Озеро Вирлиця вдалось захистити від забудови. Але чи надовго? Що не так з діями влади та позицією Кличка

Рішення Верховного суду, яким забудовнику "Мрія-Інвест" відмовлено у продовженні оренди ділянки розміром 20 га біля озера Вирлиця, стало справжньою перемогою екологічної спільноти та усіх киян. Це рішення означає, що чергових бетонних коробок на березі озера найближчим часом будувати не будуть. Та наразі статус Вирлиці та землі навколо неї досі не визначено. Потенційно, у найгіршому випадку, це відкриває можливість Київраді знову віддати берег озера під забудову.

Остаточно врятувати Вирлицю від подібних зазіхань могло б надання озеру заповідного статусу. Але на цьому шляху постала цікава перешкода: з недавнього часу розгляд усіх клопотань щодо заповідання київських земель потребує обов’язкового погодження у Департаменті захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА. А він, на переконання київських захисників природи, переважно виступає на боці забудовників.

"Телеграф" досліджував, хто у київській владі ініціював забудову Вирлиці, хто потім блокував рішення про створення навколо озера заказника і чому так непросто сьогодні врятувати від забудови нечисленні куточки природи, що лишилися в столиці.

Як все починалося

Вирлиця – це озеро природного походження, площею близько 98 га (на даний момент), яке розташоване у Дарницькому районі Києва. На початку минулого століття воно мало значно меншу площу – близько 10 га, але у радянські часи внаслідок відбирання піску для гідронамиву навколишніх житлових районів "виросло" у кілька разів. У зв’язку з цим у офіційних документах його переважно відносять до штучних водойм так званого кар’єрного типу.

Згідно з рішенням Київської міської ради народних депутатів від 17 лютого 1994 року №14, Вирлицю серед інших природних об’єктів було внесено у перелік цінних природних територій та об'єктів, що резервуються для заповідання. До речі, у зазначеному рішенні було вказано, що на той час площа Вирлиці складала 120 га, але зараз вона значно менша, зокрема і через дії забудовника, що засипав частину водойми.

У липні 2005 року, коли мером Києва був Олександр Омельченко, Київрадою було ухвалено скандальне рішення №608/3184, яке, як вважають екологи, стало кричущим порушенням цілої низки норм законодавства, зокрема природоохоронного. Зазначеним рішенням з Генерального плану розвитку Києва (який передбачав навколо Вирлиці зелену зону) земельні ділянки на березі озера було вилучено з категорії земель зелених насаджень загального користування, та переведено їх за функціональним призначенням до території громадських будівель і споруд.

Також за згаданим рішенням ТОВ "Мрія-Інвест" було передано в оренду дві земельні ділянки на березі Вирлиці, вилучені з фонду зелених насаджень. Перша – площею 19,72 га передавалася в оренду на 25 років ("для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального та офісно-виставкового комплексу у складі багатофункціональної планувальної структури за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови"). Другу ділянку, площею 6,17 га, взагалі складали землі водного фонду. Її передали в оренду на 5 років начебто "для благоустрою прибережної території" (згодом, у 2012 році, строк оренди було подовжено ще на 10 років).

У 2008 році, вже за часів Черновецького, ТОВ "Мрія-Інвест" отримала в оренду на 5 років третю ділянку біля Вирлиці – площею 4,09 га, також начебто для благоустрою прилеглої території без права капітального будівництва (продовжено ще на 10 років у 2012-му).

Фактично, передані ділянки були скоріше не земельними, а водними. Адже включали частину акваторії озера.

Згідно з даними системи YouControl, станом на 2005 рік ТОВ "Мрія-Інвест" належало Льву Парцхаладзе (через його компанію "XXI століття"). Кілька років після отримання права оренди компанія не проводила на берегах Вирлиці жодної діяльності. Але з 2011-2012 років контроль над компанією "XXI століття" перейшов до Олександра Ярославського та Олега Салміна. На цей же час припадає і перша спроби забудови Вирлиці.

