Про дрони на кухні. Вибачте, але трохи вже дістало - Серж Марко

Про дрони на кухні. Вибачте, але трошки вже дістало. Таке відчуття, що хтось вважає правильним доказати фейсбуку, що збирати доволі простий спортивний дрон дома- це занадто складна задача.

Якщо він збирається без досвіду, без правильної підготовки та руками з дупи — то звісно вийде погано. Але це доволі простий дрон, який зроблений для спорту і саме такий, щоб його дешево можна було зібрати саме в домашніх умовах. І купа спортсменів в цьому виді спорту збирають такі дрони власноруч, про що можна побачити багато відео в ютубі. Якщо немає україномовних роліків — знайдіть російськомовні. Контенту до*ера.

Ну серйозно. Я, наприклад, до війни не любив зброю. Як любий спортсмен-контактник, якій звик покладатися на кулаки, чи в крайньому випадку ніж чи дубинку. Зброя то чіт, це як у прислів'ї "Бог зробив людей сильними та слабкими, а Сміт і Вессон їх зрівняв".

Але нічого, купив з початку війни собі зброю, потім почав займатись високоточною стрільбою, та вивчати снайпінг на практиці, і нічого, людина яка не любила зброю оказала вагомий вплив на розвиток снайпінгу в морській піхоті (і не тільки).

Медицина, тепловізори, автівки, БПЛА— дуже багато напрямків опановувалось тільки тому що "ну треба, а шо поробиш, хтось же повинен це робити".

Коли три роки тому ми ставили системи відеоспостереження по фронту, щоб захистити піхоту в окопах від снайперів та ДРГ, мене спитав один з спонсорів, дивлячись з Пісок на силует ДАП: "Ти знаєш як це зробити правильно?"

На що я відповів: "Як зробити — знаю. Як зробити правильно — ніт. Я не спеціаліст. Як волонтер, я можу організувати виконання функції за надмалий прайс. Бо ми звикли економити та робити на ці гроші максимум. Але правильно…таких проектів ще ніхто не робив в такій війні, з достатньою кількістю ітерацій, щоб сформувати правильний по ККД та якості/вартості продукт. Зробити правильно — складніше".

На що спонсор сказав: "Ну якщо ти це розумієш, то справишся".

І ми справились. На жаль не встигли затягнути всю лінію, але ми тягнули незалежні електромережі, ми формували мости звʼязку, ми купляли сервера та програмне забеспечення, клали оптику прямо по окопах.

З початку цієї війни з снайпінгу та розвідки поступово перейшов на аеророзвідку. Сім сертифікатів по різним бпла. І я вчусь далі.

У нас тут війна, люди щоб вижити роблять дива, а суспільство оговорює в фейсбуці як складно дома спаяти с*аний спортивний дрон. З таким настроєм ми новим технологічним Ізраїлем точно не станемо. Якщо вважаєте це складним, то хоча б віддайте дітей на brobots чи інші секції яки розвинуть вашу дитину до сучасного рівня, якщо в самих лапки, але не вбивайте ініціативу в інших. Ще ні в кого нічого не виходило з першого разу. Але це не привід не повторити ітерацію ще раз з вже набутим досвідом.

Просто для розуміння. Один з топових виробників fpv та бомберів, в якого вже купа технологій і як й давно потребує масштабування — ніколи в житті не збирав дрони.

Зараз ми з ним на постійному зв'язку і він еволюціонує дуже швидко.

Іншій, мій приятель, почав збирати дрони сам, зібрав команду, тестує, робить так, як ми йому кажемо. Не старається зекономити, бере тільки працююче, і на виході в нього вже продукт який на нашу думку змінить трохи правила гри.

Так, 80% хто цим почне займатися — відпадуть. Метод Парето він такий. Але з останніми 20% ми можемо виграти цю війну. І так, це робота не для однієї людини, а для команди, але саме з таких команд і еволюціонували сучасні українські виробники дронів.

Тож не бійтеся пробувати. Як казав Холіфілд, сьогодні ви можете тренуватися, і це все одно не дасть вам можливості перемогти. Але як мінімум на сьогодні ви станете кращими ніж вчора.

Становіться кращими ніж вчора, раз ви знаходитеся в мирних містах. Вам це набагато простіше, ніж нам тут.

І якщо прочитавши цей пост декілька людей все ж вирішить спробувати (а кругом мене зараз багато людей які будуть себе пробувати в дронах, і я теж до речі), то я вже недаремно витрачав час на написання цього посту.

Джерело: пост Марко у Facebook