Як виглядали Теремки понад 50 років тому: знайдіть на архівних фото знайомі місця

Читать на русском
Автор
4321
Теремки
Теремки. Фото Колаж "Телеграфу"

Віртуальна подорож у минуле

На території Голосіївського району столиці розташована історична місцевість – Теремки. Активна забудова розпочалася тут у середині 1970-х років та тривала протягом десятиліть.

На Теремках розташовано низку культових київських будівель — льодовий стадіон, ресторан "Вітряк" та центральний іподром України. Цікаво, що багато нині відомих і популярних у мешканців та гостей столиці локацій в минулому виглядали зовсім інакше.

"Телеграф" вирішив розповісти читачам історію будівництва Теремків та показати архівні фотографії на яких зафіксовано житловий масив у 1970-х роках.

Історія будівництва житлового масиву Теремки

Місцевість сучасних Теремків була відома з давніх-давен — вона згадується ще в Іпатіївському літописі від 1150 року. Тоді територія називалася урочище Теремець, проте вже у XVII столітті її зрідка починають називати Теремки.

Довгий час володіло Теремківськими землями київське духовенство. Забудова в ті давні часи відрізнялася лубочним виглядом і виділялася за рахунок невеликих будиночків-теремків.

Лише у 1867 році Теремки опинилися у власності міста та почали називатися "Софійська дача".

У 1975 році місцевість було вирішено забудувати, оскільки Київ на той час вже активно розвивався. Ключову роль у появі житлового масиву "Теремки" відіграв бурхливий розвиток на початку 1970-х років Інституту кібернетики НАН України на чолі з академіком Глушковим.

"Теремки" було вирішено побудувати за аналогією з Академмістечком — житловий мікрорайон мав оточити Інститут кібернетики НАН України, а квартири тут спочатку видавали лише кібернетикам – місцевим академікам, науковим співробітникам та викладачам.

Ілюстрація до плану забудови Теремків

Новий район почали зводити прямо посеред поля і на стадії планування його назвали "експериментальним" — тут мав з’явитися величезний житловий будинок із зручними квартирами.

Під час будівництва "Теремків" аархітектори відійшли від традицій і все житло зібрали в єдину, безперервну та різноповерхову забудову. Так тут з’явився легендарний будинок, який прийнято називати "бджолиними сотами" або "Пентагоном".

Він складається із 61 будинку, з’єднаного між собою. Особливість будівлі в тому, що вид зверху дуже нагадує бджолині соти. По прямій довжина будинку становить 850 метрів, а якщо міряти кожну "соту" окремо, то загальна довжина становитиме понад два кілометри. По довжині цей будинок посідає друге місце в Україні та п’яте – у світі. Щоб обійти цей будинок, вам знадобиться майже година.

У "сотах" понад чотири тисячі квартир і тут проживає понад дванадцять тисяч мешканців. Один цей будинок має понад 60 поштових адрес та 68 під’їздів.

На "Теремках" також облаштували торговельну інфраструктуру, збудували Центральний іподром України, льодовий стадіон, а також поблизу звели Національний Експоцентр України.

На жаль, грандіозні плани про те, що на "Теремках" житиме виключно "технічна інтелігенція", а цей район стане найпрогресивнішим у всьому Києві не було реалізовано.

У влади поступово закінчувалися гроші і багато проектів було "згорнуто", а згодом квартири тут почали пропонувати киянам, яких розселяли зі старих будинків у центрі міста.

Як виглядали Теремки у 1970-х роках

"Теремки" вважаються досить тихим та комфортним місцем для життя. На опублікованих в мережі світлинах можно побачити, як жив та чим дихав район в 1970-х роках.

На фото представлено готові житлові будинки, будівництво льодового стадіону, ресторан "Млин", Універсам №24 та Інститут Кібернетики.

Нагадаємо, у Подільському районі Києва можна знайти унікальну тополю у формі тризуба. Незвичайний "природний" артефакт знаходиться в історичній місцевості Києва – на Пріорці.

Унікальний тополю старожили називають місцем сили і вважають, що він випромінює особливу, давню енергію.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, як виглядав Київ 113 років тому. На той час невід’ємною частиною життя Києва були вуличні базари, де велася жвава торгівля. На ярмарках завжди було багатолюдно, а торговці пропонували покупцям різні товари — від глиняного посуду до страв української кухні.