"Це нонсенс": рішення Київради обурило активістів і частину депутатів

Читать на русском
Автор
Йдеться про заповідні зони Новина оновлена 02 жовтня 2024, 11:13
Йдеться про заповідні зони

Екоактивісти не вірять в "добрі наміри" чиновників

З травня 2024 року питання заповідних зон у Києві впирається у серйозну проблему: погодження з Департаментом захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА. Як говорять екоактивісти, цей департамент, переважно, діє на боці забудовників зелених зон столиці.

Про це пише "Телеграф" у матеріалі "Озеро Вирлиця вдалось захистити від забудови. Але чи надовго? Що не так з діями влади та позицією Кличка".

У травні 2024 року з подачі секретаря Київради Володимира Бондаренка та низки депутатів від УДАРу, "Батьківщини", ЄС та "Єдності" було затверджено рішення, яке зобов’язує погоджувати будь-які ініціативи щодо заповідання київських земель із Департаментом захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА. В обґрунтуванні рішення зазначено, що, це, начебто, потрібно для убезпечення від "порушень процедури підготовки, подання та попереднього розгляду клопотань" щодо надання статусу заповідника/заказника.

Та екоактивісти абсолютно не вірять в "добрі наміри" Департаменту захисту довкілля і говорять, що обов’язкове погодження з ним введено навмисне, аби підіграти забудовникам. Адже якщо раніше рішення щодо заповідання потребували колегіальної підтримки депутатів, і було чітко видно – хто виступає проти екологічних ініціатив, то тепер забудовнику вистачить "переконати" чиновників або керівника департаменту, аби убезпечити ділянку, на яку забудовник поклав око, від надання їй статусу заказника чи заповідника.

"Забудовники не такі дурні. Вони через депутатку Лимар (фракція "УДАР". — Ред.) та секретаря Київради Володимира Бондаренка у травні провели незаконне рішення Київради, яке взагалі блокує надання статусу заповідника новим об'єктам у Києві. Суть у тому, що раніше такі рішення можна було проводити через депутатів. А зараз вони хочуть, щоб усе проводилося через Возного. Це людина Кличка, який за останні 4 роки не надав статусу заповідника взагалі жодному об'єкту. Ну і там прописаний хитрий незаконний пункт про те, що Возний може не дати погодження на надання статусу заповідника. Не з якихось підстав, а просто "може". Просто "не погоджую", і все", — розповідає керівник Київського екологічно-культурного центру (КЕКЦ) Володимир Борейко.

Відтак, це рішення категорично не подобається і частині депутатів, які просувають екологічні ініціативи, зокрема і Євгенії Кулебі.

"Звичайно, я до цього рішення ставлюся негативно. Я проти нього виступала і на комісії неодноразово, і в сесійній залі. Я закликала колег його не підтримувати, тому що це значною мірою обмежує права депутатів і депутаток, і це замикає цикл на департаменті. А всім відомо, що департаменти повністю підпорядковані міському голові Кличку. Це не самостійні керівники, і я маю дуже великі сумніви, що з боку департаментів буде вестися якась робота в ініціативному порядку по захисту зелених зон в інтересах громади й міста Києва", — вважає Кулеба.

Наразі, за словами Володимира Борейка, КЕКЦ подав позов до суду, де вимагає визнати незаконним рішення щодо обов’язкового погодження природоохоронних ініціатив у департаменті.

"Зрозуміло, що тепер вони не будуть боротися з окремими екологами чи депутатами, які хочуть зробити щось заповідником, наприклад ту ж Вирлицю. Вони вирішили питання комплексно – заблокували надання статусу заповідника взагалі. Це нонсенс, в Україні жодна рада такого документа не приймала. Тому ми звернулися до Державної регуляторної служби (акт ішов як регуляторний), вона провела експертизу цього акту, визнала його незаконним і запропонувала Кличку скасувати цей документ. Зрозуміло, що Кличко цим займатися не буде. Тому зо два тижні тому ми подали документи до суду, вже зареєстрована справа і призначено суддю", — говорить Борейко.

Позиція влади

В Департаменті захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА уточнили, що рішення Київради від 30 травня 2024 року № 476/8442 жодним чином не обмежує права фізичних або юридичних осіб щодо ініціювання створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Іншими словами, як і раніше, депутати Київради, громадські організації та інші суб’єкти можуть виступати ініціаторами створення об’єктів ПЗФ місцевого значення. Схвалення клопотань Департаментом також не є нововведенням – це було передбачено і раніше. Не зазнав змін і порядок остаточного ухвалення рішення – воно потребує колегіальної підтримки депутатів КМР. Основною відмінністю є те, що відтепер підготовку і подання відповідних проєктів рішень КМР здійснюватиме саме Департамент.

В Департаменті додали, що рішення КМР від 30 травня 2024 року № 476/8442 визначає послідовність дій при опрацюванні клопотань. Також процедура була приведена до вимог Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Передбачено наступний алгоритм дій:

- Департамент отримує та розглядає клопотання про необхідність створення чи оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення;

- забезпечує у разі схвалення клопотань їх погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання;

- забезпечує розроблення проєктів створення регіональних ландшафтних парків, заповідних урочищ, а також заказників, пам’яток природи та парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення;

- забезпечує підготовку і подання в установленому порядку проєктів рішень Київської міської ради про організацію чи оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

Довідково. З 11 лютого 2021 по теперішній час за керівництва Олександра Возного Департаментом схвалено 51 клопотання про оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальною площею 1211 га, з яких по 16 територіям та об`єктам Київською міською радою прийнято рішення щодо їх заповідання (понад 529 га).

Як повідомляв "Телеграф", міністерство молоді та спорту України та Федерація легкої атлетики України домовилися про співпрацю щодо захисту та розвитку київського стадіону "Атлет". Відповідний меморандум було підписано 24 вересня.