"Негайної військової загрози з боку Росії ми не відчуваємо", — інтервʼю з головою МЗС Фінляндії

Читать на русском
Автор
2830
Еліна Валтонен, міністр закордонних справ Фінляндії Новина оновлена 04 квітня 2024, 11:24
Еліна Валтонен, міністр закордонних справ Фінляндії. Фото ANSA

Фінляндія готова підтримувати Україну у вступі до ЄС та НАТО

Фінляндія виділяє близько 0,25% свого ВВП на допомогу Україні. А днями в Гельсінкі заявили про надання Києву нового пакету допомоги на 188 млн євро, який включає вкрай необхідні системи ППО та боєприпаси великого калібру.

Щоб дізнатися більше, на чому фінські партнери фокусуються в питаннях підтримки України й власної безпеки, під час зустрічі голів МЗС у Брюсселі "Телеграф" записав бліцінтерв'ю з Еліною Валтонен – міністеркою закордонних справ Фінляндії.

— Фінляндія — одна з небагатьох країн, яка затвердила довгострокові зобов’язання щодо допомоги Україні, принаймні до 2027 року. Чому для вас важливо бути такими постійними в підтримці нашої країни?

— Україна бореться за всіх нас, за превалювання наших цінностей, вільного суспільства, демократії, прав людини та фактично європейського способу життя, який для себе обрали українці. Я вважаю, що наша відповідальність – продовжувати допомагати Україні.

Фінляндія має довгий кордон з Росією, ми вже зазнавали вторгнень. Тож ми знаємо, про що йдеться і яка загроза перед нами постає. Це, мабуть, також пояснює, чому фіни так симпатизують українцям.

Фінські прикордонники з мігрантами на фінсько-російському кордоні, листопад 2023 р. Фото Getty Images
Фінські прикордонники з мігрантами на фінсько-російському кордоні, листопад 2023 р. Фото Getty Images

— З якими конкретно російськими загрозами зараз стикається Фінляндія? І як країна їм протистоїть?

— Негайної військової загрози з боку Росії ми не відчуваємо. Ми готові до будь-яких обставин.

Протягом багатьох років ми зазнавали значних кібератак. У цьому нема нічого нового в тому сенсі, що це явище існує вже досить давно і націлене й на інші європейські країни.

Ми мали такий феномен на кордоні, коли Росія зробила своїм "інструментом" громадян третіх країн. Нам довелося закрити весь східний кордон наприкінці минулого року, бо ми бачили й бачимо, що Росія, ймовірно, буде погрожувати нам у довгостроковій перспективі, як вона це робила [раніше].

Дезінформація і певна пропаганда завжди мали місце, але я думаю, що фіни добре знають, що правда, а що ні.

*Росія заохочувала шукачів притулку їхати через її територію до країн ЄС і НАТО. Фінляндія має докази того, що російська влада активно допомагала людям дістатися кордону, наприклад, організовуючи групові перевезення. Восени 2023 року уряд Фінляндії закрив усі вісім пунктів пропуску уздовж кордону з Росією протяжністю майже 1400 кілометрів.

— На ваше переконання, чи може Путін наважитися напасти на НАТО? Які найкращі способи для Заходу не допустити цього в найближчі роки?

— Я не буду спекулювати про його плани, мотиви чи ідеї на майбутнє, але єдине, що ми можемо і повинні робити, — зосередитися на питаннях, які знаходяться під нашим контролем. І це, звісно, той факт, що ми повинні нарощувати стримування та оборону альянсу, особливо в Європі. Це фінський головний меседж.

— Здається, що зараз НАТО зосереджується на багаторічних зобов’язаннях перед Україною. Яка позиція Фінляндії щодо деяких планів, які зараз обговорюють?

— Я вважаю, що ми повинні взяти на себе зобов’язання щодо довгострокової допомоги та підтримки України. Це також, принаймні на певному політичному рівні, було заявлено в декларації G7 минулого літа, на основі якої багато країн уже опублікували свої безпекові зобов’язання перед Україною, і Фінляндія також зараз це робить.

*3 квітня президент України Володимир Зеленський і президент Фінляндії Александр Стубб підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку.

Фінляндія допомагатиме Україні відбудовувати енергетичний сектор, оцінювати екологічні збитки, посилювати захист кордону та критичної інфраструктури, а також здійснюватиме лікування українських військових. Крім того, документ містить потужні блоки щодо санкцій, відшкодування збитків і притягнення агресора до відповідальності.

Я думаю, що нам потрібно, аби НАТО відігравало важливу роль в інституціоналізації різних завдань, про які потрібно подбати. Враховуючи, що так багато країн, наприклад, надсилають військові матеріали, має бути роль із координації. А також хтось, хто стежив би, можливо, за тим, щоб був достатній внесок від кожної країни-члена. І я думаю, що НАТО має дуже гарну підготовку, щоб взяти на себе цю роль.

— Недавно Фінляндія почала реформу зовнішньополітичної служби. Чи буде також реформовано підхід до ролі України як фінського партнера?

— Ми рішуче віддані прокладанню шляху України до членства в Європейському Союзі, який має ґрунтуватися на заслугах і реформах, які Україна зараз сміливо проводить, попри війну. І, звісно, ми також бачимо, що майбутнє України – в НАТО. Тому ми раді допомогти в обох випадках.

Александр Стубб та Володимир Зеленський
Президент України Володимир Зеленський і президент Фінляндії Александр Стубб підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку

— Останнє, але не менш важливе питання. Останніми тижнями Україна зазнає серйозних атак Росії на енергетичний сектор. Які плани щодо допомоги Україні у подоланні наслідків цього?

— Це дуже прикро. І, звісно, націлювання на енергетичну інфраструктуру також є воєнним злочином. І це цивільна інфраструктура, яку непросто відремонтувати. Але Фінляндія прагне допомогти Україні у відбудові та реконструкції.

Що стосується мирного плану Зеленського, то ми є співголовою робочої групи, яка зосереджена на екології. І це принаймні частково пов’язано з цим, тому що енергетична безпека, а також те, що може вийти з таких жахливих атак, значною мірою впливає на те, що відбувається з навколишнім середовищем і кліматом. Фінляндія дуже налаштована на допомогу Україні.