Замість наведення ладу вийшов "шанхай": демонтаж МАФів у Києві визнали незаконним, що далі

У Києві новий виток протистояння між міською владою та представниками малого бізнесу. Окружний адміністративний суд визнав недійсним кілька ключових пунктів Положення про порядок розміщення тимчасових споруд на території столиці, фактично поставивши під сумнів законність демонтажів частини кіосків та МАФів. Це рішення стало реакцією на позов підприємців, які заявляють про порушення своїх прав, нехтування законодавчими нормами з боку чиновників та непрозорість регуляторної політики міста. У той час як КМДА наполягає на "наведенні ладу" на столичних вулицях, кияни вбачають у діях влади спробу витіснити малий бізнес із прибуткових локацій.

"Під ніж" йдуть як окремі підприємці, так й мережі

Рік тому столична влада змінила правила гри в питаннях розміщення тимчасових споруд, обіцяючи структурованість, прозорість і контроль. Відповідне положення було затверджене рішенням №915/8881 Київської міської ради 13 червня 2024 року. Які ключові зміни передбачив документ? По-перше, підприємці задля отримання місця під МАФи, кіоски, павільйони торгівельного, побутового, соціально-культурного та іншого призначення мали виграти відкриті електроні торги. Плюс під регулювання потрапили й інші конструкції/пристрої – засоби пересувної дрібнороздрібної торгівельної мережі, станції зарядки електромобілів, термінали, поштомати, вендинги. По-друге, нові географічні обмеження фактично виключили популярні й прибуткові локації – біля станцій метро, зупинок, вздовж основних транспортних магістралей тощо. По-третє, для МАФів мали розробити єдиний архетип – однаковий дизайн, що повинен був узгоджуватися з міськими нормами й архітектурною політикою.

Чиновники декларували, що ці кроки дозволять "усунути хаотичний принцип розміщення і, спільно з підприємцями створити цивілізовану систему торгівельних точок на основі справедливих і логічних критеріїв". До плюсів реформи КМДА відносили й фінансову складову. Так, в Департаменті територіального контролю міста Києва вважають, що бюджет столиці отримуватиме до 2026 року до 1,5 млрд гривень. Своєю чергою представники малого бізнесу наголошують, що втрачають власні вкладення в облаштування бізнес-точок та джерело прибутків на майбутнє, натомість не отримують від влади жодної компенсації та альтернативних пропозицій для продовження власної справи. Критикують підприємці й аукціони, умови яких є для більшості непідйомними, а процедуру непрозорою.

Серед таких прикладів – історія кав'ярні, що належала родині Ірини і яка її годувала. Заклад розташовувався в спальному районі столиці й був знесений на початку квітні. Власниця запевняє, що мала на руках всі документи, вчасно платила за рахунками, але це не вберегло її бізнес. МАФ "просто прийшли, знесли й сказали брати участь в аукціоні", описала ситуацію киянка на сторінці в Facebook. За її словами, поки її "точка" не з'явилась в системі "Прозорро.Продажі", та й навряд чи в неї вийде позмагатися за повернення місця торгівлі. Натомість на майданчику нещодавно почались роботи з виставлення опор під нову споруду. "Що це як не корупція в чистому вигляді з продажем повз аукціон? Ви мені скажіть і ця реформа називається чесна і прозора для звичайних людей?", – ставить риторичне питання мешканка столиці.

В схожому становищі опинилась родина Максима – корінного киянина, в якого у дворах серед багатоповерхівок на Оболоні з кінця 90-х розташовувалась невеличка майстерня. Спочатку в ній працював його батько – ремонтував взуття, виготовляв ключі та заточував ножі, згодом долучився він сам.

- Ми пропрацювали 32 роки на одному місці, майстерня була охайна всередині й ззовні, навколо виклали плитку, посадили квіти, мали договори пайової участі, з Київенерго, платили до Пенсійного фонду, податки, – говорить в розмові з "Телеграфом" Максим. – Влада змінювалась, то хотіли подовжувати договір, то ні. Кличко, коли прийшов на посаду, сказав, хто має всі документи, вчасно платить за рахунками, приносьте чеки, вам все підпишуть, працюйте далі. І так ми продовжували договір спочатку на рік, потім на пів, потім на три місяці. А потім нас поставили перед фактом: збирайте речі й до побачення. Наш бізнес знищено, брати участі в аукціоні не зможемо, бо ціна у будь-якому випадку буде космос, та й орендувати десь приміщення теж не потягнемо, бо не ті заробітки. Найнеприємніше, що нашу майстерню знесли, а на її місці поставлять щось інше.

