Є кілька варіантів, як накопичити гроші цього року - економіст

Зарплати в Україні зростають, як і ціни. Купівля квартири для більшості українців усе ще здається недосяжною, а питання "як накопичити кошти" не втрачає актуальність.

"Телеграф" поспілкувався з українським економістом і податковим експертом Іллею Несходовським про те, чи варто зараз інвестувати в нерухомість, які інструменти допоможуть зберегти гроші у 2026 році та що насправді відбувається з ФОПами в Україні.

"Заробітні плати в Україні зростають"

— Середня місячна зарплата за 2025 рік складає 20 320 грн, що на 16% більше, ніж торік. Наскільки цифри Пенсійного фонду України відображують реальну ситуацію? Чи відчувають українці реальне підвищення доходів?

— Є люди, у яких зарплата взагалі не зросла. Є ті, у кого вона підвищилася лише на 10%. З урахуванням інфляції вони могли цього навіть не відчути. Водночас є люди, у яких заробітна плата зросла суттєво – на 20% або навіть на 25%. Тому, коли проводять опитування про те, чи відчули українці зростання зарплат, відповіді завжди будуть достатньо суб’єктивними.

Кожна людина орієнтується на власний дохід: порівнює, скільки отримувала торік, наскільки цей дохід зріс і як змінилися ціни на ті товари та послуги, які вона зазвичай купує. Саме на цьому базується її особисте відчуття.

У цілому я вважаю, що статистика Держстату та Пенсійного фонду є обґрунтованою і правдивою. Об’єктивно заробітні плати в Україні зростають. Це пов’язано, зокрема, зі зростанням конкуренції за працівників. Частина людей була мобілізована, частина виїхала за кордон, тому пропозиція робочої сили зменшилася. Як результат, роботодавці змушені пропонувати вищу зарплату, ніж минулого року, щоб залучити необхідних фахівців.

Крім того, ми спостерігаємо зміни у військово-промисловому комплексі. Там з’являються вищі рівні оплати праці, а також додаткові переваги у вигляді бронювання, що також впливає на зростання середньої зарплати. Також у деяких людей заробітна плата прив’язана до курсу євро або іншої валюти, і зростання валютного курсу призвело до відповідного збільшення їхніх доходів.

— Ви зазначили, що дефіцит кадрів штовхає роботодавців підвищувати зарплати. Як довго триватиме це штучне зростання зарплат і що станеться з ними після завершення війни?

— Підвищення заробітних плат можливе лише тоді, коли бізнес має змогу реалізовувати свою продукцію. Тобто підприємство бачить, що навіть за умови зростання зарплат воно зберігає достатній рівень рентабельності й може продовжувати вести бізнес. За таких умов ця тенденція може тривати досить довго.

Доти, доки в Україну надходить фінансова підтримка від міжнародних партнерів і створюється додатковий попит, а також зберігається попит на українську продукцію за кордоном, ситуація залишається відносно стабільною. Значна частина виробництва орієнтована на експорт, і різниця між собівартістю виробництва в Україні та цінами реалізації в Європі наразі є достатньо суттєвою. Тому, на мою думку, ця тенденція збережеться і впродовж поточного року.

Надалі можливі різні сценарії. Суттєвий вплив матимуть ситуація на фронті, загальний стан економіки країни, рішення уряду тощо. Усі ці фактори можуть змінити прогноз і призвести до зупинки зростання зарплат через відсутність подальшого потенціалу для їх підвищення.

"Інвестиції в житлову нерухомість у Києві не є економічно обґрунтованими"

— У Києві однокімнатна квартира на вторинному ринку коштує в середньому 65 тисяч доларів, а середня зарплата по країні — близько 20 тисяч гривень. Чи можна таку купівлю вважати фінансово недосяжною для більшості у 2026 році?

— Поняття "середньої вартості квартири" не є показовим. Порівнювати квартиру на Печерську, яка може коштувати 200–300 тисяч доларів, із житлом у віддаленіших районах чи передмісті, де квартиру можна придбати за 38 тисяч доларів – некоректно. Це абсолютно різні об’єкти та різне сприйняття їх доступності. Хтось може дозволити собі квартиру в передмісті, хтось – у новобудові за містом, а хтось – дорожче житло. Тому оцінка доступності є дуже суб’єктивною.

Що стосується інвестування в нерухомість загалом, то вважаю, що ціни на квартири наразі залишаються досить високими. Крім того, існують значні ризики, пов’язані з обстрілами та загальною безпековою ситуацією. Тому інвестиції в житлову нерухомість у Києві на цю мить, на мою думку, не є економічно обґрунтованими.

