гарантованого добровільного відселення, якщо вони проживали або працювали там станом на 26 квітня 1986 року або в період до 1 січня 1993 року, і у зв'язку з цим отримали статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи", — пояснюють у Центрі допомоги пенсіонерам "Пенсіон".

Головна новація — часове обмеження. Раніше право на доплату могло виникнути незалежно від того, коли людина оселилася в забрудненому селі. Тепер закон відрізає тих, хто прописався там уже після катастрофи від тих, хто зробив це задовго до того, як туди прийшли гроші.

"Більше того, закон прямо передбачає, що особам, які переїхали або зареєстрували місце проживання у відповідних зонах уже після аварії, така доплата не встановлюється", — наголошують юристи центру.

Скільки коштує "чорнобильський" статус і хто на нього має право

Розмір доплат історично залежав від того, до якої зони забруднення віднесено населений пункт. Усього таких зон в Україні три.

• Зона відчуження — територія, звідки в 1986 році евакуювали населення, і де постійне проживання заборонене й досі.
• Зона безумовного (обов'язкового) відселення — землі із сильним забрудненням, де річна доза опромінення може перевищувати 5 мЗв.
• Зона гарантованого добровільного відселення — менш забруднені території з можливою дозою понад 1 мЗв на рік.

Ще донедавна непрацюючі пенсіонери в цих зонах отримували доплату, прив'язану до мінімальної заробітної плати — одну, дві або три її величини залежно від зони. Пізніше уряд перевів розрахунок на менш вигідний показник, через що суми виплат суттєво просіли. Велика Палата Верховного Суду з цим не погодилася і вказала, що доплату варто рахувати, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що для отримувачів означало суттєво більші суми, ніж пропонував Пенсійний фонд.

Ці судові перемоги й зробили "чорнобильський" статус фінансово привабливим, а відтак і мішенню для зловживань. Нові правила 2026 року мають відсікти тих, хто не має жодного стосунку до трагедії 1986 року.

Що це означає для тих, хто вже отримує доплату

Для людей, які десятиліттями живуть у забруднених селах і мають на руках посвідчення постраждалого, зміни в законодавстві мало що змінюють: вони, як і раніше, підтверджують своє право звичайним пакетом документів про місце проживання.

А от тим, хто планував оформити прописку в чорнобильській зоні заради доплати вже зараз, розраховувати на виплату не варто. Закон прямо виключає таку можливість, а поліція та Пенсійний фонд дедалі активніше перевіряють фактичне проживання заявників, а не лише штамп у паспорті.

Водночас згідно з новим проєктом бюджету, у 2027 році уряд пропонує змінити правила виплати "чорнобильських" надбавок: доплату непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зонах відселення, планують збільшити з нинішніх 2595 до 2878 гривень — одного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Водночас право на цю виплату матимуть лише ті, хто проживав або працював у відповідній зоні з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року та має статус постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС. Для людей, які переїхали або зареєструвалися там уже після аварії, а також для тих, хто виїхав із зони, а потім повернувся, доплату пропонують не призначати.