Вода буде навіть без світла, тепло збережуть: в Київраді розповіли, як столиця готова до зими
- Автор
- Дата публікації
Фінансування на план стійкості Києва знайшли
Попри пошкодження енергетичної інфраструктури та загрозу нових російських атак, у Києва є досить добрі шанси пройти опалювальний сезон без масштабних колапсів. Про це в інтерв’ю "Телеграфу" сказав депутат Київради від фракції "Батьківщина", член Тимчасової контрольної комісії (ТКК) щодо вивчення виконання плану стійкості столиці Володимир Слончак.
Чи забезпечений водоканал резервним живленням? Що буде з теплом в домівках киян та які ризики залишаються у підготовці до зими? Про це читайте далі в матеріалі.
Грошей на стійкість Києва вистачить
– Пане Володимире, ТКК у Київраді почала працювати на початку жовтня. Коли ж ми побачимо звіт комісії, щоб зрозуміти, як був виконаний план стійкості столиці?
– Ми переконали наших колег, що проміжний звіт ми маємо оприлюднити для киян, у першу чергу, до кінця цього року, навіть у листопаді. Бо деякі колеги наполегливо хотіли, щоб це відбулося навесні 2027 року. Але ж кияни і так узимку вже побачать, як місто підготовлене до морозів. А знати реальну картину важливо, адже план стійкості складається саме з коштів киян. Не водоканалу, "Теплоенерго" чи ще когось, а киян. І на сесії 26 листопада ми все ж таки почуємо проміжний звіт.
– Які ваші оцінки виконання плану стійкості?
– Місто не повною мірою підготовлене до тих викликів, які стоять перед ним на сьогодні. Нам чиновники доповідають, як усе добре, а потім чергова атака агресора – і ми бачимо, як місто поринає в темряву. А умовно ще вчора чиновники, керівники департаментів, комунальних підприємств нам казали, що все під контролем.
У комплексі всі ці заходи [плану стійкості] мали бути готові ще влітку. Це ж не перший рік війни, і точно можна було прогнозувати, що ворог завдаватиме таких руйнівних ударів по критичній інфраструктурі. Місто не повністю готове до зими.
– Тоді давайте пройдемося по пунктах. Спершу хотілося б дізнатися, яка актуальна ситуація з бюджетом плану стійкості? Спочатку він складав 67 мільярдів гривень, потім "зрізали" до 37 мільярдів. Що зараз?
– План стійкості коригувався не один раз, зокрема і фінансово. Спочатку держава брала на себе зобов’язання щодо фінансування за принципом 50 на 50, потім ці графіки змінювалися. Але Київ зі своїм бюджетом (до кінця року буде майже 130 мільярдів) точно має можливість левову частку фінансування забезпечити. Ми залучали до фінансування [плану стійкості] кредити від українських банків (Ощадбанк – 2,5 млрд, Укргазбанк – 2 млрд, Укрексімбанк – 1,5 млрд, – ред.), міжнародні джерела, та зараз не стоїть гостро питання фінансування. Жоден із виконавців на комісії не сказав, що є якісь проблеми з браком коштів чи несвоєчасним фінансуванням.
– Але ж були проблеми з тим, що Казначейство заморожувало кошти.
– Дійсно, уряд зупиняв бюджетне фінансування через Казначейство, але досить швидко в Кабміні зрозуміли, що критична інфраструктура і план стійкості в першу чергу мають бути профінансовані. І цей процес був розблокований досить швидко, на це ми точно не можемо звертати увагу. Ресурсом наші головні виконавці плану стійкості забезпечені. Питання в термінах і якості цієї роботи.
– Що маєте на увазі?
– Наприклад, ми ще з літа знали, що нам потрібні потужні генератори (потужність деяких із них обліковується навіть у мегаватах). Виготовити і доставити такі генератори – це проблема. І про це директорам відповідних підприємств треба було думати не в середині літа або коли прийдуть кошти, а проводити перемовини ще минулої зими. Тому питання зараз у термінах. Деякі керівники, певно, не розуміють, що закупити обладнання не означає вже встановити його і що воно почне працювати. Є ще терміни його монтажу. Звітують, що пусконалагоджувальні роботи розплановані до березня! Це відповідальність керівників. Ми точно маємо переглянути критерії призначення цих керівників, адже не може міський голова одноосібно їх призначати. А на сьогодні в місті й досі не відновлені конкурси на керівників департаментів та комунальних підприємств. Хоча це працює по всій країні, у всіх містах (навіть прифронтових), і законом передбачено, що треба повернути конкурси.
