Такого Орбан не очікував. Україна знайшла важіль тиску на Угорщину

Україна зупинила транзит нафти підсанкційної російської компанії "Лукойл" через свою територію до Угорщини та Словаччини. У кожній країні без сировини залишилося по НПЗ. Обидва ці заводи належать найбільшій нафтогазовій угорській компанії MOL.

Це очікуване рішення Києва викликало неадекватну реакцію угорського прем’єра Віктора Орбана – він погрожує Україні відключенням електрики, бензиновим ембарго, блокуванням фінансової допомоги та навіть судом за порушення угоди про асоціацію з ЄС.

"Телеграф" розбирався, чому для Орбана такий важливий український транзит російських енергоносіїв і як його зупинка змінить економічну та політичну ситуацію в Угорщині.

Дружба без альтернативи

Угорщина має практично єдине джерело постачання енергоносіїв. Понад 90% газу та 61% нафти імпортують до цієї країни з Росії. Єдиний угорський НПЗ Duna, потужністю 8,1 млн тонн на рік, був побудований за допомогою радянських фахівців у 1965 році і є кінцевою точкою південної гілки нафтопроводу "Дружба".

Лише сусідня Словаччина серед європейських країн має більшу залежність від російських енергоносіїв. Але іронія в тому, що єдиний словацький НПЗ Slovnaft, який також отримує російську нафту через "Дружбу", у 2000 році купила угорська нафтогазова компанія MOL.

Коли в червні 2022 року Євросоюз ввів санкції проти російської нафти, він зробив виняток для Угорщини, Словаччини та Чехії, які через своє географічне положення не мають альтернативних варіантів постачання. Їм тимчасово дозволили імпортувати сировину з Росії по нафтопроводу "Дружба".

Відстрочення цим країнам дали за умови, що вони знайдуть альтернативні маршрути постачання нафти до 2025 року і не продаватимуть виготовлені з російської нафти ПММ на ринку ЄС.

Чехія, яка 65 відсотків нафти отримувала з Росії, так і вчинила. Уряд вклав гроші в продовження до своїх кордонів Трансальпійського нафтопроводу (TAL), який транспортує арабську нафту з італійського порту Трієст.

Плоди угорсько-російських відносин

А от Угорщина не поспішала рвати з путінською Росією та відмовлятися від російських енергоносіїв. І тому була вагома причина – гроші та амбіції глави угорського уряду.

Дружба Орбана з Путіним, що зародилася у 2009 році, приносить угорському прем’єру конкретні економічні та політичні дивіденди. Першим результатом зв’язків із російським диктатором став контроль угорського уряду над стратегічною нафтогазовою компанією MOL.

У 2010 році найбільшим акціонером компанії MOL, яка постачає пальне на 85% АЗС Угорщини, був російський енергетичний гігант "Сургутнефтегаз". Росіяни викупили 21,2% акцій MOL в австрійців у розпал фінансової кризи у 2009 році. Інші акції компанії, яка має НПЗ в Угорщині, Словаччині та Хорватії та домінує на ринках цих країн, були розпорошені невеликими пакетами серед безлічі приватних та інституційних інвесторів.

Попередні уряди Угорщини намагалися викупити частку "Сургутнефтегазу" у MOL, проте росіяни незмінно відповідали відмовою. Після приходу Орбана до влади позиція Москви пом’якшала, і угорський уряд викупив акції "Сургутнефтегазу", ставши найбільшим акціонером MOL.

Пізніше контрольований Орбаном парламент передав 10% акцій MOL фонду приватного університету, багато провідних осіб якого пов’язані з найближчим оточенням угорського прем’єра. А його керівником є довірена людина Орбана – Балаж Орбан, держсекретар канцелярії прем’єра.

Ще одним плодом дружби Орбана з Путіним став переділ газового ринку Угорщини. Раніше інтереси угорського уряду у відносинах із "Газпромом" представляла німецька компанія E.ON. Наприкінці 2012 року уряд Орбана, після консультацій у Кремлі, викупив угорську газову філію E.ON. Після цього Орбан почав вести переговори щодо постачання газу безпосередньо з Москвою. Як писали тоді угорські ЗМІ, росіяни були вдячні мадярам за те, що допомогли витіснити з ринку "ворога".

Третім результатом регулярних вояжів Орбана до Москви стала тотальна залежність атомної енергетики Угорщини від Росії. У серпні 2013 року Орбан провів конфіденційну зустріч із главою "Росатому", на якій було ухвалено рішення про передачу проєкту розширення єдиної в Угорщині АЕС "Пакш" росіянам без публічного тендеру. Через пів року Орбан і Путін у Москві оголосили про укладання дуже вигідного для росіян контракту на будівництво двох енергоблоків на АЕС "Пакш" вартістю 12 млрд євро.

У результаті Орбан, який домігся від Путіна преференцій на постачання енергоносіїв, сформував в Угорщині систему, дуже схожу на українську доби Кучми – Януковича. Угорська панівна верхівка купувала лояльність населення низькими цінами на комунальні послуги, а сама заробляла мільйони на маржі від використання дешевих російських нафти та газу.

