Удар по національній безпеці? Що не так з новим податком для банків і як він відгукнеться українцям

В Україні знову істотно підвищується податок на прибуток банків — до 50% з 25 % у 2024 році. Наразі закон ще не підписаний президентом. Мета благородна — закрити дефіцит бюджету за допомогою податків, ці гроші будуть використані для підтримки економіки та оборони країни у часи війни.

Але навколо закону виникла ціла дискусія. Проти виступили ряд фінансових установ: приміром, Міжнародний валютний фонд (МВФ) заявив, що таке рішення підірве довіру до політики й взагалі суперечить природі податку на надприбуток. Розкритикували закон також Міністерство фінансів Україні та Нацбанк.

"Телеграф" поспілкувалися з юристом щодо природи "надприбутків" та практики їх оподаткування у світі. Також ми спитали економіста щодо наслідків введення "надподатку" на "надприбуток" другий раз поспіль.

Про який закон мова

10 жовтня Верховна Рада ухвалила у другому читанні закон про "історичне" збільшення податків. Серед іншого він передбачає 50% податок на прибуток банків у 2024 році. Потрібно лише, аби закон підписав президент. Це відбувається не вперше і знову, так би мовити, "заднім числом". Тобто оподаткуванню за новою ставкою підлягають доходи, отримані в минулому періоді (періоді до введення нової ставки оподаткування).

Минулого року банкам уже підвищували податок на прибуток із 18% до 50% (теж заднім числом). На 2024 податок спочатку встановили на рівні 25%.

Як банки взагалі платять податки

По-перше, важливо розрізняти податкові "фішки", зокрема податок на дохід та на прибуток. Прибуток — це те, що лишається у вас після покриття витрат, виплат зарплат персоналу, відсотків, оренди приміщень тощо. Саме прибуток оподатковують в банків в Україні. Українські банки раніше платили 18%, проте саме під час повномасштабного вторгнення цей відсоток збільшився.

Чому така велика цифра податку

Навіть попри збільшення податків справи у банків йдуть все краще, бо вони отримують надприбутки. За даними Opendatabot, у першому півріччі 2024 року доходи банків зросли на 27%.

Тільки за 5 місяців 2024 року 63 українські банки отримали майже 68 млрд грн прибутку після оподаткування. Лідером серед банків за прибутком був "ПриватБанк":

Шалені гроші на тлі війни. Звідки вони у банків

Причина у надприбутках (windfall profits — прибутки, принесені вітром), явищі, коли певні компанії приголомшливо збагачуються на тлі криз та катастроф. Про це розповів "Телеграфу" Богдан Карнаух, кандидат юридичних наук, експерт-аналітик Інституту законодавчих ідей.

"Найчастіше причиною надприбутків стають глобальні катастрофи, які змінюють ринкові умови, так що окремі гравці несподівано для себе отримують значно більші доходи", — розповідає Карнаух.

Наприклад, війна в Україні вже збагатила енергетичний сектор у світі. Порушення ланцюгів поставок (вторгнення + санкції Заходу), призвело до того, що ціна нафти зросла з 70 до 140 доларів за барель у березні 2022 року.

Дещо подібне спостерігається і в банківському секторі. Війна спричиняє інфляцію і як наслідок – зростання процентних ставок по кредитам. Це дуже чітко відстежується за розміром облікової ставки НБУ. Напередодні повномасштабного вторгнення вона складала 10 %, а після вторгнення зросла до 25%.

"Це означає, що ціна грошей в країні зросла (так само як ціна на енергоносії). А отже, той, хто "продає" гроші (тобто видає кредити) отримуватиме більші доходи. І такими "торговцями грішми" є банки", — пояснює Карнаух.

Друга причина, чому банки отримують більші прибутки під час війни, це облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).

"Це такі цінні папери, які означають, що держава Україна бере в позику гроші у громадян (і в комерційних банків) і зобов’язується повернути їх із процентами після спливу певного строку. Під час війни держава зі зрозумілих причин особливо активно користується цим інструментом поповнення коштів. Позичати гроші державі вигідно банкам, тому вони на цьому добре заробляють", — додає Карнаух.

Третя причина – це депозитні сертифікати НБУ. Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної діяльності Данило Гетманцев зазначив, що більшою частиною чистого прибутку банки завдячують депозитним сертифікатам НБУ. Тобто логіка запровадження податку на надприбуток для банків певною мірою спирається на те, що цей прибуток зумовлений державною фінансовою політикою (яка, своєю чергою, викликана війною).

Несподівані як надприбутки, так і надподатки. Які будуть наслідки

Богдан Карнаух звернув увагу на цікаву особливість податку на надприбуток — він запроваджується немовби "заднім числом".