У 2012 році ТОВ "Мрія-Інвест" отримала містобудівні умови на проведення забудови озера. У документі, який підписав як керівник Департаменту містобудування та архітектури КМДА Андрій Вавриш, йшла мова про будівництво на березі Вирлиці продуктового гіпермаркету, будівельного гіпермаркету, торгово-розважального центру та підземного паркінгу на 2 тис. авто.

У цьому ж 2012 році Вирлицю стали засипати, готуючись до будівництва. За даними екологів, у результаті під шаром піску та будівельного сміття зникло від 4 до 7 гектарів водної поверхні.

Після подій 2013-2014 року процес забудови Вирлиці зупинився. І відновився вже у 2019 році, після того, як зі списку засновників зникло ТОВ "XXI століття", а компанія "Мрія-Інвест", схоже, отримала нового власника.

За даними ЗМІ відомо що, на цьому етапі до проєкту забудови Вирлиці підключився колишній регіонал Віталій Хомутинник, який збирався фінансувати забудову через свій Cascade Investment Fund. Про це свідчить і той факт, що у 2020 році директором ТОВ "Мрія-Інвест" стала Наталія Науменко — людина з таким же ім’ям є керівником ТОВ "ТРЦ Республіка", де бенефіціаром значиться Віталій Хомутинник. Також пізніше керівництво фонду підтвердило журналістам, що фонд справді мав відношення до цього проєкту.

Хто в інтересах забудовника мутив воду Вирлиці

Втім, низка фактів говорить про те, що Хомутинник в справі забудови Вирлиці був не єдиною зацікавленою особою. Надто вже скоординовано рішення про забудову намагалися проштовхнути через Київраду, одночасно блокуючи ініціативи щодо надання території озера статусу заказника. І надто вже самовпевнено почувався забудовник, розпочавши роботи навіть без відповідних висновків контролюючих органів.

Отож, друга спроба забудувати береги озера розпочалася, так би мовити, "без попередження" у березні 2021 року. За даними місцевих екоактивістів, на берегах Вирлиці знову з’явилася техніка, яка почала завозити і розрівнювати пісок. При цьому найнята забудовником охорона поводилась досить агресивно, погрожуючи пристрелити активістів, які ризикнули знімати роботу техніки. Частину озера огородили парканом, обмеживши містянам доступ до води. Пізніше забудовник також продовжив засипати озеро, готуючись до реалізації своїх планів.

Все це викликало неабиякий спротив місцевих мешканців та екоактивістів, які надали ситуації розголосу і стали проводити численні акції протесту проти незаконної забудови. Завдяки цьому питання отримало резонанс, і до ситуації навколо Вирлиці підключилася артилерія важчого калібру – деякі екологічно-активні депутати Київради, контролюючі та правоохоронні органи.

У травні 2021 року виявилося, що "Мрія-Інвест" проводить роботи без висновків оцінки впливу на довкілля, після чого у липні 2021 року Державна екологічна інспекція видала припис на заборону проведення таких робіт.

Також з ініціативи секретаря Екологічної комісії Київради Євгенії Кулеби у травні 2021 року з’явився проєкт рішення Київради "Про оголошення заказником місцевого значення "Озеро Вирлиця". Правда, орендовані ТОВ "Мрія-Інвест" ділянки до пропонованої території заказника не потрапляли – лише саме озеро та прибережна територія, але це також був би чималий крок до захисту водойми. За проєкт, який мав усі шанси бути прийнятий, повинні були голосувати на Київраді 24 червня того ж року. Та втрутився Кличко і запропонував його відкласти, аби, за його словами, забудовник міг пояснити, що він, власне, збирається будувати. У результаті голосування за заказник було перенесено, хоча й залишалося на порядку денному.

Все це змусило ТОВ "Мрію-Інвест", яке, напевно, сподівалося із цією забудовою "проскочити" якомога тихіше, вийти на люди і дати публічні пояснення. У нашвидкуруч підготовленій презентації, яку було оприлюднено 6 липня, забудовник намагався акцентувати на тому, що озеро, мовляв, знаходиться у жахливому стані, і тільки забудова від ТОВ "Мрія-Інвест" може цьому зарадити.