Звичайно, це багато в чому суб’єктивне питання й залежить від готовності конкретної людини брати на себе відповідні ризики. Якщо людині потрібно розв'язати житлове питання, вона все одно інвестуватиме. Проте якщо оцінювати ситуацію з погляду економічної доцільності, то наразі така інвестиція не є оптимальною.

Є кілька варіантів як накопичити та зберегти кошти у цьому році

— Що краще для збереження коштів у 2026 році: депозити, валюта чи інші інструменти?

— Облігації внутрішньої державної позики. Однак потрібно розуміти рівень власного ризику. Якщо ви шукаєте стабільний дохід, який перевищує рівень інфляції, то облігації внутрішньої державної позики є одним із найкращих варіантів. На сьогодні їхня дохідність становить приблизно 15% і більше. З урахуванням інфляції, яка, ймовірно, буде нижчою за 10%, це дозволяє отримати реальний позитивний дохід.

Я не очікую суттєвих коливань курсу долара чи значних валютних ризиків. Європейський Союз уже ухвалив рішення про надання Україні фінансової допомоги в обсязі 90 мільярдів євро на найближчі два роки, що суттєво знижує макроекономічні ризики. Крім того, Національний банк України має рекордний рівень золото-валютних резервів, тож у цьому контексті ситуація не виглядає ризикованою.

Що стосується депозитів, то вони є менш прибутковими та в окремих випадках можуть навіть не покривати рівень інфляції. Інвестиції в криптовалюти, зокрема біткоїн, я одразу відкидаю. На мою думку, це повна рулетка, порівнювана з грою в казино, тому я ніколи не рекомендую криптовалюти як інструмент збереження коштів.

Натомість інвестиції в золото та срібло, на мій погляд, залишаються привабливими. Це пов’язано з глобальними процесами: долар як світова резервна валюта поступово втрачає довіру частини інвесторів у різних країнах, і вони шукають альтернативні інструменти збереження капіталу. Для багатьох такою альтернативою стають саме дорогоцінні метали. Тому, якщо ви готові інвестувати, золото й срібло можуть бути цілком доцільним вибором.

Також, на моє переконання, військові облігації (ОВДП) здатні забезпечити дохід не менший, ніж звичайні облігації внутрішньої державної позики. Якщо ж ви взагалі не хочете довіряти ані державі, ані банкам, то зберігання коштів у валюті виглядає надійнішим варіантом, ніж тримати під подушкою гривню готівкою.

Водночас важливо розуміти, що зберігання коштів як у гривні, так і в доларах не захищає від знецінення: інфляція поступово "з’їдатиме" заощадження. Саме тому певна частина коштів має бути інвестована. Я окреслив ті інструменти, які, на мій погляд, є найбільш привабливими в нинішніх умовах.

Бізнес стає дрібнішим

— За даними YC.Market, протягом року українці зареєстрували приблизно 244 тис. нових ФОП, але водночас припинили роботу близько 258 тис. Чи можна говорити про системний тренд скорочення кількості ФОПів, чи це тимчасова ситуація?

— Загалом не варто орієнтуватися лише на кількість ФОПів. У цьому питанні важливіше дивитися на загальні тенденції. ФОПи й надалі залишаються достатньо популярною формою ведення діяльності.

З погляду оптимізації витрат слід розуміти, що багато людей зазнали суттєвих фінансових втрат і сьогодні не можуть працювати в стабільних умовах, наприклад, у форматі юридичної особи з повною сплатою всіх податків. Це робить такий бізнес неконкурентним, а держава, зі свого боку, не створює належних умов для чесної конкуренції. Тому підприємці змушені шукати шляхи оптимізації, зокрема й через використання ФОПів.

Фактично бізнес стає меншим і дрібнішим, оскільки не має можливості повноцінно конкурувати. Водночас, говорячи про тенденції щодо ФОПів, варто враховувати, що це не завжди класична підприємницька діяльність. Досить часто ФОПи використовуються як інструмент оптимізації оподаткування, тому робити однозначні висновки, спираючись лише на їх кількість, є недоцільно.

Про реальну тенденцію можна говорити тоді, коли з’являються урядові ініціативи, які різко впливають на кількість закритих ФОПів. У такому разі це свідчитиме не про природні процеси, а про те, що частина бізнесів стає нерентабельною саме через такі рішення.