Рубильник Орбана: чи загрожують українцям ще більші відключення світла та до чого тут нафтопровід "Дружба"

Навколо нафтопроводу "Дружба" закручується велика інтрига. Україна посилила санкції проти російської компанії "Лукойл", яка транзитує чималі об‘єми нафти до Угорщини та Словаччини саме через цей нафтопровід.

Тепер сусідні країни можуть піднімати ґвалт у тому числі й з прицілом "на майбутнє", побоюючись, що їм зріжуть обсяги постачання, пояснив "Телеграфу" аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук.

"Телеграф" розбирався, чим Україні загрожує "нафтова сварка" з Угорщиною та Словаччиною. Чи дійсно нам можуть перекрити постачання дизелю та електроенергії та якими взагалі можуть бути наслідки.

Чи є нафта в "Дружбі"?

Скандал навколо "Дружби" піднімається вже не вперше. Ще у 2022 році російська компанія "Транснефть" заявляла, що Україна "перекрила кран" через санкції, які унеможливили оплату транзиту (платежі тоді обслуговував "Газпромбанк", який опинився у підсанкційному списку). Та тоді питання вирішили.

Згодом вже вся російська нафта потрапила під санкції у Європі, але для трубопровідного ресурсу, що йде через "Дружбу" до Угорщини, Словаччини на Чехії, зробили виняток — це було предметом політичного торгу.

Тоді радниця міністра енергетики України Олена Зеркаль заявила, що "Дружба" могла б стати інструментом впливу України на Угорщину, бо з окремою гілкою нафтопроводу, що йде до цієї країни, "може щось статися". Та в Міненерго тут же відхрестилися від слів радниці, наголосивши, що Україна, попри війну з Росією, залишається надійним партнером ЄС, надаючи послуги транзиту нафти й газу.

Нагадаємо: чинний договір з Росією на транзит нафтопроводом "Дружба" діє до 2030 року. Та днями спалахнув новий скандал. В Угорщині й Словаччині стверджують, що Україна ніби-то знову "перекрила кран".

У цих країнах заявляють, що припинили отримувати нафту від російської компанії "Лукойл".

У червні Україна дійсно посилила санкції проти "Лукойлу", ввівши заборону на транзит ресурсу цієї компанії через нашу територію.

Очільник "Нафтогазу" Олексій Чернишов підтвердив, що нафти "Лукойлу" у "Дружбі" вже немає, та загальні обсяги транзиту, за його словами, не змінилися.

"Україна не може транспортувати нафту "Лукойлу", але об`єми загального транзиту залишаються незмінними", — сказав Чернишов на зустрічі з інвесторами.

Тобто нафту "Лукойлу" мали замінити, принаймні за документами, на ресурс інших компаній. Що, звичайно, могло викликати збої у роботі нафтопереробки в Словаччині та Угорщині, яка законтрактувала саме лукойлівську нафту.

Російський "Інтерфакс", посилаючись на свої джерела у нафтопереробній галузі, повідомив, що "Лукойл" вже намагається перекинути свою нафту на інші напрямки, в обхід "Дружби". А європейські клієнти начебто ведуть переговори про нові схеми закупівлі ресурсу. Співрозмовник "Інтерфаксу" припустив, що можуть йти консультації щодо закупівлі нафти на кордоні Росії й України.

— Усі моніторингові системи показують — нафта через "Дружбу" йде. Україна має зобов‘язання щодо обсягу транзиту. І вона їх виконує. А чий саме ресурс йде по трубі — не наша справа. Ми не підписувалися транспортувати саме нафту "Лукойлу". І якщо нафта "не та", то це вже завдання європейським отримувачам ресурсу змінити постачальника, — зазначив керівник спеціальних проєктів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев.

Лякають пальним, електрикою та навіть асоціацією з ЄС

Тим часом Угорщина й Словаччина вже поскаржилися на Україну в Єврокомісію.

"Ми можемо підтвердити, що виконавчий віцепрезидент Валдіс Домбровскіс отримав лист від міністрів закордонних справ Угорщини та Словаччини щодо негативного впливу рішення України зупинити постачання від компанії "Лукойл" через нафтопровід "Дружба". Ми наразі вивчаємо зміст цього листа і збираємо більше інформації для ухвалення рішення. Наразі немає негайного шкідливого впливу на безпеку постачання нафти до ЄС", — заявив під час брифінгу в Брюсселі речник ЄК з питань сільського господарства й торгівлі Олаф Гілл.