Чому нашвидкуруч підготовленій? Та тому, що, як виявили активісти, частина графічного матеріалу для презентації була просто запозичена в інших проєктних агентств. І навіть на головній сторінці самої презентації помітна кричуща помилка, що, зазвичай недопустимо для проєктів вартістю кілька сотень мільйонів гривень.

Втім, презентація очікувано нікого не переконала, а активістів навіть розлютила. Оскільки фото занедбаної водойми, які були у ній використані, на думку активістів, якраз і демонструють результат діяльності самого забудовника. Тож протистояння забудові продовжилося і навіть інтенсифікувалося.

Ну а подальший розвиток подій, власне, і показав, що Хомутинник або спробував добряче "замотивувати" багатьох депутатів Київради, або спільний з ним інтерес у забудові мав хтось зі значним впливом у цьому органі.

Дуже яскраво це продемонструвало голосування за перенесений проєкт рішення Київради про надання Вирлиці статусу заказника, яке пройшло 31 серпня 2021 року. Голосування, вважають активісти, було умисне провалено, але провалено дуже технічно – без жодного голосу проти (ще б пак, хто ж публічно виступить проти екологічної ініціативи, яку підтримують більшість киян).

Просто у момент голосування значна кількість депутатів, багато з яких, до речі, до того публічно виступали за створення заказника, вийшли з зали, або просто повитягали картки. У результаті в голосуванні взяло участь лише 57 депутатів Київради з 121.

Показово, що найменше голосів – аж 0 – дала фракція "Батьківщина". При цьому навіть в ОПЗЖ (який, апріорі вважався на боці Хомутинника) виявився один прихильник заповідання. Найбільша фракція, "Європейська солідарність", дала лише 9 голосів з 31, УДАР Кличко 16 із 27. Провалила голосування також і "Єдність", депутати якої на словах обіцяли підтримати ініціативу у повному складі, а проголосувало лише четверо.

Паралельно з блокуванням у Київраді рішення про заповідання Вирлиці виникла низка цікавих процесів і у громадянському просторі. Раптом буквально нізвідки з’явилися прихильники забудови, частина яких перебувала у статусі ветеранів АТО. Виявляється, цим людям розповіли, що разом з ТРЦ поруч з Вирлицею начебто має бути побудовано і центр реабілітації ветеранів (хоча раніше жодної згадки про це у проєкті, звичайно ж, не було). Відтак в фокусі атак цих людей опинилися Євгенія Кулеба та екоактивісти, яких вони вважали за відвертих ворогів, котрі "перешкоджають будівництву центру".

Звичайно ж, дуже сумнівно, що людей з АТО за плечима могли організувати під колишнього регіонала Хомутинника, відтак, скоріше за все, руку до цього міг докласти хтось із протилежного політичного табору, кому б вони повірили.

І, нарешті, ще один момент. Буквально через кілька місяців після проваленого в Київраді голосування по статусу заказника на горизонті раптом з’являється альтернативний проект – про облаштування у районі Вирлиці парку, ініційований новоствореною громадською організацією "Нова Вирлиця". Діяльність організації, за її заявами, начебто повинна була спрямовуватись на захист інтересів Дарницького району та озера Вирлиця зокрема.

Але дії цього ГО викликали обґрунтовані підозри у справжніх активістів. Як зазначала природозахисниця Анастасія Гмирянська, згадане ГО подало ініціативу про нібито благоустрій навколо Вирлиці, але насправді метою його вимог було продовження договорів оренди забудовнику. Пізніше на сайті КМДА з’явився текст згаданої ініціативи, який повністю підтвердив ці висновки.

Серед представників ГО "Нова Вирлиця", до речі, виявилися члени громадської ради при Дарницькій РДА, які мають знайомства серед депутатів Київради і вибірково ходять до них у гості. Характерно, що перший такий візит, згідно звіту у ФБ самого ГО, досить показово відбувся до приймальні депутата від "Батьківщини" та члена екологічної комісії Михайла Ковальчука.

