На Поштовій все складно: через скандальне будівництво у Києві гальмуються розкопки та створення музею

Анонсована реставрація колишньої поштово-диліжансної станції на Поштовій площі у Києві, що має статус пам'ятки історії та архітектури, поки без проєкту та фінансування. Провести ці роботи мав би інвестор, який намагався в рамках реконструкції транспортної розв'язки побудувати й підземний торговий центр. Таких намірів фірма більше не виявляє, а місто спільно з державою ще в пошуках шляхів реалізації ідеї. Тим часом залишки старовинної вулиці з будівлями часів Київської Русі, відкриті під час робіт під землею, й досі не до кінця дослідженні. Активісти, які ці роки борються за збереження цінного археологічного пласта, побоюються, що увага до Поштового будинку з боку влади може мати відмінні від заявлених мотиви.

"Телеграф" поцікавився в дотичних до проблеми чиновників, які стосунки наразі у влади зі скандальним забудовником, та які плани влада має щодо Поштового будинку і підземного простору під Поштовою площею.

Кілька років без охорони та під опікою громадськості

В новини після тривалої перерви Поштовий будинок (ще називають Поштовою станцією та Станційним будинком) потрапив завдяки "акції" Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток історії, культури й заповідних територій (КНМЦ). Тоді, наприкінці квітня представники установи спільно з поліцією та муніципальною вартою "звільнили будівлю від сторонніх організацій" (а по факту від представників ГО "Музей однієї нації на Поштовій площі") в рамках підготовки до реставраційних робіт та благоустрою території пам’ятки. При цьому спільноту, яка від початку повномасштабного вторгнення опікувалась історичною будівлею, покинутою напризволяще забудовником, та підземними археологічними знахідками, ще звинуватили в засміченні території. Таке повідомлення з фото переповненого сміттєвого бака з'явилося на сторінці Державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ", а згодом було додано й оголошення про проведення толоки.

Все б нічого, але наведення ладу – друге масштабне з початку року – задовго до цього було анонсовано на сторінці Музею на Поштовій площі у Facebook. В ГО наголосили, що й раніше співпрацювали як з Державним історико-архітектурним заповідником "Стародавній Київ", так й Департаментом охорони культурної спадщини КМДА, та готові продовжувати це робити, аби була користь спільній справі. А фото переповнених баків назвали маніпуляцією, зазначивши: "Ми це навіть коментувати не хотіли, через те, що добре знаємо скільки сміття та скільки разів вивозили за свій рахунок! Цей контейнер для сміття, так, він повний, але хтось туди ж це сміття зібрав". Врешті толока відбулась за участю обох сторін – як активістів (зокрема до прибирання долучився громадський рух "Почайна", Centuria KYIV, урбанрух "У міста є Я"), так і посадовців столичної адміністрації та заповідника. За кілька годин територію навколо історичної будівлі очистили від чагарників та сміття. Але лишилось питання стану будівлі Поштової станції й перспектив його покращення.

- Ця пам’ятка архітектури перебуває майже 10 років в очікуванні завершення реставраційних робіт, розпочатих під час реконструкції транспортної розв’язки на Поштовій площі у 2012 році, – нагадала передісторію в розмові з "Телеграфом" волонтерка спільноти "Музей на Поштовій площі", член національного комітету ІКОМОС (Міжнародна рада з охорони пам'яток та історичних місць — Ред.) Ольга Рутковська. Восени того року через порушення технології будівництва та складну геологічну ситуацію на цій ділянці будівля Поштової станції вкрилась тріщинами та почала розколюватися. Для виконання рятівних та реставраційних робіт будівля Поштової станції була включена до складу проєкту реконструкції транспортної розв’язки на Поштовій площі й залишається в ньому дотепер. Що підтверджується розпорядженням КМДА від 20.10.2020 №1660. На період виконання реставраційних робіт пам’ятка передана за актом замовнику реконструкції транспортної розв’язки – КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд".

До початку 2016 року були виконані протиаварійні роботи, заміна покрівлі та фарбування фасадів. Гідроізоляційні роботи, реставрація приміщень, підключення мереж залишились не виконаними. По завершенні реставраційних робіт будівля Поштової станції мала бути повернена для відновлення музейної функції, адже до аварії в пам’ятці знаходився Музей самоврядування. До появи першої публікації Департаменту охорони культурної спадщини цього року про наміри готувати Поштову станцію до реставрацій, в ході кількох зустрічей представників департаменту та підпорядкованих організацій з Музеєм на Поштовій площі неодноразово заявлялося про терміновість перевезення до приміщень Поштової станції музейних фондів ДІАЗ "Стародавній Київ" з будівлі на Андріївському узвозі, 5/31. Тобто, первинний план – влаштувати в будівлі Поштової станції склад. Важливо зазначити, що через відключення цього об’єкту після аварії 2012 року від всіх мереж пам’ятка архітектури національного значення на Поштовій площі не може забезпечити належний температурно-вологісний режим, передбачений чинною інструкцією про збереження музейних фондів.