Водопостачання протримається без світла
– Вода. Яка актуальна ситуація з резервним живленням водоканалу?
– Що стосується води і каналізації, система повністю забезпечена резервним живленням і точно витримає відключення електроенергії. Та в цій ситуації є єдиний ризик – замерзання внутрішньобудинкових мереж. Якщо будуть сильні морози і тривалі відключення (як-от повторення сценарію січня 2026 року), частина внутрішньобудинкових мереж може не витримати і замерзнути.
Місто споживає 600 тисяч кубометрів води на добу. Тому тривалі відключення електроенергії можуть спровокувати перебої з водопостачанням. Справа в тому, що потужні насоси, які перекачують ці тисячі кубометрів води, при перепадах напруги (вимкненні світла) автоматично не вмикаються. А їхній ручний запуск займає години. Тому одномоментно запустити ці великі насоси – проблема.
Водоканал має близько 300 генераторів різної потужності. Їх закупляли місто (ми надавали кошти на закупівлю 25 потужних дизельних генераторів), уряд, донори, але їх встановлення і налагодження триватиме до кінця року, а деяких – до березня наступного року.
Що стосується бюветів, то їх у місті 174. Із них 154 бювети – діючі, з резервним живленням. Вони підключені до генераторів, а їх обслуговування і забезпечення здійснюють райдержадміністрації. На практиці ці бювети дійсно працюють. Єдине, що не працюють у нічний час, адже немає такої необхідності та й потоку людей. Але якщо трапляються відключення електроенергії більше ніж на 8 годин, то бювети починають працювати.
Якщо ТЕЦ зупиняться
– Тепло. Розуміємо, що столичні ТЕЦ, на жаль, уже не генерують електроенергію, але ще забезпечують киян теплом. У КМДА заявляли, що розглядають сценарій повної зупинки ТЕЦ, якщо обстріли значно посиляться. Як будемо рятуватися?
– ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 – їхня потужність 1,3 гігавата. Вони дійсно зруйновані. Взимку Київ потребує 1,8–2 гігавати. Для живлення критичної інфраструктури місто ще у 2024 році почало встановлювати газопоршневі установки, і цей процес досі триває. Залучаємо приватних інвесторів: виділяємо їм земельні ділянки для розподільчої генерації. Тільки резервна генерація замінить ТЕЦ у разі повної зупинки.
– Чи вистачить потужності цієї резервної генерації?
– Ми її доводимо до того піку, який взимку місто має споживати, і, якщо вона буде вся запущена, то є гарні шанси пройти опалювальний сезон у тих показниках, які необхідні для споживання міста. Та тут знову ж таки питання до виконавців, щоб вони цю генерацію своєчасно запустили.
Проблеми Печерська
– Електроенергія. Ваші колеги відзначають, що тут найбільші проблеми, адже так зване енергетичне кільце Києва дуже пошкоджене. Як тут будемо рятуватися, бо ж, наскільки я розумію, "критичку" беруть на себе резервні джерела, а населення?
– "Критичка" у нас і так із резервним живленням. Газопоршневі установки, когенерація – усе це в місті є, воно ще закупляється і встановлюється. Важливо запустити це до морозів, зокрема для проходження опалювального сезону киянами.
– Якщо резюмувати, є шанси пройти майбутню зиму без колапсів?
– Сподіваюся, що так. Та колапси у нас усе одно будуть. Коли під час коливання температур після ворожих атак різко запускаються насоси, то відбуваються гідроудари в системі. Розриваються труби, мережі водопостачання. Візьмемо, до прикладу, пагорби: Печерськ і Голосієво. Щоб подати туди тепло, воду, це ж мають працювати насоси. Якщо десь є руйнування, розриви мереж, то це все час. Тому одномоментно в усіх районах Києва неможливо дати якісну послугу, щоб місто жило. Будемо сподіватися, щоб зима була не такою нищівною, як минула, та, що стосується депутатів, ми зробимо все можливе, щоб кияни могли якісно і комфортно пройти зимовий період.