Всі згадані обставини можуть свідчити про те, що ТОВ "Мрія-Інвест" явно допомагали. І допомагав той, хто відчував за собою сили провести потрібні рішення через Київраду і при цьому мав у досвід у забезпеченні потрібного "громадського прикриття" для ведення забудови.

Інсайдери, з якими спілкувався "Телеграф", радили придивитися до забудовників, які сьогодні мають найміцніші позиції у Київраді, зокрема до Влади Молчанової, оскільки подібні забудови у "ризикованих" місцях — наразі одна з її "фішок". Окрім того, вона фактично має найміцніше лобі у Київраді, включно з головою екологічної комісії Денисом Москалем. Нагадаємо, саме фракція "Батьківщина", спонсоркою якої вважалася Молчанова, не дала жодного голосу за рішення про створення на Вирлиці заказника.

Не слід забувати й про відверту "прозабудовницьку" позицію яку обрав Віталій Кличко. Саме з його подачі перше голосування про надання Вирлиці статусу заказника було відстрочено. Пояснюючи це рішення київський міський голова фактично прорекламував "Мрію-Інвест" серед депутатів.

"Я почув презентацію і був, можу сказати, позитивно вражений від того проєкту, який презентували щодо зони відпочинку, збереження зелених, рекреаційних зон і надання цій території дійсно нового життя… Я пропоную, я ні в якому разі не хочу лобіювати і ніколи не буду лобіювати. У мене прохання: я зараз на погоджувальній раді дав телефон цієї жінки (керівникам фракцій. — Ред.), яка презентує цей проект. Якщо громада – відбудуться громадські слухання – підтримає цей проект, який, на мою думку, може бути реалізований, якщо депутати Київради ознайомляться і скажуть, що це покращує територію і ні в якому разі не руйнує її, то в цьому випадку, переконаний, що ми повинні прийняти об’єктивне рішення", – заявив тоді Кличко.

До речі згідно з даними YouControl, одним із колишніх керівників ТОВ "Мрія-Інвест" був шкільний товариш Кличка Юрій Іонанов.

Вирлиця, справи судові

У час, коли лобісти забудови Вирлиці забезпечували потрібні рішення на рівні київської влади та залучали "представників громадськості", українська прокуратура тривалий час приділяла увагу питанням, що стосуються діяльності ТОВ "Мрія-Інвест", але дещо за іншими напрямками.

За даними Єдиного реєстру судових рішень, прокуратура вже кілька років поспіль позивалася до ТОВ "Мрія-Інвест", вимагаючи, по-перше, скасування протиправної на її думку передачі в оренду "Мрії-Інвест" ділянок, на яких розповсюджується природозахисний статус. А по-друге, вимагала від забудовника сплатити кошти, які він винен державі як за діючими увесь цей час договорами оренди, так і за договорами пайової участі.

І мова йде не про якісь незначні кошти, а про суми у десятки й сотні мільйонів гривень. Наприклад у 2019 році прокуратура виграла у суді першої інстанції справу проти ТОВ "Мрія-Інвест" щодо стягнення з забудовника понад 92 млн грн через невиконання умов договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 564 від 18.09.2008. Правда, апеляцію та касацію прокурори програли, але не через неправильність аргументів щодо боргу забудовника, а з причин недотримання процедури подання позовної заяви.

Найпереконливішою ж перемогою прокуратури, звичайно ж, є рішення Верховного суду щодо визнання недійсним договору оренди на найбільший актив ТОВ "Мрія-Інвест" — ділянку розміром 19,72 га, де, власне, і планувалося основне будівництво.

Варто зазначити, що позов у суді першої інстанції, де відповідачами було не лише ТОВ "Мрія-Інвест", а й Київська міська рада, прокуратура програла. Але апеляційний розгляд, у якому на стороні прокуратури активну участь брали активісти благодійного фонду "Київський еколого-культурний центр" (КЕКЦ), вдалося виграти. Доказами у справі стали, зокрема, супутникові знімки, на яких чітко видно, що передані забудовнику ділянки захоплюють значну частину поверхні озера.

17 вересня 2024 року Верховний суд поставив у цій справі остаточну крапку, відмовивши у задоволенні касаційної скарги ТОВ "Мрія-Інвест".

