Троєщина не замерзне, – в Київраді розповіли про план Б по світлу, теплу і воді

Читать на русском
Зима в столиці
Зима в столиці. Фото Колаж "Телеграфу"

Розвідувальні служби росіян полюють на джерела когенерації столиці

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Google

Виконання Києвом комплексного плану стійкості стало однією з найтоксичніших тем напередодні зими. Тільки-но Росія посилила атаки на енергетику і світло знову стало вимикатися по графікам, одразу ж увімкнулись політичні суперечки між місцевою і центральною владою про те, хто ж винен, що в місті складна ситуація. Розібратися без емоцій вирішили депутати Київради, що створили Тимчасову контрольну комісію (ТКК). "Телеграф" поспілкувався з депутатами цієї комісії та з’ясував, до чого готуватися киянам цієї зими.

План є, грошей немає

Головною проблемою столичного плану стійкості самі депутати називають його несвоєчасність.

– Таку глобальну підготовку потрібно було робити ще з 2022 року. Активно всі ці роботи розпочали з 2024 року, коли ще не існувало планів стійкості. Ми розуміли, що нам треба переорієнтовуватися і готуватися до проблем, – пояснює "Телеграфу" депутатка Київради від фракції "Голос" Зоя Ярош.

А вже розроблений план стикнувся з труднощами фінансування. Київ і центральна влада домовилися, що фінансування плану відбуватиметься за принципом 50 на 50. Однак вже у липні 2026 року КМДА заявляла, що держава досі не визначила замовників, конкретні обсяги та напрями фінансування низки проєктів. Особливо гостро це стосувалося резервного теплопостачання. У Кличка казали, що свою частину зобов'язань почали виконувати, але не могли повноцінно це робити без грошей держави. Кабмін не погоджувався з версією КМДА стверджуючи, що Київ не надав достатньо конкретних проєктів для фінансування.

В такій ситуації, Київ змушений був переглянути бюджет плану.

– На початку план стійкості передбачав фінансування 60 мільярдів, потім скоротили в половину, а тепер знову розширюють до 60 мільярдів, – каже "Телеграфу" член ТКК, депутат Київради від фракції "Європейська солідарність" Леонід Ємець.

Втім, навіть урізаний план тяжко фінансувався, адже через діру в бюджеті казначейські платежі були заблоковані.

– Якщо це стосується робіт всередині країни, то тут ще можна якісь люфти шукати, однак якщо це стосується поставок обладнання з-за кордону, то тут немає грошей – немає і обладнання. І відсутність грошей призводить до затримки поставок на місяць-два. А потім Кабмін каже, що винна місцева влада, – додає Ємець.

На даний момент фінансування відновлено, хоч і частково. Тим не менш, що ж встигли зробити вже?

Електроенергія

– Внутрішня централізована генерація електроенергії в Києві повністю зупинена, – зазначає Ємець.

Три столичних ТЕЦ генерили близько 1,3 тисячі МВт, при середній потребі міста взимку близько двох тисяч.

– Зараз місто виробляє рівно нуль. І ці дві тисячі, які є середньодобовим споживанням міста, ми маємо отримувати ззовні, – каже Ярош.

– Вся генерація надходить в Київ ззовні, а ворог б’є по зовнішніх каналах, – каже Ємець.

Відтак, київський енергетичний вузол в Київраді називають найпроблемнішим місцем. Рятуватися в такій ситуації можливо хіба що резервним живленням, і депутати запевняють, що така робота була проведена.

– Стосовно електроенергії, то резервні джерела є. Час їх встановлення – приблизно два роки, але ці роботи вже проведені (не в рамках плану стійкості). Таким чином, критична інфраструктура матиме когенераційну підтримку, – запевняє Леонід Ємець.

Але, по-перше, це не означає послаблення графіків для населення.

– Замінити на 100% і добрати таку кількість електроенергії [когенерацією] ми точно не зможемо. І логічно, що при дефіцити електроенергії вона в першу чергу буде направлятися на забезпечення роботи критичної інфраструктури. Тому якщо продовжаться руйнування, логічно, що збільшиться кількість відключень, адже критична інфраструктура не споживатиме менше електроенергії, – зазначає Зоя Ярош.

А, по-друге, за координатами розміщення резервних джерел живлення полюють росіяни.

– Ворог також не втрачає часу і їхні диверсійні, розвідувальні служби працюють над виявленням джерел когенерації. І в залежності від того, як відпрацюють наші контррозвідувальні служби, ППО і наші ремонтники, від цього і залежатиме, як швидко будуть з’являтися вода, тепло і електроенергія в будинках Києва, – пояснює Ємець.

Вода

Оскільки в енергетиці міста ситуація найважча, рикошетом зачіпає й водопостачання.

– Всі проблеми з водопостачанням від того, що Київ отримує мало електроенергії від єдиної енергетичної системи України, – каже Ярош.

