У Києві виникла ще одна суттєва проблема з укриттями

Читать на русском
Автор
3885
На облаштування бомбосховищ у столиці вже пішло більше 3 млрд грн Новина оновлена 25 квітня 2024, 19:17
На облаштування бомбосховищ у столиці вже пішло більше 3 млрд грн. Фото telegraf.com.ua

На багатомільйонне місто налічується тільки 4 тис. сховищ, а для відкриття нових окрім коштів потрібно прибрати "певні речі"

У Києві на сьогоднішній день налічується вже 4012 облаштованих захисних споруд цивільного захисту та найпростіших укриттів. Про це йдеться в таблиці з переліком сховищ для містян на офіційному сайті Київської міської державної адміністрації (КМДА). При цьому серед цих об'єктів на обліку стоять як безпосередньо бомбосховища, так і споруди подвійного призначення.

Втім, надалі збільшення кількості укриттів у столиці на сьогодні фактично неможливо через певні бюрократичні та організаційні перешкоди. Це підтвердив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв, коментуючи ситуацію з облаштуванням доступних сховищ для містян.

Ми не один раз просили змінити певні (нормативні, — Ред.) речі. Наприклад, сьогодні нарощення укриттів фактично неможливе. Тому що кількість будівель є обмежена. А, наприклад, для того, щоб визнати найпростішим укриттям будь-який паркінг, необхідна згода власника — управляючої компанії житлового комплексу, який управляється цим паркінгом. Тобто — це нонсенс, що під час війни ми повинні когось питати, може тут бути укриття, чи не може. Ми зверталися з відповідними ініціативами. І від цих речей залежить безпосередньо кількість укриттів і покриття населеннями цими укриттями та безпека киян, — сказав Пантелеєв на засіданні Тимчасової спеціальної комісії у вівторок, 23 квітня.

Також, за його словами, з міського бюджету сума коштів, виділених на облаштування укриттів, вже перевищила три мільярди гривень.

Відповідальним за укриття є балансоутримувач — власник приміщення (будівлі), у якому воно розташоване. На сьогоднішній переважна більшість будівель перебувають або у житловому секторі, або в закладах освіти. Ці споруди знаходяться у сфері управління районів, подобається нам це чи ні. Відповідно за доступ, за їхній стан, у тому числі — за інформування, відповідають посадові особи райдержадміністрацій. Координується ця робота Департаментом муніципальної безпеки міської військової адміністрації. При цьому обов'язок міста виділяти кошти на те, щоб приводити укриття у належний стан. За останній час виділено більше 3 мільярдів гривень саме на створення укриттів, приведення їх до ладу, незалежно від того, які це будівлі, — уточнив Пантелеєв.

Зазначимо, за останніми даними КМДА, у Києві проживає біля 3,2 млн осіб, з яких внутрішньо переміщених — близько 350 тис. При цьому найменша цифра перебування людей у столиці України на початку вторгнення (у 2022 р.), після масового виїзду жінок і дітей, становила близько 1 млн мешканців.

Таким чином, з урахуванням 4 тис. укриттів у місті та кількості містян (без мешканців Київської агломерації, які їздять у столицю) в середньому на одне укриття приходиться 800 осіб (3,2 млн поділити на 4 тис.).

Раніше "Телеграф" писав, які будинки у Києві вважаються найбільш безпечними під час обстрілів, а також які ще інфраструктурні локації можна використовувати як укриття.

Також повідомлялось, що недавно запрацював чат-бот, через який можна повідомляти про закриті чи недоступні бомбосховища. Крім того, у мобільному додатку "Дія" та на "Офіційному порталі Києва" міститься інтерактивна карта укриттів. За допомогою цих сервісів містяни можуть залишати відгуки про укриття та прокладати до них маршрути.