Під демонтаж потрапляють не тільки МАФи, де працюють окремі підприємці, а й мережеві "точки", наприклад кіоски "Преса". Цього року 22 об'єкти з Печерського району було відправлено на штрафмайданчик, а з початку повномасштабного вторгнення – загалом 63. Причина в тому, зазначають в Агентстві "Союздрук", що Рада оборони Києва визнала перебування тимчасових споруд з книжками, газетами та канцелярією в локаціях, які вони займали, таким, що "може призвести до загрози життю або здоров’ю людей, а також до значних матеріальних збитків". Але така гіпотетична можливість наразі перекривається тим, що без роботи лишились представники компанії та партнерських структур – кіоскери, експедитори та сортувальники, а кияни без можливості купити свіжу пресу.

При цьому мешканці столиці відзначають, що часом на місцях, на яких демонтували кіоски чи павільйони, швидко "виростають" інші стихійні торгові точки. "На Мінській, кажуть, що прибрали МАФи. А це що за шанхай? Шість наметів з квітами, виглядає, м'яко кажучи, не привабливо. І це нікого не хвилює. Був охайний скляний кіоск з квітами, його прибрали. А ці намети привабливі, законні?" – запитує на Facebook Тетяна Березовська.

"З одного боку, ініціатива зі знесення незаконних кіосків мала благу мету: очистити місто від "шанхайчиків", звільнити простір, покращити естетику району, навести лад. Але по факту ситуація вийшла з-під контролю. Місця, де колись працювали хоч і сумнівні, але більш-менш упорядковані МАФи, сьогодні перетворилися на хаотичні базари під відкритим небом. Торгують з асфальту, з коробок, просто з машин. Асортимент — від овочів-фруктів до м’яса і риби, що зберігається з порушенням елементарних санітарних норм. Найбільш проблемні точки: біля станцій метро "Оболонь", "Мінська" та "Героїв Дніпра"; проспект Володимира Івасюка, прилеглі території біля супермаркетів", – зазначає в ще одному тематичному дописі Олексій Шевчук.

Суд став на сторону підприємців, але частково

Підприємці намагались достукатися до влади в різний спосіб, в тому числі виходили на мітинги під КМДА. Основне, про що просили представники малого бізнесу – це запровадження мораторію на анулювання документів та на демонтаж тимчасових споруд, які встановлені згідно з ДБН і відповідають паспортам прив’язки тимчасових споруд. На цьому, зокрема, наголошував експерт в галузі містобудування Віктор Глеба, який встав на захист підприємницької спільноти. Також серед пунктів, які б посприяли зменшенню соціальної напруги, пропонувалось продовжити автоматично ті договори пайової участі та інших документів, які були оформлені належним чином.

Крім того, активісти у судовому порядку оскаржили рішення Київської міської ради, наслідком якого став масовий демонтаж МАФів. Зокрема, днями Київський окружний адміністративний суд розглянув позов громадської організації "Союз підприємців України".

- Ми вважаємо рішення Київської міської ради №915/8881 від 13 червня 2024 року цілком незаконним та таким, що не регулює суспільні відносини, а навпаки шкодить економіці країни, – пояснює свою позицію в коментарі "Телеграфу" Олександр Мельник – голова ГО. – До документа були питання й у Державної регуляторної служби України (як зазначено у судовому рішенні, фахівці служби не побачили в аналізі регуляторного впливу проєкту рішення розрахунків витрат, які могли б понести підприємці від запровадження. – Авт.). Звісно, що реформи проводити потрібно, бо це розвиток, але точно не такими шахрайськими методами, як це зробили влада. По-перше, одним з пунктів рішення чиновники вирішили не подовжувати договори пайової участі по тимчасовим спорудам, укладені у 2014-2015 роках, з розрахунком пустити їх "під ніж", як тільки закінчаться терміни дозвільних документів. В деяких районах це вже зроблено, як, наприклад, на Оболоні та Печерську, а десь роботи тривають зараз.

