"Туалети копати не будемо": у Київраді розповіли, наскільки столиця готова до зими

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Київ підготувався до опалювального сезону краще, ніж минулого року, однак завершити всі роботи за планом стійкості міста ще не вдалося. На ситуацію впливають посилення російських обстрілів, пошкодження критичної інфраструктури та залежність столиці від загальноукраїнської енергосистеми.

Про це в інтерв’ю "Телеграфу" розповів депутат Київської міської ради від фракції "Європейська солідарність", секретар комісії з питань житлово-комунального господарства Тарас Криворучко. Він пояснив, наскільки Київ готовий до можливих перебоїв із теплом і водою, чи загрожують столиці тривалі відключення електроенергії та коли можна буде оцінити виконання плану стійкості.

Наскільки Київ готовий до зими

— Якщо подивитися на хронологію подій і те, що відбувається зараз, а також на інформацію, яка вже є у ЗМІ, то можна побачити, що є комплексний план стійкості міста Києва. Відомо, на яку суму його ухвалили, коли затвердили та що роблять відповідно до цього плану.

Тому сказати, що місто Київ не готове, не можна. Місто готове і до цієї зими, насправді, краще підготовлене, ніж минулого року.

Очевидно, що обстріли значно посилилися — в рази. Також, по-моєму, всім зрозуміло, що жоден об'єкт не може бути повністю захищений від прямого влучання. З цього і робимо висновки.

Чи зробило місто все на 100% для виконання плану стійкості? Ні, роботи тривають. Їх мають завершити до кінця року, а деякі — навіть протягом зими, оскільки є певні технологічні, конструктивні та інші моменти.

Зрозуміло, що якби не критичні пошкодження, яких уже зазнали об'єкти критичної інфраструктури Києва, ситуація була б іншою. Очевидно, що ворог на цьому не зупинятиметься. Ми можемо гіпотетично передбачати різні варіанти розвитку подій і готуємося до них.

Чи можливі перебої з водопостачанням

У системах теплопостачання, водопостачання і, що, на мій погляд, найголовніше, водовідведення та каналізації вже досить багато зроблено. Не повною мірою, але ми хотіли б, щоб роботи виконувалися швидше. Ми маємо певну інформацію про те, що відбувається на кожному об'єкті та на якому етапі перебувають роботи. Я не можу розкрити це публічно.

Але копати туалети, як закликали деякі голови районних адміністрацій міста Києва, ми точно не будемо. Не лише тому, що це абсурд саме по собі, а й тому, що в цьому не буде необхідності. Ми в цьому впевнені.

Думаю, з водопостачанням усе буде більш-менш гаразд. Питання в іншому: для водопостачання такого величезного міста, як Київ, необхідно, щоб було достатньо електроживлення.

Є резервні потужності, є когенераційні установки, які вже встановлені або ще встановлюються. Розраховуємо, що все вдасться.

Але можуть бути ситуації, коли внаслідок певних дій ворога водопостачання на якийсь час припинять до завершення аварійних робіт. Проте я не думаю, що це триватиме довго.

— У ЗМІ багато писали про відсутність резервного живлення у водоканалів і через це вбачають серйозну проблему саме в цьому. Ви погоджуєтеся?

Тут справді є питання, оскільки потужність насосних станцій дуже велика. Відповідно, вони споживають багато електроенергії. Це обладнання переважно ще радянських часів. Тобто воно не є енергоощадним за сучасними нормами. Було б краще, якби установки споживали значно менше електроенергії, але маємо те, що маємо.

Наскільки захищена енергетика столиці

— А що з енергетикою? Наскільки Київ захищений від російських ударів, зважаючи на те, що роботи з облаштування захисту ще тривають?

— Захист у Києві будують. На об'єктах теплоенерго та водоканалу його фактично вже зроблено. Що стосується енергетики, то Київ виробляє дуже мало електроенергії.

Тому ми залежимо від загальноукраїнського енергоринку, від компанії "Укренерго". Відповідно, у самому Києві електроенергія постачається через наявні мережі, які перебувають у господарському віданні міста.

— Чи очікувати тривалих відключень електроенергії?

— Усе можливо. Знову ж таки, це залежить від інтенсивності обстрілів ворога і від того, які об'єкти він уражатиме. Це питання не лише міста Києва, а й постачання та розподілу електроенергії. Йдеться також про трансформаторні підстанції, розташовані на території Київської області. Ми залежимо від них.

На скільки відсотків виконаний план стійкості Києва

— На скільки відсотків виконаний план стійкості Києва? Чи вдалося розв’язати проблеми з фінансуванням, які виникали раніше, чи проводить казначейство виплати та чи тривають роботи за планом?

Що стосується матеріалів, то за цей час фактично все необхідне для Києва вже було замовлено та привезено. Зокрема, йдеться про мішки. Що стосується будівельно-монтажних робіт та інших заходів, то наразі мені складно сказати, на скільки відсотків або на яку суму виконаний план стійкості. На це запитання я зможу відповісти приблизно за два тижні.

Зараз працює тимчасова контрольна комісія, яка займається питаннями підготовки міста Києва та витрат бюджетних коштів на виконання плану стійкості. Я також входжу до цієї комісії. Ми зараз розбираємося щодо кожного підприємства — основних виконавців плану стійкості. Звісно, перевіряємо також кожну районну адміністрацію. Цей процес триває. Тому я не хотів би зараз озвучувати конкретні відсотки чи суми.

Раніше "Телеграф" розповідав, чому найгірший сценарій для Києва вважають малоймовірним.