Європа починає будівництво "стіни дронів" в морі, в небі та на суші: яку допомогу просять в України

У вересні Росія взялася тестувати європейську оборону серією дронових нальотів: БПЛА були зафіксовані у повітряному просторі Польщі, Данії, Норвегії, Німеччини, Литви та Румунії. Й хоча розслідування щодо окремих випадків триває, сумнівів майже немає: за провокаціями стоїть Москва.Задля протидії ворожим діям РФ в Європейському Союзі виступили з ідеєю створення "стіни дронів" ("Drone Wall" англійською).

"Телеграф" розповідає докладніше, яку роль в ініціативі може відіграти Україна, та які кроки планують європейці.

Що треба знати:

• Міністри десяти країн ЄС обговорили створення "стіни дронів"
• Україна ділиться з європейцями досвідом відбиття атак
• В ЄС не знають, у скільки обійдеться проєкт "стіни"

У п’ятницю, 26 вересня, у Гельсінкі відбулася перша зустріч щодо створення "стіни", на якій в онлайн-форматі зібралися очільники міністерств оборони десяти держав: Болгарії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Данії, а також Угорщини й Словаччини, які вирішили доєднатися в останній момент.

Представники НАТО при цьому виступили в ролі спостерігачів, що свідчить саме про європейський характер проєкту. Однак коли мова йде про збиття дронів, потрібна повна координація дій на рівні ЄС та НАТО.

Представники США, за даними "Телеграфу", не були залучені до обговорень жодним чином.

До окремої частини зустрічі підключилися очільник українського оборонного відомства Денис Шмигаль, а також міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, які ділилися з європейськими колегами досвідом України щодо відбиття російських дронових атак.

У підсумку єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс оголосив про три складові майбутньої "стіни":

• "дронова стіна" з передовими засобами виявлення та відстеження дронів із можливостями їх перехоплення;
• "наземна стіна" із "системами протидії мобільності";
• "морська стіна" для безпеки Балтійського та Чорного морів.

Він наголосив, що "стіна дронів" стане частиною більшого проєкту під назвою Eastern Flank Watch — "Вартовий східного флангу".

"Ми домовилися перейти від обговорень до конкретних дій і погодили ключові пункти, що Eastern Flank Watch зі "стіною дронів" в центрі та як пріоритет на даний момент охопить всю Європу. Разом із прикордонними партнерами та безцінним досвідом України ми досягли спільного розуміння його концепції…

Цей проєкт має розвиватися разом з Україною, оскільки їхній досвід додає величезну цінність", — сказав єврокомісар.

За даними "Телеграфу", наступний раунд обговорень ініціативи відбудеться в рамках зустрічі європейських лідерів у Копенгагені 1 жовтня.

До слова, під час зустрічі Європейської ради захищати небо Копенгагена будуть німецькі військові, озброєні антидроновими засобами.

"Я вирішив направити до Данії військовослужбовців Бундесверу, оснащених засобами протидії дронам, щоб підтримати нашого північного союзника у забезпеченні безпеки цього тижня під час зустрічі глав держав та урядів Європи", — повідомив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус 29 вересня.

Мета Брюсселя на даному етапі — заручитися політичною підтримкою держав-членів, аби просувати проєкт далі.

"Найближчим часом ми спільно з національними експертами визначимо детальну концептуальну та технічну дорожню карту. Звичайно, ми будемо працювати разом із європейською оборонною промисловістю. Паралельно ми розглядатимемо, як створити комплексну політику та фінансовий інструментарій ЄС для того, щоб зробити цей щит реальністю", — додав Андрюс Кубілюс.

При цьому в європейських посадовців поки що немає навіть приблизної оцінки вартості оборонного проєкту. Ймовірно, вдасться залучити кошти в рамках кредитної програми Security Action for Europe (SAFE) — Європейська Комісія вже ухвалила попереднє виділення 150 мільярдів євро фінансової допомоги для зміцнення оборонної готовності держав-членів Союзу.

Кілька джерел "Телеграфу" висловили думку, що з усіма етапами погодження політичної та фінансової частини, розгортання "стіни" може зайняти рік.

В разі успіху проєкту на східному фланзі, його може бути поширено на інші частини Європейського континенту.

На даному етапі однією з прогалин протиповітряної оборони країн ЄС постає саме раннє виявлення БПЛА. До цього до європейських міст долітали дрони, які не містили бойової частини, та немає жодних гарантій, що Росія не почне споряджати їх вибухівкою. Крім того, у європейських партнерів просто немає достатньої кількості обладнання для виявлення дронів, через що ті долітають аж до столиць.

На допомогу можуть прийти технології, які використовує українське військо.

"Наші системи досі, можливо, добре виявляють винищувачі та ракети, але коли дуже низько летять малі дрони, нам потрібні радари, акустичні сенсори та інше технічне обладнання – і в цьому українці мають хороший досвід, що насправді працює найефективніше", — заявив серед іншого єврокомісар Кубілюс.

Не виключено, що ЄС звернеться до українських виробників у пошуках "вигідного та найбільш результативного" рішення для себе.

"Ми можемо багато чого навчитися в України. І, безумовно будувати "стіну" нам також потрібно разом з Україною. Оскільки українці тепер мають унікальні знання, ноу-хау, і я дійшов до певного простого висновку, який для мене спочатку був трохи дивним. Дотепер ми говоримо про те, як ми маємо допомагати Україні, і що нам потрібно збільшувати нашу підтримку, але тепер нам також потрібно попросити Україну допомогти нам", — наголосив Кубілюс 29 вересня, виступаючи на Варшавському безпековому форумі.