— Звичайно, ніякого дефіциту нафтопродуктів у Європі не буде. Врешті-решт, там є резерви, яких вистачить, як мінімум, на чотири місяці, — каже Корольчук.

Втім, в Угорщині та Словаччині знайшли страшилку й для України. Прем`єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо зауважив, що вони забезпечують 10% усього імпорту дизпалива в Україну. Й можуть припинити постачання, якщо наша країна й надалі "блокуватиме транзит російської нафти".

В Угорщині пішли ще далі. Там натякають навіть на "дзеркальну відповідь" — погрожують відмовити Україні в імпорті електроенергії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив також про можливість судового позову до України, бо, на його думку, мова йде про порушення умов угоди про Асоціацію з ЄС.

— Тобто питання намагаються перевести в політичну площину, — каже Корольчук.

Випробування струмом

Що означають для України погрози Словаччини та Угорщини і чи можуть стати для нас проблемою перебої з імпортом пального чи електрики з сусідніх країн?

Керівник консалтингової компанії "А-95" Сергій Куюн відмовився називати конкретні частки угорського й словацького палива в загальній структурі українського імпорту.

— Сьогодні вночі знову була атака на об`єкти нафтового комплексу. Питання імпорту стратегічне, тож краще утриматися від конкретних цифр. Але точно скажу, що ніякого дефіциту в нас не буде, навіть, якщо Угорщина й Словаччина повністю зупинять постачання. Український ринок дуже диверсифікований. Серед постачальників він вважається преміальним, бо ми даємо хорошу ціну. Тож охочих продавати нам пальне вистачає, і ми можемо дуже швидко замістити обсяги з інших напрямків, — зазначив Куюн.

З ним погоджується й власник компанії "Прайм" Дмитро Льоушкін.

— Палива в надлишку й на інших напрямках, ніякий дефіцит чи навіть тимчасові перебої нам не загрожують, — впевнений Льоушкін.

Інша справа з електроенергією. Українська енергосистема — в жорсткому дефіциті, ми щодня імпортуємо електрику з Європи, і значна частка цих постачань припадає саме на Угорщину.

— З Угорщини йде до 40% комерційного імпорту електроенергії. Це як угорський струм, так і перетоки з Австрії та Німеччини. Мова йде приблизно про 10—12 млн кіловатів на добу. У загальному споживанні електроенергії в Україні це невелика частка, бо нам потрібно 180 млн кіловатів на добу. Тобто, якщо раптом не буде імпорту з Угорщини, українці не сидітимуть без світла, скажімо, по 6 годин замість п’яти. Але цей імпорт важливий для балансування енергетичної системи. На нього розраховують також покупці імпортної електрики (про систему та умови такого імпорту ми писали тут. — Ред.). Це, перш за все, великі промислові підприємства, — зазначив Корольчук.

За його словами, Угорщина може в одноосібному порядку ухвалювати рішення про відмову Україні в імпорті електрики.

Мова йде не про аварійну допомогу, а саме про імпорт. Угорщина може нам його не давати, просто повідомивши про це ENTSO-E (європейська асоціація операторів передачі електроенергії, членом якої є й "Укренерго"), каже Корольчук.

За його словами, якщо будуть перебої з електрикою з Угорщини, Україна буде змушена шукати її в інших країнах, але це може бути дорожче.

— Прямо зараз нам нічого не загрожує, тим більше, що виведено з ремонту блок АЕС, і ситуація в енергосистемі має трохи покращитися. Але невідомо, чим це може обернутися взимку, — зазначив експерт.

Він також припустив, що Україна може брати більше аварійної допомоги в ЄС, що значно дорожче, ніж купувати електроенергію. Тож, за його словами, Угорщина може скористатися струмом як політичним важелем. Й не виключено, що такі плани вже узгоджені з Росією, не випадково ж Орбан їздив у Москву, припустив Корольчук.

— Самі формулювання про якісь "обмеження" постачання палива чи струму виглядають дивними. Бо і в Угорщині, і в Словаччині є ринки нафтопродуктів і електроенергії, на яких працюють певні компанії, а не Сіярто чи Фіцо. Ці компанії мають контракти з українськими контрагентами, й у випадку їх невиконання, останні можуть звертатися до суду й вимагати компенсацій, — пояснив "Телеграфу" Геннадій Рябцев.