Кар’єра Вікторії Нуланд: від вожатої у СРСР до заступниці держсекретаря США

Читать на русском
Автор
4358
Чим відома американська дипломатка Новина оновлена 06 березня 2024, 09:50
Чим відома американська дипломатка. Фото Agenzia Nova

Росіяни вважають Вікторію Нуланд "ворогом" та "зловісною фігурою".

У вівторок, 5 березня, стало відомо, що заступниця держсекретаря США з політичних питань Вікторія Нуланд незабаром залишає свою посаду. На держслужбі вона пропрацювала три з половиною десятиліття під керівництвом шести президентів та десяти державних секретарів. Тривалий час Нуланд уособлювала в собі зовнішню політику Штатів щодо України.

"Телеграф" розповідає усе, що відомо про американську чиновницю, яка займала третю за значущістю посаду в Держдепі.

Те, що Вікторія Нуланд покидає свій пост, уже офіційно підтвердив державний секретар Ентоні Блінкен. Він подякував їй за визначну службу та серед іншого заявив, що лідерство Нуланд щодо України дипломати і дослідники зовнішньої політики "вивчатимуть ще довгі роки".

"Її зусилля були незамінними для протистояння повномасштабному вторгненню Путіна в Україну, формування глобальної коаліції, щоб гарантувати його стратегічну поразку, та надання допомоги Україні до того дня, коли вона зможе твердо стати на ноги — демократично, економічно та у військовому плані", — підкреслив Блінкен у заяві.

"Молода гвардія" в Одесі та печиво на Майдані

Нині Вікторії Нуланд 62 роки, із яких майже 35 років було присвячено дипломатичній кар’єрі. Її дідусь і бабуся були єврейськими емігрантами, які на початку XX сторіччя виїхали з Бессарабії, що тоді належала Російській імперії.

Нуланд була найстаршою із чотирьох дітей у сім'ї хірурга, професора біоетики та історії медицини в Єльському університеті Шервіна Бернарда Нуланда. Дипломатка закінчила один із найпрестижніших приватних американських вишів — Браунський університет, де вивчала політичні науки, історію та російську літературу.

Родина Вікторії Нуланд
Родина Нуландів

Її перше знайомство з Україною відбулося в таборі "Молода гвардія" в Одесі, куди вона за обміном приїхала працювати вожатою на початку 80-х років. Після закінчення університету Нуланд майже вісім місяців була перекладачем на радянському риболовецькому судні.

Американська дипломатка обіймала безліч посад. На початку 90-х працювала в посольстві США в Москві й була в місті під час спроби державного перевороту проти колишнього президента Росії Бориса Єльцина.

У 1993-1996 була керівницею апарату заступника держсекретаря США Строуба Телботта, де в її обов'язки входили питання ядерного роззброєння України, Казахстану, Білорусі, а також політика щодо Боснії та Косово.

У 1997-1999 займала посаду заступниці спецпредставника Держдепартаменту США у справах країн колишнього Радянського Союзу, відповідала за політику США щодо Росії та країн Кавказу.

У 2000-2003 рока була заступницею постійного представника США при НАТО. На цій посаді після терактів 11 вересня 2001 року активно працювала, забезпечуючи підтримку Штатам з боку НАТО, наполягаючи на застосуванні статті 5 Альянсу (тоді вперше в історії її було введено в дію).

Міністр оборони США Дональд Рамсфелд та Вікторія Нуланд під час засідання Ради НАТО-Україна, Вільнюс, 2005 рік
Міністр оборони США Дональд Рамсфелд та Вікторія Нуланд під час засідання Ради НАТО-Україна, Вільнюс, 2005 рік

У 2005-2008 роках — постійна представниця США при НАТО, працювала над зміцненням союзницької підтримки війни в Афганістані, опікувалася питаннями взаємин Росія-НАТО, глобального партнерства Альянсу та його розширення.

З літа 2011 року до травня 2013 — речниця Держдепартаменту США.

Із вересня 2013 до січня 2017 року — помічниця держсекретаря США з питань Європи та Євразії. На цій посаді 11 грудня 2013 року відвідала Майдан Незалежності в Києві. Там вона розмовляла з учасниками протестів та навіть роздавала печиво й сендвічі – не тільки мітингувальникам, а й працівникам українських спецслужб. Російські ЗМІ звинуватили її в русофобії і запустили мем про "печеньки Держдепу".

Під час подій Майдану у 2014 році Нуланд зустрічалася з тодішніми лідерами опозиції Арсенієм Яценюком, Олегом Тягнибоком та Віталієм Кличком, обговорюючи врегулювання ситуації в Україні. Мала зустріч і з тодішнім президентом Віктором Януковичем.