"Верховний Суд, перевіривши надані прокурором докази, підтвердив законність та обґрунтованість постанови Північного апеляційного господарського суду, якою позов прокурорів задоволено. У суді довели, що спірна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги озера Вирлиця та в межах його акваторії. У зв’язку з цим надання цієї землі під комерційну забудову є грубим порушенням земельного та водного законодавства. Завдяки принциповій позиції прокуратури незаконне рішення Київради, яким землю водного фонду відведено під комерційну забудову, скасовано. Договір оренди землі, укладений між Київрадою і приватним товариством, визнано недійсним. Ділянку площею майже 20 га та вартістю понад 1 млрд грн повернуто у комунальну власність", — йдеться у повідомленні Офісу генерального прокурора за результатами вирішального засідання Верховного суду.

Запобіжник для забудовників

Після оголошення фінального судового рішення "Телеграф" побував на березі Вирлиці та пересвідчився, що наразі від будівельних робіт ТОВ "Мрія-Інвест" там не лишилося й сліду. Паркан, що не давав доступу до води, давно було знесено, тож на березі сьогодні можна зустріти рибалок, власників собак та нечисленних відпочивальників.

На засипаній ділянці озера наразі буяють хащі молодих паростей кілька метрів заввишки. До речі, судове рішення передбачає, що забудовник повинен привести орендовану раніше ділянку "у придатний до використання стан", але є великі сумніви, що його хтось знов пустить розкопувати насипаний пісок, навіть якщо він захоче це зробити.

Таким чином, можна констатувати, що найближчий час Вирлицю від забудови вдалося врятувати. От тільки лишається відкритим питанням заповідання озера та навколишньої території – адже без цього формального рішення існує потенційна загроза, що берег знову зможе зацікавити якогось забудовника.

Та з питаннями заповідання як Вирлиці, так і взагалі будь-якої території Києва, наразі все не так просто. У травні 2024 року з подачі секретаря Київради Володимира Бондаренка та низки депутатів від УДАРу, "Батьківщини", ЄС та "Єдності" було затверджено рішення, яке зобов’язує погоджувати будь-які ініціативи щодо заповідання київських земель із Департаментом захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА. При цьому департамент може відмовити у погодженні рішення без пояснення причин. В обґрунтуванні рішення зазначено, що, це, начебто, потрібно для убезпечення від "порушень процедури підготовки, подання та попереднього розгляду клопотань" щодо надання статусу заповідника/заказника.

"Які зараз перспективи заповідання (Вирлиці), мені складно сказати, тому що рішенням Київради було змінено процедуру і тепер усю роботу з заповідання може вести лише Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату. Звичайно, я цим буду займатися, говорити з паном Возним (Олександр Возний, директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА. — Ред.), але я не знаю, який з цього буде результат, тому що у депутатів цю ініціативу забрали. Вірніше, ініціатива є, але ти не можеш, окрім якогось "фізичного" тиску, рухати це заповідання", — розповіла у коментарі "Телеграфу" секретар екологічної комісії Київради Євгенія Кулеба.

Своєю чергою екоактивісти абсолютно не вірять в "добрі наміри" Департаменту захисту довкілля і говорять, що обов’язкове погодження з ним введено навмисне, аби підіграти забудовникам. Адже якщо раніше рішення щодо заповідання потребували лише колегіальної підтримки депутатів, і було чітко видно – хто виступає проти екологічних ініціатив, то тепер забудовнику вистачить корумпувати, вибачте, "мотивувати" лише чиновників або керівника департаменту, аби убезпечити ділянку, на яку забудовник поклав око, від надання їй статусу заказника чи заповідника.

"Забудовники не такі дурні. Вони через депутатку Лимар (фракція "УДАР". — Ред.) та секретаря Київради Володимира Бондаренка у травні провели незаконне рішення Київради, яке взагалі блокує заповідання у Києві нових об’єктів. Суть у тому, що раніше такі рішення можна було проводити через депутатів. А зараз вони хочуть, щоб усе проводилося через Возного. Це людина Кличка, який за останні 4 роки не заповів взагалі жодного об'єкта. Ну і там прописаний хитрий незаконний пункт про те, що Возний може не дати погодження на заповідання. Не з якихось підстав, а просто "може". Просто "не погоджую", і все", — розповідає керівник КЕКЦ Володимир Борейко.

