Відчай Путіна: яким 2025 рік став для фронту та що зміниться у війні у 2026-му

Сьогоднішня карта бойових дій та географія "бавовни" в глибокому тилу ворога виглядають зовсім не так, як можна було уявити ще рік тому. Яким був 2025 рік для фронту? Чи справді Кремль повертається до тактики воєн столітньої давнини? Та чого очікувати у 2026 році?

Про це "Телеграф" поспілкувався з військовим оглядачем групи "Інформаційний спротив" Олександром Коваленко.

Минулий рік — один з найважчих для України від початку великої війни

— 2025 рік став етапом виснажливої війни з мінімальними тактичними проривами. Росія зосередилася на захопленні територій у Донецькій області, окупувавши близько 4200 кв. км території України. Як ви оцінюєте підсумки цього року для України та Росії з погляду стратегічної ситуації?

— Насправді цей рік був досить складним. За рівнем складності він став другим після 2022 року. Найважчим, безумовно, був саме 2022 рік, коли розпочалося повномасштабне вторгнення. Минулого року ми втратили більше територій, аніж у 2024 році.

Водночас за цей період ми фактично змогли чітко визначити наші основні лінії оборони та головні напрямки ударів російських окупантів. У більшості випадків і на більшості локацій ці удари не дали результату. Ті завдання, які росіяни перед собою ставили, вони не виконали.

Якщо говорити умовно, то росіяни досягли приблизно 10% від запланованого. Станом на сьогодні вони мали б вийти на рівень окупації Покровська, Мирнограда, Костянтинівки, Лиману, Куп’янська, Борової та Сіверська. І з усього цього списку їм вдалося окупувати лише Сіверськ.

Для нас найгіршим моментом у 2025 році став Запорізький напрямок, насамперед Гуляйпільський. Загалом це південно-донбаський напрямок, але саме район Гуляйполя став місцем, де росіяни мали найкращі та найглибші просування за весь рік. Наразі в самому Гуляйполі та за Гуляйполем тривають бої. Ще рік тому про таке мало хто думав, хоча було зрозуміло, що росіяни рухатимуться саме в цьому напрямку.

Це розуміння існувало вже станом на вересень 2024 року, але з певних причин не було зроблено практично нічого, щоб максимально загальмувати просування росіян. Чому так сталося – питання не до мене. Тому я вважаю, що найбільшим нашим провалом у 2025 році став саме гуляйпільський напрямок Запорізької області. Це перший момент.

"Виснаження росіян матиме результат у 2026 році"

— Як щодо наших успіхів?

— Безумовно у нас є й великі успіхи. Для нас 2025 рік став роком, коли ми мали можливість системно продовжувати виснаження Росії. І це виснаження матиме свій результат у 2026 році. Воно безпосередньо вплине на здатність Росії вести війну.

Наприкінці 2025 року ми також мали змогу завдати серйозного удару по репутації російських окупантів завдяки Куп’янську. Операція в Куп’янську чітко продемонструвала рівень брехні, яку генерує російська сторона.

Вона також показала, наскільки сильно росіяни залежать від цієї брехні – не лише для впливу на внутрішнього споживача інформаційного фастфуду, а й для міжнародної арени.

Коли ж провалилися їхні "епічні" заяви щодо захоплення Куп’янська, вони взагалі перейшли до відвертої генерації фейків. Мовляв, підступні українці, які говорять про мир і зустрічаються з Дональдом Трампом, нібито намагалися атакувати та вбити Путіна в його резиденції на Уралі. Це було ознакою відчаю.

І це справді відчай, бо всі ці "великі перемоги", про які говорять Путін, Герасимов чи Білоусов не мають жодного масштабного впливу, навіть на того ж Дональда Трампа. Адже мова йде про контроль над територіями.

На тактичному рівні це ще можна назвати просуванням, але на оперативно-тактичному, а тим більше на стратегічному – ні. Недарма свого часу Дональд Трамп назвав Росію "паперовим тигром".

Цей "паперовий тигр", маючи потенціал у 2022 році, повністю його втратив у війні проти України, і 2025 рік це чітко продемонстрував. У 2025 році росіяни фактично перестали воювати бронетехнікою. Ми майже не бачимо танків, майже не бачимо бойових броньованих машин. Натомість бачимо величезну кількість піхоти.

