Війна зробила проблеми Києва помітнішими: голова фракції "Голос" Григорій Маленко про тертя у міськраді, бруківку і бюджет війни

Читать на русском
Автор
2643
Григорій Маленко
Григорій Маленко. Фото Євген Лоюк

Хай киян більше дратують зарплати топменеджерів міста, аніж зношена інфраструктура й не якісний комунальний транспорт, каже депутат

У Києві продовжує погіршуватися стан великих інфраструктурних об'єктів, а тим часом влада витрачає бюджетні кошти на перекладання бруківки. І хоча Київрада зі скандалом ухвалила-таки бюджет столиці на 2024 рік, системні проблеми міста тільки поглиблюються. Про загрозу недофінансування, витрачання коштів на транспортні розв'язки та деякі причини політичної турбулентності у Київраді "Телеграф" розпитав голову фракції "Голос" Григорія Маленка.

Про бюджет міста

Бюджет Києва 2024 року очікується дефіцитним (видатки — 85,3 млрд грн, а доходи — 72,6 млрд грн). За рахунок чого планується нівелювати цю різницю та чи не означає, що деякі міські програми уріжуть?

— Війна сформувала зовсім інші вимоги. В умовах непередбачуваності бюджетне планування міста стає ще більш гнучким, аніж до повномасштабного вторгнення. Ми маємо передбачати різні форс-мажори, про які не могло бути мови до запровадження воєнного стану. Наприклад, в разі пошкодження інфраструктури ворогом ми повинні мати в резерві гроші для швидкого відновлення. Крім того, на дефіцит бюджету-2024 вплинуло те, що місто втратило "військовий" ПДФО. При тому, що й 2023-го бюджет був дефіцитним.

На щастя, киянам можна бути спокійними: у міста досить коштів на зарплати комунальникам чи забезпечення роботи інфраструктури. За загальним фондом заплановано профіцит у 8,6 млрд гривень. 2023 року профіцит був більшим — 13 млрд. Однак у спеціальному фонді 21,3 млрд дефіциту.

Що стосується фінансування дефіциту або його скорочення. Перше — будемо сподіватися, що частина витрат не трапиться завдяки діям нашої героїчної ППО. Друге — у міста є резерв для скорочення витрат, і від частини інфраструктурних проєктів ми зможемо відмовитись. Третє — в разі необхідності є механізми кредитування у міжнародних фінансових організацій для міста і субвенції з державного бюджету.

Скільки коштів міський бюджет втратить після рішення Верховної Ради перенаправити військовий ПДФО до держбюджету?

— Неможливо вказати точну суму, але, за розрахунками деяких експертів, сума надходжень від "військового" ПДФО в бюджет Києва за шість місяців 2023 року становила майже 3 мільярди гривень. Враховуючи, що гроші припинили надходити з 1 жовтня 2023-го, місто втратило не менш як 1,5 млрд грн торік і втратить приблизно 6 млрд цього року. Майже 10% запланованих доходів.

Григорій Маленко: "Місто втратить приблизно 6 млрд грн цього року"
Григорій Маленко: "Місто втратить приблизно 6 млрд грн цього року"

Про тротуари і розв'язки

У бюджеті-2024 знову заклали кошти на деякі інфраструктурні проєкти (метро на Виноградар, Подільський міст, розв’язки тощо). Чи потрібні вони Києву під час війни? Чи будуть знову перекладати тротуари замість фінансування інших важливіших видаткових статей?

— Я б розділяв вкладення у великі інфраструктурні проєкти й бруківку. Перші, якщо місто має можливість, доречні. Другі — ні. На мою думку, ми в будь-якому разі маємо продовжувати розвивати та підтримувати інфраструктуру міста. Підтримання транспортної інфраструктури є не забаганкою, а реальною потребою. Бо якісна транспортна інфраструктура, окрім безпеки руху та зручності для киян, стимулює й економіку.

Окрім цього, не всі роботи через їхні особливості можна зупинити й заморозити. Зупинка будівництва все одно буде вимагати додаткових коштів на консервацію об’єкта, а після відновлення робіт їхня вартість може суттєво зрости через заміну певних частин об'єкта.

Як би ви охарактеризували кошторис міста на цей рік: бюджет розвитку, виживання, деградації?

— Я б назвав його бюджетом столиці країни, що воює, який намагається балансувати між забезпеченням виживання і розвитку міста. На жаль, останнім часом питання бюджету Києва-2024 стало вкрай політизованим, до нього прикута максимальна увага. На мою думку — це добре. Бо що більше інтересу, то більше людей буде цікавитись, що таке основний фінансовий документ міста і як він працює.

Крім того, протягом року ми ще будемо переглядати бюджет, в тому числі в напрямі збільшення підтримки ЗСУ. Якщо місто відносно спокійно пройде зиму, ми зможемо виділити на армію додаткові кошти.