Відтак, це рішення категорично не подобається і частині депутатів, які просувають екологічні ініціативи, зокрема і Євгенії Кулебі.

"Звичайно, я до цього рішення ставлюся негативно. Я проти нього виступала і на комісії неодноразово, і в сесійній залі. Я закликала колег його не підтримувати, тому що це значною мірою обмежує права депутатів і депутаток, і це замикає цикл на департаменті. А всім відомо, що департаменти повністю підпорядковані міському голові Кличку. Це не самостійні керівники, і я маю дуже великі сумніви, що з боку департаментів буде вестися якась робота в ініціативному порядку по захисту зелених зон в інтересах громади й міста Києва", — вважає Кулеба.

Наразі, за словами Володимира Борейка, КЕКЦ подав позов до суду, де вимагає визнати незаконним рішення щодо обов’язкового погодження природоохоронних ініціатив у департаменті.

"Зрозуміло, що тепер вони не будуть боротися з окремими екологами чи депутатами, які хочуть щось заповісти, наприклад ту ж Вирлицю. Вони вирішили питання комплексно – заблокували заповідання взагалі. Це нонсенс, в Україні жодна рада такого документа не приймала. Тому ми звернулися до Державної регуляторної служби (акт ішов як регуляторний), вона провела експертизу цього акту, визнала його незаконним і запропонувала Кличку скасувати цей документ. Зрозуміло, що Кличко цим займатися не буде. Тому зо два тижні тому ми подали документи до суду, вже зареєстрована справа і призначено суддю", — говорить Борейко.

Загалом же ситуацію з природозахистом у столиці керівник КЕКЦ вважає критичною, адже це питання знаходиться у руках чиновників, які абсолютно не зацікавлені у його вирішенні.

"Наразі в Києві створена потужна система знищення природних об’єктів – зелених зон, водних об’єктів, потужна система погодження їх знищення, система блокування їх заповідання та охорони. Тому, власне, щодо Вирлиці – ми не хочемо робити марну роботу і звертатися до департаменту. Департамент – це ворог, це люди, яких Кличко поставив погоджувати забудову і не погоджувати заповідання. Ми виграємо в суді, скасуємо це рішення і тоді вже будемо вимагати заповідати по старій схемі, через депутатів", — пояснив еколог.

Борейко також додав, що наразі варто уважно придивлятися до будь-яких судових справ, які стосуються екологічних та природоохоронних питань, і до яких причетна Київрада.

"До речі, щодо судів. Вони виграються, коли третьою стороною заходить відома екологічна організація, типу нас (КЕКЦ. — Ред.). Річ у тому, що давно працює така схема – коли забудовник подає в суд, а Київрада, або прокуратура, або там ще хтось – програють, і на цьому все. Так, наприклад, було з заказником "Троєщинські луки", де Київрада програла перший суд, а ми зайшли третьою стороною. І Київрада не подає апеляцію. Апеляцію подаємо ми. Тобто там був договірняк, що вони суд програють. Ніхто не очікував, що туди зайде екологічна організація, а ми зайшли й суд другої інстанції виграємо, третьої виграємо — і все, заказник захищено", — говорить Борейко.

Щодо ситуації із заповіданням у Києві та й взагалі захисту природних об’єктів "Телеграф" направив запит до профільного департаменту КМДА, а щодо проєкту забудови Вирлиці — поцікавилися про причетність у "Столиці груп". Ми також уважно слідкуватимемо за випадками протистояння київських захисників природи із незаконними забудовниками зелених зон столиці. Не перемикайтесь.

Після виходу матеріалу в Департаменті захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА заявили, що рішення Київради від 30 травня 2024 року № 476/8442 жодним чином не обмежує права фізичних або юридичних осіб щодо ініціювання створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Повну відповідь читайте за посиланням.