Другий момент: влада вирішила здавати в оренду "окремі елементи благоустрою". А що це таке – шматок асфальту, чи землі, чи залишки фундаментів тимчасових споруд, які знесли, – пояснення так і не має. Якщо ви хочете здавати в оренду місце, тобто певну земельну ділянку, то назвіть речі своїми іменами. Але в цьому випадку мав би діяти Закон України "Про оренду землі", за яким передача в оренду – тривала процедура з привласненням кадастрових номерів тощо. Якщо ж ми говоримо про елементи благоустрою, то це вулиці, дороги, площі, сквери тощо, і оце "місце" під тимчасову споруду – це частина цього елементу, а не сам елемент. Ми у своєму позові як раз оперували тим, що в оренду можна здавати конкретно виділене майно – це визначено Законом України "Про оренду державного і комунального майна", а не якийсь невизначений елемент благоустрою. Отже, в нинішньому вигляді положення, навіть якщо підприємець виграє аукціон, підпише договір оренди на окремий елемент благоустрою, то він буде ні про що. В результаті таких дій влади у людей не буде нормальних дозвільних документів, відповідно до яких вони могли б працювати й розвивати свій бізнес, – наголошує співрозмовник.

Під час судового розгляду представники Київської міської ради, звісно, не погодились з доводами громадської організації й наполягали, що діяли в межах повноважень. А саме розпоряджались майном комунальної власності, надаючи його у користування юридичним та фізичним особам, а також ухвалювали рішення, які регулюють такі правовідносини. Також посадовці наполягали, що не подовження строку дії паспортів прив’язки не є порушенням постанови Кабінету міністрів "Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану" від 18 березня 2022 № 314. А вона, як відомо, передбачає, що на період воєнного стану перевірки бізнесу призупинено, а всі дозволи автоматично продовжуються, поки він триватиме та ще три місяці після закінчення.

Натомість суд частково задовольнив вимоги ГО "Союз підприємців України", а саме визнав протиправними та нечинними пункти 6.4, 6.5 та 6.6 рішення Київської міської ради № 915/8881 від 13 червня 2024, яким затверджено положення про тимчасове користування окремими елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд.

- Це якраз ті пункти, які стосуються термінів дії паспортів прив’язки. Тобто як тільки рішення суду набере законної сили, профільний департамент КМДА буде зобов’язаний продовжити підприємцям дозвільні документи на їх тимчасові споруди, – зазначає Олександр Мельник. – Оскільки рішення неправомірне, й люди фактично мали право й далі "стояти" на своїх місцях і здійснювати підприємницьку діяльність, то це проста дорога до визнання неправомірним демонтажу кіосків та павільйонів. А також можливість подавати позови до міської влади до відшкодування завданих збитків.

При цьому варто відзначити, що теоретично повернути власний МАФ чи кіоск більшість власників не матиме можливості, якщо роботи з демонтажу виконували комунальники. Адже фактично ці тимчасові споруди знищувались, про що в розмові з нашим виданням говорили й підприємці, і представник громадської організації.

- У нас був випадок, коли влада тиснула на активу підприємицю – Земфіру Торохтій, яка брала участь у позові, – говорить Олександр Мельник. – Коли громадська організація його відмовилась відзивати, її кіоски у Святошинському районі знесли в першу чергу, показово й з особливою жорстокістю. Владу не зупинило те, що жінка недавно втратила сина, в результаті таких дій вона потрапила до лікарні з інсультом і перебуває у важкому стані. При цьому комунальники заявляють, що не можуть по-іншому, не ламаючи все, демонтувати споруди. І якщо підприємці не можуть це зробити власними силами, то їм лишається тільки рятувати обладнання. На сьогодні ситуація виглядає так, що війна між підприємцями й містом полягає в тому, що дехто вважає: ринок тимчасових споруд – це золоте дно. І його хочуть прибрати до рук.

"Телеграф" й надалі розповідатиме про ситуацію з МАФами у столиці, а саме про ті компанії, які стають переможцями торгів, що проводить влада, і ті, кого не торкнувся "хрестовий похід" проти МАФів. Крім того, неясно, як остаточно вирішиться питання з вже демонтованими спорудами і припиненими договорами з підприємцями, адже Департамент територіального контролю міста Києва готує апеляційну скаргу на рішення окружного суду. Про це йдеться на сторінці підрозділу КМДА у Facebook. У пості також відзначено, що реформа йде за планом й, на думку чиновників, тимчасових споруд на столичних вулицях стало менше, надходження до бюджету збільшились, а механізми оренди стали прозорими. Натомість не планують зупинятися й представники бізнес- спільноти.

Як повідомляв "Телеграф", у столиці ще достатньо роботи з демонтажу об'єктів, які мають відношення до комуністичного режиму, в тому числі відзнаки радянських часів й досі "прикрашають" один із в'їздів до Києва.