Чи реально занурити Москву у середньовіччя: скільки дронів для цього потрібно та куди доведеться бити (карта)

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Москва має знати — якщо Росія прагне влаштувати блекаут в Україні, то столиця РФ теж може опинитися без світла. Ця заява прозвучала на тлі систематичних російських ударів по українській енергетиці, які тривають з осені 2022 року.

"Телеграф" розповідає, чому заява президента Зеленського про можливі блекаути в Москві — не просто погроза, а технічно реалістичний сценарій, який вже траплявся у 2005 році.

Ланцюгова реакція: блекаут 2005 року в Москві та його наслідки

Технічно, можливість вчинити масштабний блекаут в Москві цілком реальна, таке вже відбувалось в новітній історії. Один з найбільших енергетичних колапсів російська столиця пережила 25 травня 2005 року.

Все почалося з аварії на електропідстанції №510 "Чагіно", розташованій на південному сході столиці в районі Люблино. Побудована в 1964 році підстанція перетворює високу напругу 500 кВ, що надходить до міста магістральними лініями електропередачі, на міські 220 кВ/110 кВ.

Всього на станції було шість трансформаторів. 23 травня спалахнув перший з них. Наступного дня горіли вже чотири. А 25 травня вранці вийшов з ладу останній, що призвело до каскадної аварії в усій Московській енергетичній системі.

Через зношеність обладнання та відсутність резервних потужностей почалася ланцюгова реакція. Одна за одною відключалися підстанції "Очаково", "Ногінськ", "Пахра", "Калузька", "Михайлівська". Без електрики залишилися мільйони людей у Москві, Підмосков'ї, Тульській, Калузькій та Рязанській областях.

У московському метро зупинилося 43 електропоїзди прямо в тунелях. Понад 20 тисяч пасажирів довелося евакуювати пішки в темряві. Зупинилися ескалатори, згасло освітлення навіть на станціях. Люди застрягли в ліфтах. Місто паралізували багатокілометрові затори.

Не працювали лікарні, зупинилися заводи, вимкнувся мобільний зв'язок та інтернет. На Московському нафтопереробному заводі ледь уникнули катастрофи — довелося екстрено скидати газ, спалюючи його через трубу. Полум'я підіймалося на 150 метрів.

Відновити енергопостачання вдалося лише ввечері 26 травня — через добу після початку колапсу. Збитки становили за різними оцінками від 1 млрд рублів (35,3 млн доларів за тодішнім курсом) до 8 млрд (282 млн доларів)

Експерти тоді називали причинами аварії зношеність обладнання, відсутність систем автоматичного відключення навантаження, непрофесіоналізм керівництва енергокомпаній та розпорошення відповідальності після реформ у галузі.

Відповідно, коли на пресконференції 27 вересня український президент зробив заяву про можливу відповідь на російські удари по енергетиці, багатьом стало ясно: в Москві про можливість такого сценарію ще багато хто пам’ятає.

Особливо враховуючи, що потім спецпосланець президента США по Україні Кіт Келлог в етері Fox News заявив, що Вашингтон не заперечує проти ударів України вглиб Росії далекобійною зброєю, та закликав: "використовуйте можливість завдавати ударів на великій відстані, недоторканності немає".

Завдання на мільйон: Влучити в Московське енергетичне кільце

Єдина енергетична система Росії складається з семи великих макрорегіональних енергосистем: Центр, Південь, Північний Захід, Середня Волга, Урал, Сибір та Далекий Схід. Московський регіон входить до енергосистеми Центру.

Столичний регіон отримує 80% електроенергії від трьох теплових станцій, ще 20% — атомна генерація.

Теплові електростанції на газі:

• ТЕЦ-22 (CHP-22) — газова теплоелектроцентраль, що генерує до 1 405 МВт.

• Каширська ГРЕС — теплова електростанція, що живить електроенергію Москви й області, загальна потужність понад 1 830 МВт.

