Відтік компаній через відсутність держзамовлення та інвестицій: у Раді вивчають перешкоди для оборонпрому

Читать на русском
Автор
Засідання робочої групи спецкомісії ВР Новина оновлена 05 вересня 2024, 16:50
Засідання робочої групи спецкомісії ВР

Потенціал українського ОПК можна використати для держави, ЗСУ та вітчизняних підприємств — рахунок йде на мільярди доларів

Український оборонно-промисловий комплекс (ОПК) може швидко стати одним з потужних локомотивів вітчизняної економіки та джерелом багатомільйонної валютної виручки.

Про це у середу, 4 вересня, йшла мова на засіданні робочої групи спецкомісії ВР з питань захисту прав інвесторів. На зустрічі парламентарі та представники галузі обговорювали найбільш проблемні перешкоди для активізації виробництва озброєння та лібералізації її продажу за кордон.

Голова спецкомісії, парламентарка Галина Янченко нагадала, що ця спецкомісія працює вже 4 роки, і її основною задачею є зрозуміти на практичних кейсах, з якими проблемами стикаються представники приватного сектору. Щоб усунути ці перешкоди.

— Зазвичай ми розбираємо певні проблемні ситуації і, допомагаючи їх вирішувати, пропонуємо системні зміни до законодавства і "підзаконки". Завдяки діяльності нашої ТСК за чотири роки нам вдалося вирішити спірних питань між інвесторами і держорганами влади на понад 25 млрд грн, — сказала народна депутатка, додавши, що сфера ОПК на сьогодні є вкрай важливою для держави, адже за 2,5 роки повномасштабки виробництво української зброї та боєприпасів зросло в 6 разів. А за 33 роки жоден сектор економіки не показував такий темп зростання.

Народний депутат Олександр Ковальчук і член робочої групи зазначив, що спецкомісія Ради, у яку входять представники різних фракцій та комітетів ВР, налаштована виключно на конструктивний діалог з представниками галузі без політизації процесу: "Всі ми об'єднані однією метою, і ціль у нас спільна — почувши про проблеми, з якими стикається галузь, спрямувати свої зусилля, щоб їх вирішувати… в короткострокових і довгострокових термінах".

Своєю чергою нардеп Федір Веніславський звернув увагу, що на сьогодні позиція Міністерства стратегпрому полягає у тому, щоб у сенсі виробництва озброєння та боєприпасів "створювати максимальні преференції для приватного бізнесу".

— Для мене, як людини, яка постійно спілкується зі сферою ОПК є одна ключова проблема: можливості приватного бізнесу у нас обмежуються виключно можливостями держбюджету, — сказав парламентар.

Страшні цифри відтоку компаній: головні причини

Виконавча директорка асоціації "Технологічні сили України" Катерина Михалко розказала, що наразі спостерігається дуже сумна тенденція — 85% підприємств, що виробляють дрони, "або вже здійснили релокацію за кордон, або планують це зробити".

— Це абсолютно страшна цифра для нашого ОПК. Дуже хочеться, щоб ці компанії лишалися в Україні. Вони мають патріотичні погляди, а релокацію хочуть здійснити саме для того, щоб не збанкрутіти, а продовжувати активно виробляти зброю для фронту і нашої армії. Ключові проблеми — по-перше, закритий експорт. Вони мають багато надлишкової продукції, яку держава сьогодні не спроможна законтрактувати, а вони відповідно не можуть продавати її на міжнародні ринки, адже експорт закритий. По-друге, незавантаженість власних виробництв через брак держзамовлення чи відсутність потреби на їх продукти. Третя причина — обмеження прибутковості, яка не дозволяє їм вкладати багато ресурсів у RnD, новітні розробки, — розказала вона.

Сергій Висоцький, заступник голови асоціації NAUDI і екснардеп, додав, що зараз вітчизняний ОПК існує фактично в системі самоінвестицій.

