Карпати - енергетичний донор Європи. 9 історичних фото Яна Доброносова з саміту в Буковелі

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

2026 року Україна започаткувала Карпатську інтеграційну ініціативу. Вона має об’єднати вісім країн Карпатського регіону, їхні області та громади для спільної роботи над розвитком територій.

Перший Карпатський саміт стартував у Буковелі у пʼятницю, 18 вересня. Захід відвідав і кореспондент "Телеграфа".

До регіону належать Україна, Австрія, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина, Чехія та Сербія. Шість із цих країн є членами Євросоюзу. Загалом тут проживає близько 126 мільйонів людей, а сукупний ВВП становить 3,4 трильйона доларів — приблизно 15% ВВП ЄС.

У регіоні розвинені машинобудування, хімічна промисловість, виробництво обладнання та електронних компонентів, видобування корисних копалин і сільське господарство. Через Карпати проходять важливі торгівельні та енергетичні шляхи. Тут також розташовані одні з найбільших у Європі газових сховищ.

Водночас Карпатський регіон досі не має спільної стратегії розвитку, подібної до тих, що діють для Альпійського та Дунайського регіонів. Такі стратегії дають змогу отримувати фінансування ЄС і залучати великі інвестиції.

Перший Карпатський саміт має започаткувати постійний діалог між країнами та допомогти їм визначити спільні напрями розвитку. Під час заходу планують представити близько 100 бізнес-проєктів із восьми країн загальною вартістю майже 40 мільярдів євро. Очікується, що найближчими роками економіка Карпатського регіону може зростати вдвічі швидше, ніж у середньому в ЄС.

Після саміту планують подати до Європейської комісії заявку на створення окремої стратегії Євросоюзу для Карпат — EUSCARP. Вона має охопити екологію, енергетику, інфраструктуру, цифровізацію, освіту, науку, туризм, культурну спадщину та економіку.

Зокрема, йдеться про відновлення лісів, захист від паводків та ерозії ґрунтів, виробництво й транспортування "зеленого" водню. Також пропонують будувати малі гідроелектростанції, біогазові комплекси, сонячні та вітрові станції.

Серед інших можливих проєктів — автомагістраль Івано-Франківськ — Катовиці, мережа зарядних станцій для електромобілів, розвиток оптичного інтернету та 5G, створення місцевих аграрних центрів і транскордонних туристичних маршрутів. Країни також можуть запустити спільну платформу для спостереження за станом довкілля, економіки та демографії, а також освітні програми й стажування.

Ініціатива має допомогти модернізувати дороги та залізниці, розширити мережу сховищ, розвивати відновлювану енергетику й видобування корисних копалин. Окрему увагу планують приділити спільному виробництву, з’єднанню енергетичних систем різних країн та залученню інвестицій.

Очікується, що завдяки газовим сховищам та новим енергетичним проєктам Карпатський регіон посилить роль у забезпеченні Європи енергією. Співпраця також має сприяти подальшій європейській інтеграції України та інших країн-учасниць.

Нагадаємо, година запитань до Уряду у Верховній Раді, яка була запланована на п'ятницю, 18 вересня, була скасована за лічені хвилини до початку. Все через те, що частина Кабінету міністрів поїхала в Буковель на "Карпатський саміт", а багатьох нардепів навіть не попередили про це.