Забудовники руйнують підвали палацу останнього гетьмана України у Києві

Читать на русском
Автор
753
Історична споруда останнього гетьмана України Новина оновлена 14 березня 2024, 17:21
Історична споруда останнього гетьмана України. Фото Антон Короб/Колаж "Телеграфу"

Забудовник уже знищив склепіння підземного ярусу

У центрі Києва, на Печерську, під час "капітального ремонту" руйнують підвали палацу Кирила Розумовського, останнього гетьмана Війська Запорозького. Цей дерев'яний палац був збудований у 1780-х роках на місці сучасної Арсенальної площі, але згодом розібраний і перевезений до маєтку Розумовського у Яготині.

Залишки палацу, два одноповерхові служби кінця 19 століття та двоповерховий флігель середини 19 століття, увійшли до Зводу пам'яток та складали частину комплексу будівель Київської фортеці. Про це повідомляє столичний краєзнавець Антон Короб.

Знищенні підвали

"Як описує Ф. Ернст у путівнику по Києву 1930 року ("Київ: Провідник"): "Перший за майданом ліворуч ґрунт із садибою та двома довгастими будовами наймав у другій половині XVIII століття у Микольського манастиря останній гетьман та один з найбогатіших магнатів тодішньої України — К. Г. Розумовський. У 1780-і рр. тут був побудований величезний дерев’яний палац, що садовий фасад його був звернутий до Дніпрової долини. Чільний фасад виходив на прямокутній двір, по боках якого, перпендикулярно до вулиці, йшли флігелі. На збудування палацу витрачено величезні кошти, але в ньому ніхто не жив. Року 1797 тут, з дозволу Розумовського, оселився тодішній київський генерал-губернатор граф І. П. Салтиков. Тоді тут щотижня влаштовували бали, фейерверки, ілюмінації, й "він здавався чарівним, коли у літню ніч блищав огнями" згадував Ф.Ф. Вігель (що жив через вулицю проти цього палацу). Трохи згодом, коли почалася війна з турками, до Розумовського вдалися по дозвіл розташувати в палаці частину війська. Обурений магнат наказав негайно розібрати палац і перевезти його до свого маєтку "Яготин" на Полтавщині. Від Київського палацу залишалися самі надвірні флігелі. Із них правий (ближчий до "Малого Миколи") дерев’яний флігель зберігся дотепер.…". Судячи з того, що наступна війна з османами почалася 1806 року, палац достояв до цього часу і потрапив на план Меленського 1803 року. Згаданий Ернстом флігель було зруйновано через кілька років для спорудження житлового будинку командного складу КВО у 1930-і рр. за проєктом Й. Каракіса", — уводить в екскурс минулого Короб.

Реконструйований флігель Інженерного двору
Історична споруда

Він додає, що у першій половині 19 століття садиба перейшла під контроль військового відомства, ставши частиною Інженерного двору Київської фортеці. З часом від комплексу залишилися лише дві споруди, що зберегли свій історичний вигляд: одноповерхові служби кінця 19 століття та двоповерховий флігель середини 19 століття.

Найстаріша будівля кварталу

Однак, забудовнику ТОВ "СОБІ" було надано дозвіл на "капітальний ремонт" цих історичних будівель, фактично — реконструкцію з надбудовою. Без проведення археологічних досліджень забудовник уже знищив склепіння підземного ярусу.

Паспорт об'єкта

Візуальний огляд показує, що підвалини одноповерхових служб занадто масивні для такої будівлі. Це свідчить про те, що на цьому місці раніше знаходився більш значний об'єкт, ймовірно, палац Розумовського. Дерев'яний палац на кручі не міг бути збудований без масивних підвалин, які могли утворювати цілий напівпідвальний цокольний поверх.

Адресна табличка, якої вже нема

"При накладанні мап 1799 та 1803 року ми бачимо, що будівля служб зведена безпрсередньо на місці палацу Розумовського. Судячи з того, що наступна війна з османами почалася 1806 року, палац достояв до цього часу і потрапив на план Меленського 1803 року. Дерев’яний палац на самій кручі не міг бути споруджений без масивних підвалин, що могли утворювати цілий напівпідвальний цокольний поверх. Для аналогії можна зайти до ресторану у цокольному напівповерсі будинку Іпсіланті, який був зведений сусідом Вігелем на десяток років пізніше палацу Розумовського та має схожі склепінчасті перекриття", — розповідає краєзнавець.

Старі карти

Раніше "Телеграф" писав, які озера можуть зникнути з мапи Києва. Водойми потрапили до рук приватного бізнесу та забудовників, що може призвести до їх знищення.