"Таким чином, не тільки надприбутки стають "несподіванкою", але й "надподатки" теж – в тому смислі, що таку ставку не можна було передбачити наперед і врахувати в ціну послуг", — зауважує Карнаух.

Проте прикметно, що податок на надприбутки банків уже один раз був введений в Україні минулого року. І цього року – це вже другий раз. А це означає, що ефект несподіванки втрачається. Значить, банки можуть припускати, що такі податки повторяться, і намагатимуться покрити це, закладаючи вищу ціну фінансових послуг.

Окрім того, у 2024 році облікова ставка НБУ (котра є одним із факторів, що зумовлюють надприбутки банків) зменшилася майже вдвічі (до 13 %) проти 25% на початку повномасштабного вторгнення. Тому до запровадження таких заходів слід ставитися вкрай виважено.

Суперподаток можна ввести лише один раз, — економіст

Що таке надприбутки ми вже вияснили, однак економісти звертають увагу на важливий момент: оподатковувати їх вдруге — небезпечно.

Так, економіст та колишній член Ради Нацбанку України Віталій Шапран пояснив "Телеграфу", що надподаток на надприбуток ("windfall tax") вводиться тільки один раз в екстраординарних обставинах. Повторне введення призведе до того що платники почнуть діяти.

"Питання повторного збільшення податку на прибуток з банків до 50% — це удар по довірі платників податків до держави, а значить і удар по національній безпеці України", — заявив Шапран.

Крім реакції платників тут є ще цілий комплекс обтяжень. По-перше, зазначає Шапран, ряд банків просто не зможуть підтримувати нормальний рівень адекватності капіталу, серед цих банків 2 державних.

"Тож для вирівнювання адекватності капіталу держава одною рукою буде забирати гроші у цих банків з капіталу, а іншою віддавати. Зазнають труднощів і ряд комерційних банків", — попередив економіст.

По-друге, податкові зобов’язання в Україні виникають по нарахованим, а не отриманим доходам, тому реальна картина в банківському секторі гірша за ту, що ми бачимо у звітності.

"Частина банків заплативши в бюджет, буде звертатись до акціонерів, щоб закривати діри в балансі, які утворились за час війни. По-третє, банки яких вдруге примушують заплатити суперподаток почнуть закладати в свої тарифи підвищенні податкові апетити держави", — каже Шапран.

Ситуативно зросте різниця між ставками по кредитам та депозитам населенню, може відбутись зростання комісійних тарифів банків.

"Тож вимагати одночасно від банків дешевих кредитів і підвищувати їм податки – це безглуздя. Крім того, я нагадаю, що частково винуватцем цієї ситуації є сам НБУ, висока ставка якого у 2022-2023 рр. призвела до високих доходів банків у 2023-2024 рр. Якби НБУ прислухався в т.ч. до моїх публічних закликів проводити більш м’яку монетарну політику, то в балансуючому windfall tax ні у 2023 р., ні у 2024 р. не було б необхідності. За помилку НБУ наше суспільство заплатить двічі: у формі зниження темпів відновлення економіки у 2023-2024 рр., та податкових надходжень від такого відновлення, і вкрай слабке зростання кредитування, а тепер як "бонус" ми ще отримуємо проблему з демотивацією банкірів, за що точно заплатить населення та бізнес", — зазначає Шапран.

Хто ще критикує податок

Проти виступили:

• Міністерство фінансів,
• Нацбанк,
• Міжнародний валютний фонд.

У МВФ кажуть, що податки на непередбачувані доходи застосовуються лише на один рік, в іншому випадку за це потрібно платити політичну ціну. Заступник голови місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Тревор Лессард заявив, що банки після повторного введення 50% податку на прибуток можуть змінити свою політику прибутку в очікуванні чергового такого підвищення.

"Якщо ви запроваджуєте податок на надзвичайний прибуток більш ніж один раз, то люди почнуть реагувати, і ви почнете втрачати довіру до політики", – сказав Лессард.

Найкращим вибором стане підвищення податків у довгостроковий спосіб. Адже це принесе дивіденди в середньостроковій перспективі, на відміну від одноразового підвищення податків.

НБУ теж не підтримав ідею додатково оподаткувати банки, мовляв, це може призвести до того, що вони не відповідатимуть вимогам щодо достатності капіталу. У зоні ризику опиняться 2 державні банки "Укрексімбанк" та Sense Bank.

Станом на сьогодні Володимир Зеленський ще не підписав закон. Проте Гетманцев висловлює впевненість, що документ все ж буде завірений та набуде чинності.

Раніше "Телеграф" розповідав, чому з чайових у кафе та ресторанах теж потрібно сплачувати податки.