Про боротьбу з ОПЗЖ та переформатування більшості у Київраді

Перейдімо до політичних питань. Голосування у Київраді по депутатах з ОПЗЖ щодо позбавлення їх мандатів виявило кілька цікавих моментів: анулювати депутатські повноваження у цих обранців так і не вдалося. Деякі політсили не підтримали таку люстрацію. Чому і які це матиме наслідки (більшість у КМР іще зміцниться за рахунок голосів колишніх ОПЗЖистів)?

— На жаль, принаймні поки, на це голосів нема. Хто, як і чому голосує варто дізнаватися безпосередньо у самих депутатів, які не підтримують це рішення. Наша фракція голосувала "за". А більшість членів "Голосу" були співавторами цього проєкту рішення.

Що стосується наслідків, то вони будуть суто політичними. Думаю, на виборах кияни мають згадати, хто не голосував й не підтримав рішення по ОПЗЖ.

"Як такої сталої більшості в Київраді зараз нема"
"Як такої сталої більшості в Київраді зараз нема"

Чи можливе переформатування КМР (створення нової більшості) і за яких умов це станеться?

— Як такої сталої більшості в Київраді зараз нема. В міській раді більше господарських і прикладних питань, аніж політичних. Хоча звісно, іноді вони зʼявляються. У господарських питаннях коаліції формуються ситуативно. Не думаю, що в цьому сенсі щось принципово зміниться до кінця каденції.

— Торік Тайвань обіцяв 1 млн доларів на генератори для Києва. Як їх використовують?

— Так, Тайвань завжди виконує свої зобов'язання. За що і місто Київ, і держава Україна маємо дякувати народу Тайваню. Всі генератори, придбані в рамках фінансової підтримки, передано КП "Київтеплоенерго", яке максимально швидко та ефективно розподілило їх серед енерговузлів міста. Це потужні промислові генератори з середньою потужністю понад 500 кВт. Всі вони зараз працюють й роблять енергетичну інфраструктуру Києва більш стійкою.

Як загалом ви оцінюєте готовність міста до блекаутів?

— Оцінюю на "добре". Завжди є можливості для росту, але з урахуванням ризиків, які ми маємо через дії росіян, наші енергетики гарно попрацювали. Можу тільки подякувати людям, які цілодобово працюють, щоб у нас було світло й тепло.

Про найбільші проблеми столиці

Назвіть три головні проблеми столиці та шляхи їх вирішення?

— Повномасштабна війна дуже змінила контекст у сприйняття проблем міста. Точніше, зробила фундаментальні проблеми більш помітними. Перша — безпека киян у всьому різноманітті цього слова. Друга — ефективність управління і використання грошей з бюджету. Третя — стан фундаментальної інфраструктури, яка дуже зношена — мережі, опалення, транспортна інфраструктура.

Ці всі проблеми не політичні, тому їх вирішенню й обговоренню, на жаль, приділяється менше уваги, аніж потрібно. Крім того, для оновлення мереж як і на будь-які інші великі інфраструктурні проєкти потрібно залучати міжнародні фінансові інституції й поступово, планово та постійно замінювати зношені вузли.

"У господарських питаннях коаліції формуються ситуативно"
"У господарських питаннях коаліції формуються ситуативно"

Щодо безпеки зосередимось на зовнішній загрозі. Наприклад, на питанні укриттів. Для облаштування більшої кількості укриттів потрібно працювати з відповідальним бізнесом і, наприклад, ОСББ. Самотужки, без адекватної комунікації та співпраці з громадою, місто не зможе забезпечити всіх якісними укриттями.

Щодо ефективності використання бюджетних коштів. Я не бачу іншого механізму, як ринковий. Причому в усіх аспектах. Від добору кадрів на керівні посади в управління містом й до зменшення частки комунальних підприємств і заміну надавачів сервісів на приватні компанії. На жаль, це питання майже неможливо вирішити на рівні міста. Воно потребує загальної реформи держслужби.

Про зарплати депутатів і чиновників

Ще одне з найбільш обговорюваних у суспільстві питань стосується зарплат депутатів та топменеджерів. Як вирішити дилему між тим, що депутати мають бути чесними і не заробляти багато, щоб не дратувати населення?

"Якщо місто відносно спокійно пройде зиму, ми зможемо виділити на армію додаткові кошти"
"Якщо місто відносно спокійно пройде зиму, ми зможемо виділити на армію додаткові кошти"

— Для мене це питання очевидне. Високі, ринкові зарплати не гарантують відсутності корупції, але низькі неринкові — точно ведуть або до некомпетентності, або до корупції. Тому, як на мене, краще нехай населення будуть дратувати великі зарплати топменеджерів міста, аніж зношені мережі, поганий комунальний транспорт і відсутність якісного життєвого простору навколо. Не можна платити лікарям і вчителям копійки й розраховувати на якісну медицину та освіту. Так само це працює і з якісним міським управлінням.