Фонд гарантування вкладів повідомив, що Нацполіція розслідує ймовірну участь ексвласника Cargill у завданні майнової шкоди "Дельта Банку"

Читать на русском
Автор
Фонд гарантування вкладів повідомив, що Нацполіція розслідує ймовірну участь ексвласника Cargill у завданні майнової шкоди "Дельта Банку" Новина оновлена 09 вересня 2024, 11:15

Національна поліція під процесуальним керівництвом прокуратури проводить досудове розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні №12014100000000703. У межах цього провадження перевіряють імовірність участі колишнього власника суттєвої частки АТ "Дельта Банк", Cargill Financial Services International, Inc., у завданні банку майнової шкоди. Про це повідомили у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) на запит "РБК-Україна".

"Збитки АТ "Дельта Банк" були спричинені виведенням із нього активів, зокрема, шляхом кредитування пов'язаних компаній в Україні та перерахування ними отриманих коштів за кордон за фіктивними контрактами", – зазначили у фонді.

ФГВФО ініціював два судові позови для стягнення відшкодування збитків: один до ексвласника банку Миколи Лагуна (на 791,2 млн грн), інший – до восьми осіб, пов'язаних із банком (на 22,9 млрд грн). Cargill серед цих осіб не згадують. Станом на 1 червня 2024 року фонд у межах гарантій виплатив вкладникам банку 15,9 млрд грн, погасивши 13 млрд грн вимог кредиторів. Непогашеними залишається 42,4 млрд грн акцептованих вимог кредиторів.

"Причиною такого стану розрахунків із кредиторами банку є вкрай незадовільний стан активів, що були в наявності в банку на момент ухвалення рішення… про виведення банку з ринку (постанова правління НБУ від 2 березня 2015 року)", – зазначили у ФГВФО.

"РБК-Україна" повідомляє, що держава мала активізувати зусилля з повернення активів банків-банкрутів, включно з арештом активів ексвласників, наприкінці 2021 року після підписання меморандуму з МВФ. Однак ефективність такої діяльності у вигляді наповнення держбюджету під питанням, зазначає агентство.

Кейс "Дельта Банку" є одним із найгучніших за своїми масштабами, пишуть автори, бо він потягнув за собою найбільші витрати держави у процесі "банкопаду" з 2014 року. Виплати здійснювали коштом держбюджету, що призвело до інфляції та девальвації, за які зрештою заплатили всі громадяни. "РБК-Україна" звернулося до державних органів із запитами щодо стадії кримінальних проваджень і судових справ стосовно власників "Дельта Банку" – Миколи Лагуна (частка 70,61%) та американської корпорації Cargill (29,39%).

За даними агентства, прокуратура відзвітувала про чотири кримінальні провадження, якими займалася Нацполіція. Як повідомили в Офісі генерального прокурора, щодо одного з проваджень розпочали засідання за обвинувальним актом, але судовий розгляд зараз зупинено. Це пов'язано з оголошенням обвинуваченого акціонера Лагуна в розшук в Україні за клопотанням прокурора 30 жовтня 2023 року.

"На теперішній час вживаються заходи, передбачені кримінальним процесуальним законодавством щодо оголошення обвинуваченого в міжнародний розшук…" – ідеться у відповіді прокуратури на запит журналістів.

Офіс генерального прокурора також повідомив, що у згаданих кримінальних провадженнях, пов'язаних із банкрутством АТ "Дельта Банк", службовим особам Cargill підозр не оголошували.

"За вісім місяців не підготовлено оголошення Лагуна в міжнародний розшук. Суди програються. Не схоже на те, що держава ретельно шукає активи Лагуна. Але якщо по ньому наявна хоча б якась імітаційна робота, то схоже, що в держави чомусь немає жодних питань до Cargill Financial Services International (CFSI). Про його роль як акціонера в банкрутстві "Дельти" всі забули", – пише "РБК-Україна".

Журналісти також нагадали, що в січні 2016 року Фонд гарантування вкладів заявив, що з "Дельта Банку" було виведено активів на суму понад $100 млн через операції з акредитивами, пов'язаними з Cargill. Зараз це приблизно 4,1 млрд грн. ФГВФО визнав ці угоди нікчемними.

"Загалом на компанію Cargill було укладено 17 фіктивних акредитивів на загальну суму понад $100 млн. Це так зване позабалансове "схлопування" на суму близько 2,5 млрд грн, яку втрачає банк", – повідомляли у фонді.

Як зазначає "РБК-Україна", Cargill незадовго до введення тимчасової адміністрації вивів якомога більше своїх коштів, залишивши численних клієнтів банку напризволяще. Ідеться про те, що один з акціонерів міг скористатися інсайдерською інформацією щодо проблем з банком і за цією схемою вивести свої кошти, не доклавши зусиль до порятунку установи. А це може бути порушенням норм закону "Про банки та банківську діяльність".

Згодом правоохоронці також виявили, що ці операції мають ознаки фіктивних, а до схеми могли бути причетними службові особи "Дельти". Було відкрито кримінальні провадження, і Фонд через суди тоді домагався визнання недійсними низки правочинів про зарахування однорідних зустрічних вимог.

"Після кількох років боротьби ми все-таки змогли у Верховному Суді довести незаконність операцій зі "схлопування", довести сам факт існування вимог і відкрити в такий спосіб шлях до стягнення цієї заборгованості", – заявляла журналістам 2020 року на той момент директорка-розпорядниця ФГВФО Світлана Рекрут.

2024 року журналісти "Бізнес Цензору" дослідили, що Cargill після повномасштабного вторгнення росіян 2022 року й далі працював у Росії. Російські структури корпорації за 2022–2023 роки заплатили в бюджет РФ 6,9 млрд руб. податку на прибуток. 2023 року їхній виторг становив 130 млрд руб. А чистий прибуток, порівняно з 2022 роком, зріс із 8,1 млрд руб. – до 16,3 млрд руб.