Однак далі пішли заяви про підготовку до реставрації. При цьому станом на цей час юридично ситуація знаходиться незмінною, реконструкція транспортної розв’язки, як і реставраційні роботи Поштової станції, не завершені, фінансування припинене у 2016 році, разом з фінансуванням другої черги реконструкції транспортної розв’язки, – наголосила співрозмовниця.

Натомість "Телеграф" поцікавився у КНМЦ та у Київської міської державної адміністрації, які заявили про реставрацію Поштової станції, чи визначено, які роботи необхідно виконати в будівлі, чи готовий наразі проєкт, скільки коштуватиме його реалізація і, головне, хто її фінансуватиме. З відповідей випливає, що це точно не ляже "на плечі" міського бюджету. В КНМЦ, зокрема, повідомили, що наразі "нежитлова будівля пам'ятка архітектури національного значення "Станція поштова" (охоронний номер 27, постанова Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 №970) перебуває в оперативному управлінні центру" і "перебуває в незадовільному стані та потребує реставрації". Також тут підтвердили, що з 2022 року пам'ятка не перебувала під охороною і зазначили, що "наразі порушено питання про внесення пам'ятки до адресного переліку об'єктів, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та потребують здійснення пріоритетних заходів з їх охорони та збереження". А ще в центрі повідомили, що проєкт реконструкції не розробляли.

В Департаменті охорони культурної спадщини КМДА відповіли, що в міській цільовій програмі "Охорона та збереження культурної спадщини м. Києва на 2025-2027 роки", затвердженої рішенням Київської міськради №9/9817 від 19.09.2024, "проведення ремонтно-реставраційних робіт на пам’ятці (будівлі Поштової станції — Авт.) не передбачено".

Натомість у документі, як з'ясував "Телеграф", йдеться про плани провести дослідження пам'ятки "Ділянка прибережного кварталу Середньовічного Києва на Поштовій площі в місті Києві". Але без конкретики, які саме роботи будуть виконуватися, та яка сума на це виділена. До того ж чомусь статус пам'ятки зазначений як "місцевого значення", хоча ще в 2019 році уряд схвалював зміну категорії на "національного значення". Й відповідно будь-які роботи на таких об'єктах — рівень профільного міністерства.

Не закладені кошти на реставрацію Поштової станції й в Програмі економічного і соціального розвитку м. Києва на 2024-2026 роки — про це своєю чергою повідомили в КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд".

Бездіяльність забудовника та робочі групи від влади

Ще один нюанс, який ставить під питання швидке приведення до ладу Поштової станції, це заборона на будь-які будівельні роботи на Поштовій площі та прилеглих територіях, де були виявлені об’єкти культурної спадщини – відрізок вулиці давнього Києва разом з фрагментами споруд. Відповідний припис був винесений Департаментом культури та охорони культурної спадщини в 2017 році, а наступного року була ухвалена Постанова Верховної Ради № 2492-VIII. При цьому формально за безлад на Поштовій, в тому числі й не доведену до кінця реставрацію історичної будівлі, й досі несе відповідальність скандальний забудовник – ТОВ "Хенсфорд Україна". Фірма, власником якої є британська компанія, під виглядом транспортної розв'язки намагалася звести підземний ТРЦ, а створила багаторічну проблему.

При цьому вже після введення заборони, що стала відповіддю на скандал навколо будівництва, між Департаментом економіки та інвестицій КМДА (організатором), КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд" (замовником) та ТОВ "Хенсфорд-Україна" (інвестором) в 2019 році укладено додаткову угоду до інвестиційного договору. Відповідно до якого, повідомили у департаменті, інвестор мав скоригувати та погодити проєктну і робочу документацію таким чином, щоб облаштувати на базі ТЦК музейний простір, де б експонувалися археологічні знахідки.

Плюс фірма мала б запропонувати альтернативний варіант укріплення ділянки, де було знайдено рештки стародавньої вулиці. Адже існувала лише пропозиція зміцнити перекриття площі, яке наразі тримається на тимчасових залізобетонних палях, залізобетонною плитою. Але не зроблено цього й до сьогодні, через що, на думку частини фахівців, зберігається загроза обвалення станції метро на Поштовій площі, й, відповідно, знищення археологічних знахідок. При цьому в КМДА повідомили, що "інвестиційний договір є чинним та припиняє свою дію після повного виконання сторонами своїх зобов’язань". Хоча Верховний суд ще у 2022 році підтвердив рішення судів першої та апеляційної інстанції про визнання незаконними й скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на Поштовій площі, що ставить під сумнів можливість виконання договору. За словами активістів, це на сьогодні фактично єдиний запобіжник, який рятує підземний простір з цінними артефактами від відновлення будівництва.