Зустріч Нуланд із тодішніми лідерами опозиції

На початку 2014 року Нуланд опинилася в центрі дипломатичного скандалу після того, як в мережі з'явився нібито запис її телефонної розмови з послом США в Україні Джеффрі Паєттом. На аудіо Нуланд критично і нецензурно відгукнулася про європейців через їхню нерішучість у питанні Україні. Дослівно вона сказала: "F…ck the EU". Згодом вона перепросила в європейських партнерів за висловлювання.

2015 року, за повідомленнями ЗМІ, Нуланд виступала за те, щоб у Конституції України був прописаний особливий статус Донбасу. Це мало бути демонстрацією виконання Мінських угод. Парламент тоді так й не ухвалив відповідного рішення. 2021 року Вікторія Нуланд була з візитом у Москві. Кремль стверджував, що дипломатка так само виступила за особливий статус Донеччини та Луганщини в складі України.

За часів президенства Дональда Трампа Нуланд пішла у відставку. Повернулася в американський уряд вже за президенства Джо Байдена 2021 року як заступниця держсекретаря з політичних питань.

Агресивні антиросійські погляди

Медіа США, повідомляючи про відставку Нуланд, описують її як дипломатку "відому своєю палкою підтримкою України та агресивними антиросійськими поглядами".

Агенція Associated Press наводить спогади колишнього держсекретаря США Джона Керрі, який згадував, як очільник російського МЗС Лавров після звільнення Нуланд з посади речниці Держдепу вітав Керрі з тим, що той "позбувся тієї жінки". "Я її підвищив", — відповів тоді Керрі росіянину.

Блінкен, Нуланд та тодішній держсекретар США Керрі, 2017 рік
Блінкен, Нуланд та тодішній держсекретар США Керрі, 2017 рік

Нуланд була послідовно у своїй критиці російської агресії та політики кремлівського диктатора Володимира Путіна.

"Спочатку ви створюєте заворушення в містах, які були абсолютно мирними всього два місяці тому, потім ви залякуєте місцеве населення і проводите фіктивні референдуми про незалежність. […] Безжальні дії російського уряду в Україні відвернули світову увагу від нових утисків громадянського суспільства в Росії. Формула Путіна проста: інтервенція за кордоном і репресії вдома", — казала вона 2014 року.

"Я була з вами на Майдані, і я ніколи цього не забуду. Я дуже пишаюся, що я – друг України. Ви, українці, зробили величезний прорив – ви пішли до Європи, — заявляла Нуланд 2019 року. — Якщо все буде добре, то Україна покаже світові справжній приклад того, як іти до свободи. А щодо Росії, то думаю, що треба проявити терпіння. Ви бачите, які внутрішні процеси зараз у Росії відбуваються. Якщо Кремль не змінить курс, то Росію чекають великі внутрішні проблеми".

Вона виступала за довгострокове планування відбудови України.

"Наша спільна робота тут полягає не просто у відбудові того, що Путін так злочинно зруйнував. Йдеться про повну модернізацію та відродження України. Нашою спільною метою не має бути Україна, яка просто виживає, це має бути Україна, яка процвітає", — наголосила Нуланд 2023 року.

Під час свого крайнього візиту до Києва 31 січня 2024 року Нуланд вчергове наголосила на підтримці США у боротьбі України проти російської агресії та висловила впевненість, що "Україна досягне великих успіхів цього року".

Водночас росіяни не приховують піднесення з приводу відставки Нуланд, яку самі ж називають "історичним ворогом Росії". Представниця МЗС РФ Захарова заявила, що дипломатка йде з посади "через русофобію та провал антиросійського курсу в американській політиці".

Так званий сенатор від Криму, колаборант Сергій Цеков назвав Нуланд "зловісною фігурою, яка керувала Майданом".

"Потрібно визнати, що Нуланд була найзловіснішою фігурою в тій ситуації, яка розвивалася в Україні, починаючи з 2014 року. Переворот, який був у 2014-му, багато в чому організовувався та керувався Нуланд", — заявив російський депутат. Також він назвав дипломатку "яструбом і русоненависницею".

На посаді заступника держсекретаря Нуланд тимчасово замінить інший кадровий дипломат Джон Басс, колишній посол США в Афганістані. Зараз він є заступником держсекретаря з питань управління.

Нагадаємо, раніше своєю думкою щодо політичної ситуації в США з "Телеграфом" поділився спікер Міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm та сержант ЗСУ Михайло Макарук.