Що стосується водовідведення взимку, то тут депутати не прогнозують ніяких колапсів.

– На сьогодні каналізація повністю зарезервована (забезпечена резервним живленням, — ред.) і роботи повністю виконані, – запевняє Ярош.

– "Рити ями" у дворах точно не доведеться. Навіть при серйозних збоях зі світлом система має витримати. Єдиний ризик – внутрішньобудинкові мережі при сильних морозах і тривалих блекаутах (є ризик повторення сценарію січня 2026 року) (коли замерзали каналізаційні лежаки в підвалах, — ред.), – зазначав в соцмережах голова ТКК, депутат Київради Олександр Бродський.

А от з постачанням води при сценарії довготривалих відключень справи складніші.

– Водоканалу почали виділяти кошти ще навесні минулого року, однак закупівлі були досить повільними. Резервування водопостачання, сподіваємось, буде закінчено до кінця року, – каже Ярош.

Її колеги називають дедлайн – березень наступного року. Саме до цього часу на насосних станціях повинні бути встановлені та налаштовані потужні дизель-генератори. Втім, зовсім без води столиця не залишиться, адже водоканал має мобільні генератори.

– Резервна система передбачена, але як нам доповів керівник водоканалу, потрібно близько доби для запуску резервних джерел живлення. Впоралися за 8 годин (під час останніх масштабних перебоїв з водою на початку листопада, — ред.), і керівник водоканалу вважає, що це досягнення, – пояснює Ємець.

Окрім того, місто планує підстраховуватися й іншими засобами.

– Всі бювети в Києві обладнані генераторами, які мають бути запущені протягом двох годин з моменту зникнення води. За це відповідальні керуючі компанії. Передбачені і опрацьовуються механізми доставки води машинами в ті місця, де відсутні бювети, або їх кількість недостатня, – каже Леонід Ємець.

Тепло

За словами депутатів Київради, саме на ремонті і захисті ТЕЦ і був сконцентрований план стійкості Києва. Та не всі впевнені, що вчиняти так було раціонально.

Руйнування Дарницька ТЕЦ

– Чи варто нам було в плані стійкості бачити параметри щодо відновлення та ремонту столичних ТЕЦ? Ворог прекрасно знає їх місцезнаходження, а захистити їх від балістики важко, коли немає засобів ППО. І зрозуміло було, що ТЕЦ довго не протримаються. А левова частина плану стійкості стосувалася саме відновлення ТЕЦ. Це ставить питання щодо параметрів виконання плану стійкості. План стійкості в цій частині виконаний? Виконаний. Чи ТЕЦ були зруйновані і втратили можливість виконувати свою функцію? Втратили. То чи виконаний тоді план стійкості? Це питання раціональності розподілення коштів. За ці кошти можна було б поставити сотні мобільних укриттів в Києві, – каже Ємець.

Щоправда, хоч столичні ТЕЦ після численних ударів і не виробляють електроенергію, але тепло в домівки киян вони ще продовжують генерувати. У разі зміни ситуації в Київраді обіцяють план Б і резервування теплопостачання. Для цього відпрацьовують і маршрути доставки обладнання, адже тримати його в одному місці ризиковано.

– Проблема в тому, що вся система теплопостачання в Києві, яка будувалася за часів СРСР, була орієнтована саме на великі ТЕЦ, тому що це давало найдешевший теплоносій. Плюс був додатковий економічний ефект від вироблення електроенергії. І перебудувати всю цю систему швидко просто неможливо. Це ж не просто поставити декілька когенераційних установок замість однієї ТЕЦ і все запрацювало. Треба перебудовувати мережі: врахувати наявність інженерних мереж з подачі газу, підводу теплоносія, подачі електрики. Когенераційна установка хоч і виробляє електроенергію, але й сама її потребує, щоб запуститися. Тому перебудова всіх інженерних мереж це досить не швидко. І відновлювати ТЕЦ було необхідно, щоб ми мали час на таку перебудову. І на сьогодні де існують всі найпроблемніші місця постачання тепла від ТЕЦ, там робиться резервування, – пояснює Зоя Ярош.

Завершити роботи планують до кінця року і обіцяють, що й Троєщина не замерзне.

– Якщо ми встигнемо по термінах, то таких ситуацій не повинно повторитися. Та стверджувати щось на 100% важко, адже війна триває і руйнування продовжуються. Сподіваюсь, що вжиті заходи дозволять нам пройти зиму без таких критичних ситуацій, як минулого року, – підкреслює Ярош.

– Те, що ворог має конкретну задачу позбавити нас води, електроенергії і тепла, це всім зрозуміло. Тому зараз відбувається змагання нашої системи оборони, ремонтних служб, що працюють 24 на 7. І те, наскільки швидко ці параметри відпрацьовуються і означатиме, хто в цьому змаганні переможе. Боротьба ведеться за час відновлення, – резюмував Леонід Ємець.