Ми також бачимо використання легких транспортних засобів. Росіяни штурмують наші позиції на "Жигулях", УАЗиках, "Нівах". Інколи вони використовують мотоцикли, електросамокати й навіть коней. Кінець 2025 року – це фактичне повернення кавалерії в російську армію. Будьонний був би в екстазі.

Довідка: Йдеться про Семена Будьонного — радянського воєначальника, командира Першої кінної армії, одного з символів більшовицького військового керівництва у Громадянській війні та в період Другої світової війни.

Росія переходить фактично на війну зразка Першої світової

— Як пише ISW, у 2026 році Кремль намагатиметься компенсувати майже вичерпаний добровільний набір через мобілізацію стратегічного резерву. Чи може використання резервістів допомогти Росії покращити свої позиції на фронті?

— Вони просто воюватимуть більшою кількістю людей і це прогнозовано. У 2026 році Росія переважно вестиме війну саме людським ресурсом, тобто піхотою.

Чи покращить це їхнє становище? Частково так, це може дозволити їм певний час утримуватися на досягнутому рівні. Саме про це я й говорю. Ми маємо адаптуватися до того, що Росія переходить фактично на війну зразка Першої світової.

Йдеться про масове використання піхоти, про величезну кількість живої сили. Не танки, не бойові броньовані машини, не артилерія — ключовим інструментом стає саме людський ресурс. І до протидії цьому ми повинні бути готові.

Тобто, щоб 2026 рік став для нас успішним і, як люблять казати, переломним, нам необхідно максимально адаптуватися до нових умов і бути здатними знищувати максимально можливу кількість російських військових.

Кількість ударів по Росії перевищила сумарний показник трьох попередніх років

— У 2025 році Україна здійснила понад 140 атак на нафтопереробні заводи та нафтобази в Росії, що на 51,1% більше, ніж у 2024 році. Зіткнення з нестачею пального зафіксовані у понад 50 регіонах РФ. Як ви оцінюєте зміни в характері українських ударів по території ворога?

— Минулий рік дійсно розширив географії наших операцій та ударів по території Російської Федерації. У 2025-му по Росії було застосовано більше наших ударних дронів, аніж сумарно у 2022, 2023 та 2024 роках.

Я впевнений, що у 2026 році, відбудеться подальше масштабування цих показників. Удари по тилових зонах Росії безпосередньо впливають і на лінію бойового зіткнення – усе в цій війні взаємопов’язано.

Також саме у 2025 році ми почали активніше застосовувати власну ракетну зброю по території Російської Федерації. Це чітко вказує на те, що у 2026 році ми побачимо повноцінні комбіновані удари: різні типи дронів у поєднанні з різними типами ракетних засобів ураження.

Надзвичайно важливим аспектом стали спеціальні операції на території Російської Федерації. Окремої уваги заслуговує операція СБУ "Павутина" 1 червня 2025 року, під час якої було знищено значну частину боєздатної стратегічної авіації Росії – ракетоносіїв і бомбардувальників зі складу авіаційної компоненти ядерної тріади. Це унікальна операція, аналогів якій не існує в історії воєн і збройних конфліктів.

Вона стала прикладом того, як спецслужби можуть діяти в максимально несприятливих умовах на території Російської Федерації, де практично все перебуває під контролем. Попри це, операція була проведена успішно.

— Чи можна сказати, що наприкінці 2025 року Україна відкрила новий етап протидії російському флоту?

— Так, наприкінці 2025 року ми відкрили нову сторінку – полювання на російський флот, зокрема на так званий тіньовий флот. Ідеться не лише про Чорне море. Ми вийшли за його межі та розпочали системні удари по російських об’єктах у Каспійському морі. Крім того, була проведена надзвичайно цікава й унікальна операція з удару в Середземному морі.

Тому можна з упевненістю сказати, що у 2026 році подібні операції за межами Чорноморської акваторії стануть звичними. Каспій уже не буде несподіванкою – нас дивуватимуть інші акваторії. Я не виключаю навіть того, що згодом розпочнеться полювання на російські нафтові танкери, за якими полюватимуть наші повітряні дрони.