Лише одиниці знають: як насправді звали Олександра Олеся та Панаса Мирного

Олександр Олесь і Панас Мирний — це імена, знайомі за шкільною програмою навіть тим, хто далекий від літератури. Але мало хто знає, що насправді ці драматурги звалися інакше. "Телеграф" розібрався докладніше у цьому питанні.

Олександр Олесь народився у Білопіллі на Харківщині у 1878 році, і звався при народженні він Олександр Кандиба. З народження він любив читати, добре знав твори Шевченка, Куліша та Вовчка, а перші вірші почав друкувати під час навчання у хліборобській школі під Харковом. Після 30-річчя він працював ветеринарним лікарем у Києві та вже активно співпрацював із видавництвами. Після 40-річчя він виїхав до Європи, збирав гроші на допомогу українцям, що страждали від голодомору, очолював Спілку українських журналістів. У 65 років помер у Празі, і через багато років був перепохований у Києві.

Олесь відомий такими віршами та збірками як "З журбою радість обнялась", "Чужиною", "Перезва", "Кому повім печаль мою", "По дорозі в казку", "Над Дніпром" тощо. Особливо близькі його роботи зараз будуть тим, хто змушений був виїхати з України та жити за кордоном.

"З метою жить не те, що без мети. Мета знімає з плеч вагу велику і крила нам легкі дає. Сліпі з метою йдуть, як зрячі", — одна з кращих цитат Олександра Олеся.

Панас Мирний. Цей прозаїк і драматург народився у Миргороді у 1849 році і при народженні мав ім’я Панас Рудченко. Змалку його оточувала українська культура, автентичні пісні та старший брат Іван, захоплений ідеями "шістдесятників". Зробивши невелику кар’єру чиновника, Панас все більше хотів займатися літературою, і почав публікувати свої твори під псевдонімом Панас Мирний за кордоном через цензуру проти українського слова в Російській імперії.

Найбільш відомі такі його твори як "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", "Повія", "Як ведеться, так і живеться", "Лимерівна", "Лихі люди", "До сучасної музи", "До братів-засланців". Також "прославився" він, висловивши обурення через заборону імперською владою вшанування пам’яті Шевченка, тоді розшукували "політично підозрілу особу" Панаса Мирного, але справжня особистість його так і залишилася в секреті до самої його смерті.

"Вся моя слава – Україна. Якби їй добра хоч на мачину зробив, то мені і була би слава, я більшої не хочу", — говорив Панас Мирний.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" розповідав, які прізвища вказують на те, що у вас у роді були дворяни чи козаки.