— Кожен тиждень я приймаю безліч міжнародних делегацій великих транснаціональних компаній у сфері ОПК, і жодна з них звичайно не готова зараз інвестувати свої кошти у реальне виробництво чи у спільні програми на території України. Зараз наш сектор існує в достатньо вузькому проміжку зарегульованих прибутків, у всім відомій системі "1-30%". Водночас нам треба інвестувати у нові заводи, нам треба закуповувати за кордоном до 95% компонентів (особливо для високотехнологічних видів озброєння), треба навчати власних робітників (інженерів, спеціалістів з високоточних технологій з високими зарплатами). Потрібно за кордоном купувати комплектуючі, наприклад, навіть броню. Адже у нас не має поки що солідного виробництва броні, навіть для такої банальної речі, як бронеавтомобіль. Єдиний спосіб покращити інвестклімат в Україні у сфері ОПК — дати нам можливість самоінвестувати, а для цього потрібна дерегуляція, — розповів він.

Окрім того, за словами Сергія Висоцького, для підприємств оборонки існують перешкоди щодо доступу кредитних дешевих ресурсів (програма "5-7-9" для сфери ОПК не працює), забюрократизованість умов типових контрактів, умови оподаткування прибутку тощо.

— На жаль, за 6 місяців якогось реального імпульсу для нашої галузі і відповідей від органів виконавчої влади ми не знайшли, — додав представник NAUDI.

Скільки валюти Україна втрачає і про який саме експорт йдеться

Ігор Фоменко, очільник Федерації роботодавців України повідомив, що завантаженість підприємств ОПК на сьогодні становить близько 40%, а більшість потужностей простоюють через дефіцит замовлень.

— Потрібно або знайти близько $12 млрд в рік, щоб завантажити наші виробничі спроможності, або варто говорити про контрольоване відкриття експорту для озброєння і військової техніки, які не затребувані Силами безпеки та оборони. Зрозуміло, що потреби ЗСУ перевищують навіть наші виробничі спроможності, але державного фінансування під це нема. Тому і потрібно говорити про контрольований експорт, але безперечно у пріоритеті задіювання виробництва і постачання має бути для Сил оборони. Спочатку — для себе, а якщо є надлишок, тоді можна говорити про експорт, — зауважив керівник ФРУ.

Він також звернув увагу, що специфіка роботи окремих підприємств оборонки полягає у довгостроковому плануванні (3-5 років), тому що на виробничий цикл (щоб окремо замовляти складники, отримувати окремо дозволи на авансування, на імпортні постачання тощо) уходить чимало часу. Тож виробники мають ретельно розплановувати свою виробничу діяльність до дрібниць. Водночас доступу цих компаній до фінансового ресурсу фактично немає, а державна підтримка у цьому контексті відсутня.

У коментарі "Телеграфу" Галина Янченко зазначила, що зараз влада має бути у більш відкритому діалозі з бізнесом, для якого кожен місяць міняються умови (або через дію якогось закону, або прийняту регуляторку, які створюють перешкоди).

— Тому наша місія, як парламентської ТСК, бути місточком і давати майданчик для діалогу між бізнесом і владою. Вважаю, що сьогодні ми, як країна, залежні від успіху приватного сектору. Умовно кажучи, переможе приватний сектор, якщо у нього все буде рухатися добре, ми будемо сильніші і стійкіші.

Мова йде про робочі місця, щоб українці не їхали за кордон. Також це — питання податків, з яких ми виплачуємо зарплати нашим військовим. І взагалі йдеться про питання стійкості нашої держави, — зазначила парламентарка.

При цьому, за її оцінками, потенційно щороку контрольований експорт надлишкових зброї та озброєння з України зможе заводити в країну орієнтовно $15 млрд, що виведе сектор ОПК на рівень до найбільших експортних галузей країни — АПК та IT-сфери.

Як повідомлялось, раніше ексміністр оборони Юрій Єхануров в ексклюзивному інтерв’ю "Телеграфу" пояснював, чому Україні потрібно дозволити експорт продукції воєнного призначення. На його думку, ця опція дозволить підприємствам заробляти кошти та збільшувати виробництво на користь Україні та без шкоди для потреб Сил оборони.