Дерибан землі в Києві за "туалетною схемою": про що каже і про що мовчить столична влада

Сотні, якщо не тисячі фактів незаконного заволодіння землю за так званою "туалетною схемою" – так заяву про масштаби земельних оборудок у столиці нещодавно зробив очільник КМВА Тимур Ткаченко. В перспективі – перевірки та скасування незаконних рішень наголосив посадовець. Натомість підлеглі міського голови Віталія Кличка запевняють: самі останні роки боролись з протиправною реєстрацією нерухомості, під яку потім ділки отримували комунальну землю.

Тим часом депутати Київської міської ради наполягають, що треба змінювати підхід до розгляду земельних питань, щоб уникнути корупції й порушень на майбутнє.

"Телеграф" дізнавався, про які саме земельні ділянки може йтися й чи дійсно так просто виправити ті порушення, що накопичились за останні роки.

Землю намагаються отримати під чагарник та звалище сміття

Після гучних затримань столичних посадовців, що підозрюються у корупції в земельній та бюджетній сферах, на порядку денному тримається тема отримання значних земельних ділянок у власність чи оренду за так званою "туалетною схемою". Так називають сумнівні випадки набуття прав на якусь реальну малозначущу "нерухомість" на кшталт гаража, вуличної вбиральні, або взагалі вигаданої будівлі. Далі новий власник звертається до міської влади з проханням надати ділянку під об'єктом, а часто й суміжні ділянки, нібито для обслуговування свого майна, і вуаля – отримує шмат землі, на якому потім розпочинає будівництво висотного житлового будинку, торгівельного центру тощо. До таких випадків неодноразово привертали увагу посадовців та правоохоронців столичні активісти та медіа.

Одним з найяскравіших "свіжих" прикладів махінацій можна назвати історію із планами забудовників звести чергову "свічку" у кварталі Добровольського на Подолі. Тут серед ансамблю житлових будинків, зведених за проєктом відомого архітектора, як розповідав "Телеграф", ТОВ "Апартбудгруп" оформило на себе сарайчик. Потім на основі права власності фірма попросила в оренду у Київської міськради земельну ділянку площею 0,1479 га за адресою вулиця Катерини Білокур 6-Д. Її цільовим призначенням було вказано "будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури". Завдяки небайдужості місцевих мешканців та втручанню Держказначейства, головний офіс якого розташований по сусідству зі спірною ділянкою, втрутились правоохоронці. Й спочатку був накладений арешт на нерухоме майно, під прикриттям якого приватна фірма намагалася захапати землю, а наразі в судовому порядку прокуратура намагається скасувати рішення приватного нотаріуса щодо реєстрації права власності на сарайчик. А рішення про передачу в оренду ділянки на розгляд сесії столичної міськради завдяки розголосу не попало.

За схожою схемою діяло і ТОВ "Інвест-промоушен", яке примудрилось оформити на себе вже не існуючий підземний громадський туалет на вулиці Миколи Гринченка поблизу Байкового кладовища. Але згодом дивним чином площа нерухомості зросла майже в шість разів із 123 до 638 кв. метрів. Саме таку, очевидно, матиме й нова споруда, зведення якої вже почалось за парканом, що встановлений впритул до місць поховань й вздовж жвавої траси. А у Святошинському районі, за даними Київської міської прокуратури, вдалось зупинити оборудку з привласнення 1000 кв. метрів земельної ділянки, що перебувала у комунальній власності. В цьому випадку ділки примудрились виготовити технічний паспорт на будинок, якого формально не існувало. Замість нього ні ділянці знаходився тільки чагарник та звалище сміття. Але це не завадило навіть зареєструвати право власності на уявну нерухомість та претендувати на землю.

- Громадська рада за останні роки неодноразово на засідання профільної комісії, звертала увагу на "туалетні схеми", фіктивне майно й інші скандальні земельні питання, – зазначив в розмові з "Телеграфом" Геннадій Кривошея – голова громадської ради при КМДА. – Ми описували ці кейси й в соціальних мережах. Це й згадана ділянка по вулиці Катерини Білокур 6-Д, розгляд по якій було знято з розгляду, й ділянка у Солом'янському районі по вулиці Академіка Шалімова (колишня Героїв Севастополя), 23-В, виділення якої підтримали депутати Київської міської ради. У цьому випадку під забудову віддадуть трохи більше ніж 1 гектар під фіктивне майно. Адже заявлено, що на ділянці нібито знаходиться будівля площею 72 кв. метри, але насправді її не існує, також відсутня інформація про це у реєстрі про право власності.

Заява про сотні об'єктів – є, переліку громадськість не бачила

Натомість начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко у зверненні, розповсюдженому 10 лютого через власний канал та сторінки КВМА, розповів про чергову потенційну незаконну оборудку з землею. Цього разу в Оболонському районі біля станції метро "Почайна". Тут по вулиці Вербовій, 19 розташовані контейнери, які на папері, за словами посадовця, є нерухомістю, оформлена нібито на якусь фірму.