Отже, виходить, що забудовник не може більше нічого робити на Поштовій площі. А влада поки в пошуках шляхів доведення проєкту до ладу. Зокрема, минулого року, коли постало питання стану підземної ділянки під Поштовою, у КМДА демонстрували пожвавлення роботи з розробки плану дій із завершення реконструкції транспортної розв'язки на Поштовій площі з урахуванням статусу "Ділянки прибережного міського кварталу Середньовічного Києва". А вона, як згадувалось, з 2019 року стала пам'яткою археології та історії національного значення. Про готовність "відновити роботи на Поштовій площі, щойно будуть зняті обмеження" та про "прагнення зберегти історичну пам’ятку національного значення і музеєфікувати її", зокрема, заявляв заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

Крім того, з минулого року працювала й робоча група при Міністерстві культури, створена за інціативою ГО "Музей однієї нації на Поштовій площі" в середині минулого року. Її завданням була розробка алгоритму розвитку музейної установи та напрацювання необхідних підзаконних актів, які б містили інструменти управління пам'ятками археології. Відтоді відбулось кілька засідань робочої групи, останнє – наприкінці 2024 року. З протоколу випливає, що стан конструкцій недобудованого торгового центру на сьогодні невідомий, про це заявив представник Інститут будівельних конструкцій, й потрібне нове обстеження. Це б дозволило визначитися з надійністю споруди та з'ясувати, що далі з нею робити.

А від того, в якому стані перебуває недобудова, залежить перспектива збереження залишків стародавньої вулиці та будівель. Станом на лютий 2025 року, за даними комунального закладу "Центр консервації предметів археології", короб, паркан, частини мостової та зруб перебувають у задовільному стані, але час грає не на користь знахідок.

Оскільки пам'ятка на Поштовій вулиці має статус національної "Телеграф" намагався з'ясувати в Мінкульті поточну ситуацію з артефактами на Поштовій площі, зокрема, можливі терміни поновлення розкопок на "Ділянці прибережного кварталу середньовічного Києва", встановлення меж охоронної пам'ятки, оформлення земельної ділянки, поточний стан музеєфікації цього об’єкта культурної спадщини тощо. Та поки запит лишився без відповіді. Натомість в Департаменті культури КМДА здивували повідомленням про відсутність інформації про "предмети музейного значення, які б могли стати основою колекції майбутнього музею, звіту археологів щодо атрибуції археологічних знахідок та інформації про необхідність їх музеїфікації "in situ" (з лат. "на місці", в місці знаходження – Авт.) або в інший спосіб". З урахуванням того, що інші департаменти в курсі ситуації, а керівництво КМДА заявляє про необхідність збереження знахідок, таке повідомлення виглядає як некомпетентність, чи навіть спроба применшити значення об'єкта.

- Колекція, зібрана під час досліджень на Поштовій площі, налічує понад 2000 індивідуальних знахідок, – зазначає натомість Ольга Рутковська. – Всі ці предмети музейного значення тимчасово перебувають в Інституті археології й мають бути повернені після створення належних умов для експонування в музеї, що фактично діє на сьогодні. Під нашим тиском у 2018 році була ухвалена Постанова Верховної Ради, відповідно до якої мав бути створений Національний музей "Центр Середньовічного Міста". Але цього зроблено не було. Згодом у 2020 му році ми розробили детальну дорожню карту завершення будівництва на Поштовій площі зі створенням музею, що була передана міській владі та всім стейкхолдерам цього будівництва. Але й ця пропозиція лишилась без уваги. Тоді у 2022 році ми зареєстрували "Музей однієї нації на Поштовій площі" у відповідності до Закону України "Про музей та музейну справу" і взяли під постійну опіку та нагляд середньовічну пам'ятку археології та історії національного значення.

З того часу ми оцифрували пам’ятку, результати зберігаються у хмарному сховищі для використання у роботі науковців. Також, на нашу думку, подальші дослідження пам'ятки мають відбуватися із застосуванням неруйнівних технологій (сканування товщі археологічного шару), адже під вже виявленими об'єктами знаходиться 5-метровий археологічний пласт. Нагадаю, що під нашим тиском влада відкрила Центр консервації предметів археології, була розроблена технологія консервації, яку спеціалісти готові застосовувати, як тільки буде розв'язано питання з виїмкою знахідок і оплатою робіт.

Було організовано Всеукраїнський відкритий конкурс на концепцію розвитку Поштової площі "Річкова брама тисячолітнього Києва", проведено десятки заходів, на яких ми знайомили киян і гостей міста з археологічними знахідками. Натомість суттєвих зрушень у підтримці державою та містом розвитку сучасного археологічного музею не відбулось. Наразі дії влади виглядають як спроба знецінити цю археологічну пам'ятку. А це визначне місце, пов'язане із хрещенням України-Русі, що зберігає залишки середньовічного порту, – наголосила Ольга Рутковська.

"Телеграф" й надалі слідкуватиме за ситуацією на Поштовій і повідомить про позицію Мінкульту, як тільки у відомстві будуть готові надати відповіді на питання, що турбують громадськість.

Як повідомляв "Телеграф", під загрозою забудови висотками перебуває урочище Китаїв – єдина фортеця доби Давньої Русі, що збереглася в межах сучасного Києва. На трьох ділянках загальною площею понад 50 га девелопери планують створити новий житловий район на майже 6 тисяч квартир.