Зворотний бік безальтернативної дружби

До 2022 року вартість бензину, газу та електроенергії для побутових споживачів в Угорщині була однією з найнижчих у ЄС.

Навіть після введення антиросійських санкцій у відповідь на агресію Росії проти України у 2014 році Орбану вдавалося зберігати теплі стосунки з Путіним та отримувати знижки на енергоносії. Це допомагало йому утримувати рейтинги і 2014-го, і 2018-го переобиратися прем’єром.

За пів року до чергових виборів 2022 року Орбан знову застосував перевірену передвиборчу тактику — заморозив ціну бензину.

Цей антиринковий захід у ході виборчої кампанії подавався популістською партією Орбана як прагнення уряду "захистити споживачів від інфляції". І він спрацював. 3 квітня 2022 року угорці знову підтримали Орбана, віддавши за його партію Фідес 54% голосів.

Проте влітку 2022 року G7 та ЄС запровадили пакет санкцій проти російської нафти, а Україна розпочала системне підвищення тарифів на транзит нафти через свою територію до угорських НПЗ. Ці заходи, а також зростання світової ціни на нафту підштовхнули вартість палива в усіх країнах ЄС. Крім Угорщини, де діяла адміністративна стеля ціни на бензин. Заборона на постачання російських енергоносіїв та підвищення плати за транзит бісили Орбана: йому все важче вдавалося утримувати низькі ціни всередині країни.

Тим часом обмеження вартості бензину розоряли невеликі угорські компанії, що управляли АЗС. Багато хто з них закривався. З іншого боку, цінова стеля на пальне значно збільшила його споживання. Жителі країн, що межують з Угорщиною, де ціни на пальне не регулювалися, вишиковувалися в багатокілометрові черги до АЗС, запасаючись дешевим пальним.

Маніпуляції з цінами розігнали інфляцію

Щоб погасити паливну кризу, яка розгоралася в країні, Орбан у грудні 2022 року змушений був скасувати мораторій на підвищення цін на пальне. Виробники та постачальники відразу підняли вартість пального, намагаючись хоч якось компенсувати збитки, отримані за 13 місяців мораторію.

Вперте небажання Орбана відмовлятися від дешевих російських енергоносіїв та незграбні передвиборчі маніпуляції з цінами на пальне розігнали інфляцію в Угорщині до небачених масштабів. У березні 2023 року ціни на продовольство зросли майже на 46%, зокрема, вартість яєць злетіла на 74%, ціна молочки піднялася майже на 73%, олії – на 68%, хліба – на 67%.

Ще одним негативним наслідком популістської економічної політики Орбана стало податкове виснаження провідних угорських компаній. Щоб закрити дірку, що утворилася в бюджеті в розмірі понад 10 млрд євро, уряд Угорщини обклав спеціальним податком на надприбутки підприємства енергетичного і гірничодобувного сектора, а також банки.

Прозорий натяк угорському "голубу миру"

Особливо сильно фіскальні вилучення вдарили по компанії MOL, яка через високі податки практично повністю припинила інвестиції в модернізацію.

Давній соратник Віктора Орбана, багаторічний президент MOL Жолт Хернаді назвав нові податки покаранням для його компанії та спрогнозував їхній негативний вплив на зростання виробництва. 21 липня 2024 року він виступив із заявою в проурядовому виданні Mandiner, в якій різко розкритикував економічну політику влади.

За його словами, негативний вплив [фіскального тиску] помітний вже зараз, вітчизняне промислове виробництво постійно знижується – лише у травні [2024-го] воно впало на 5 відсотків порівняно з минулим роком.

"Його не хвилює кількість спеціальних податків. Куди поділася передбачувана податкова система?" — запитує глава компанії прем’єра, не згадуючи його імені. "У вас паморочиться в голові", — звертається до неназваного співрозмовника Жолт Хернаді й стверджує, що воєнні ціни були викликані не діями компанії, а війною та політичними реакціями на неї.

Публічне вираження невдоволення діями уряду керівником найбільшої нафтогазової компанії країни з’явилося відразу після перебоїв у постачанні нафти на нафтопереробні підприємства MOL через українські санкції. Як досвідчений бізнесмен Жолт Хернаді оцінив реакцію єврочиновників на угорські скарги та здогадався, що рішення про закриття транзиту нафти до Угорщини було погоджено з Єврокомісією.

"Багато членів ЄС доклали дорогих, але необхідних зусиль, щоб позбутися залежності від російського газу та нафти… в основному тому, що це пахне кров'ю", — сказав один дипломат ЄС в інтерв'ю Politico.

"Схоже, в Угорщини проблеми не лише з нюхом, а й з мисленням, а також з відсутністю рішучості позбавитися залежностей", — додав дипломат.

Таким чином Україна та ЄС натякають угорському "голубу миру", що станеться з цінами на бензин в Угорщині, якщо він не дослухатиметься думки Брюсселя та остаточно порве з Євросоюзом.