"В цьому випадку, як у сотнях інших ділки прагнуть заволодіти не тільки землею під контейнери, вони нарізають набагато більшу ділянку у своїх інтересах, а не в інтересах громади. Цю та іншу локації ми ділкам не подаруємо, або вони отримують землю прозоро та легально на аукціоні, сплатять справедливу ціну, або не отримують нічого. Я беру це питання на особистий контроль й звернувся до правоохоронних органів. Ми маємо перелік ділянок по всій столиці, які за безцінь отримують через маніпуляції законодавством. Це дійсно сотні об'єктів (в підводці до відео зазначено, що таких прикладів може бути й тисячі – Авт.), а не поодинокі явища. Це київська земля, яку крадуть прямо у дворах жителів столиці", – зазначив Тимур Ткаченко, а також додав, що звернеться до Міністерства юстиції України з вимогою скасувати незаконні реєстраційні дії та притягнути реєстраторів, які їх вчиняли, до відповідальності.

"Телеграф" звернувся до Мін'юсту з проханням повідомити, наскільки поширеною для столиці є практика таких рішень, на підготовку відповіді у відомстві взяли 20-денний термін. Також через помічника видання запропонувало Тимуру Ткаченку прокоментувати власну заяву. А саме повідомити, які райони столиці найбільше потерпають від земельних оборудок, які фірми найчастіше користуються незаконним варіантом отримання столичної землі, та наскільки значними є збитки для бюджету столиці через незаконних дій посадовців та бізнесменів тощо. В офіційному запиті містилась пропозиція надати перелік об'єктів для публікації на сайті, адже громадськість має розуміти масштаби проблеми й бачити, що заяви мають під собою фактичне підґрунтя. Але відповіді на момент публікації видання не отримало, хоча в інтересах влади бути відкритим у питанні, до якого прикута увага мешканців столиці.

Натомість у Департаменті земельних ресурсів КМДА, тобто підлеглі міського голови Віталія Кличка, наголосили: в останні роки активно самі борються з так званими "туалетними схемами". А на користь такого твердження наводять статистику: з 2020 по 2024 роки в інтересах територіальної громади міста Києва подано орієнтовно 41 скаргу щодо незаконної реєстрації на об’єкти нерухомого майна та земельні ділянки комунальної форми власності, 17 з яких було задоволено Міністерством юстиції України. При цьому використовує влада й можливість звернення до суду, коли йдеться про протиправні рішення. З 2019 по 2024 рік, зокрема, Департамент земельних ресурсів подав та супроводжував 252 позовні заяви щодо визнання протиправним та скасування рішень про державну реєстрацію прав на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках комунальної форми власності. Станом на 20 лютого поточного року у 58 справах прийнято рішення на користь територіальної громади міста Києва.

Тим часом представники громадськості наголошують: варто як розбиратися з вже ухваленими рішеннями, за якими через "туалетні схеми" місто втратило землю, так й думати про те, що зробити для мінімізації можливих порушень. Зокрема, громадська рада при КМДА пропонує кілька таких кроків. Серед них експертна оцінка кожного проєкту рішення Київської міськради, перевірка законності та підстав виникнення речового права на майно (наразі це не перевіряється), формування та реєстрації земельної ділянки в держземкадастрі з урахуванням цільового використання землі, а також співмірності розмірів майна до земельної ділянки (нелогічно, коли під гараж площею 80 кв. метрів відводять (крадуть) 1 га землі). Крім того, на думку, Геннадія Кривошеї, варто вносити зміни до регламенту, щоб при розгляді земельних питань враховувались юридичні та антикорупційні зауваження, в тому числі з боку громадськості.

Співзвучні з цими ідеями виявилась й пропозиція від депутатів Київської міської ради Вікторії Пташник та Дмитра Білоцерковця, оформлена у вигляді проєкту рішення й зареєстрована 11 лютого. Як повідомила на своїй сторінці у Facebook Вікторія Юріївна, робота над документом тривала з минулого року й запропонований Порядок підготовки та прийняття рішень про набуття та припинення прав на землю комунальної власності покликаний унеможливити "туалетні схеми" та побороти корупцію. Основні засади: прозора та справедлива черговість розгляду проєктів рішень на профільній комісії та згодом у сесійній залі, розумне та справедливе співвідношення площі землі до розміру об’єктів нерухомості, що на ній розташовані, ретельні перевірки законності підстав для передачі земель без земельних торгів, обов'язковість оприлюднення інвентаризаційних планів та повідомлення НАЗК у разі виявлення ознаку корупційних порушень. Розглянути документ депутати мають на найближчому засіданні сесії.

Як повідомляв "Телеграф", головним фігурантом у справі про розкрадання столичної землі виступає столичний бізнесмен Денис Комарницький, якого ще й досі не затримали.