• Шатурська електростанція — одна з найстаріших електростанцій Московської області 1 500 МВт.

Атомні електростанції (постачають до Московського регіону близько 20% електроенергії):

• Калінінська АЕС
• Смоленська АЕС
• Курська АЕС
• Воронезька АЕС

Для доставки згенерованої енергії до будинків необхідна розподільча мережа. В Москві кабельні та повітряні лінії, трансформатори та підстанції обслуговує компанія "Россети Московский регион".

Ключовий елемент системи — Московське енергетичне кільце. Це десять підстанцій напругою 500 кВ, розташованих по периметру МКАД, які приймають електроенергію від магістральних ліній і розподіляють її містом. Підстанція "Чагіно", де стався блекаут 2005 року — одна з них.

Підстанції Московського енергетичного кільця 500 кВ:

1. Бескудніково (ПС-505) — північ Москви; одна з найстаріших, збудована у 1956 році, модернізована у 2006–2010 рр.
2. Білий Раст — північний захід; важливий розподільчий вузол, з’єднаний з Бескудниково і Західною підстанцією.
3. Західна (ПС-517) — захід Москви, поблизу Красногорська; обслуговує великі території на заході та північному заході.
4. Очаково (ПС-214) — західна частина міста; має одну з найбільших трансформаторних потужностей у столиці (~3650 МВА).
5. ТЕЦ-26 — південь кільця; один із ключових генераторів теплової енергії та електрики для Москви.
6. Пахра (ПС-509) — південь/південний захід; забезпечує стійкість енергосистеми на південному напрямку.
7. Чагіно (ПС-510) — південний схід; критичний вузол, де 25 травня 2005 року сталася масштабна аварія, що призвела до блекауту.
8. Каскадна (ПС-519) — східно-південна частина; сучасна підстанція, введена для підсилення кільця.
9. Ногінськ (ПС-504) — схід Московської області; відповідає за східний напрямок постачання електроенергії.
10. Трубіно (ПС-514) — північний схід; з’єднує кільце з магістральними лініями.

Якщо вивести з ладу один або кілька генераторів, чи зруйнувати ключові трансформатори, хвиля перебоїв пошириться через перевантаження резервних ліній — це і є концепція "блекауту", який вже був в історії російської столиці.

Складні системи найбільш вразливі: енергетики вказують на слабкі місця

Український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин Михайло Гончар розповів "Телеграфу", що справжній блекаут — це не просто вимкнення світла, а повний колапс енергосистеми на тривалий час, коли вона втрачає функціональність.

"Загальний блекаут — це те, чого намагалася досягнути Росія своїми ударами, масованими систематичними восени та взимку 2022-2023 років. І зрештою їм не вдалося цього досягнути. Був тільки один випадок 23 листопада 2022 року, коли протягом кількох годин Об'єднана система України перебувала в блекауті. Але зрештою вдалося відновити її функціональність", — пояснив експерт.

Гончар зазначив, що регіонального блекауту досягти можна, особливо враховуючи статус енергодефіцитності регіону. "Москва як місто не є енергодефіцитною, практично там покриваються потреби власною генерацією, але все перебуває у взаємозв'язку із прилеглими містами столичного регіону, і в цілому столичний регіон є енергодефіцитним. Основне живлення йде від низки атомних електростанцій, які в основному знаходяться якраз в європейській частині Росії", — розповів він.

Експерт підкреслив, що складно організовані системи є найбільш вразливими. "Чим простіше система, тим, що вона більш стійка. Єдина енергосистема Росії складається з кількох фрагментів, які, своєю чергою, теж складно організовані, і далеко не завжди між ними є повна інтеграція. Якраз оцей брак інтегрованості регіональних енергосистем, це є слабким і вразливим місцем", — сказав Гончар.

Щодо вразливостей московської системи, експерт відзначив: "Якщо встановлюються якісь екстремальні погодні умови, чи то влітку аномальна спека, наприклад, енергосистема Півдня Росії, вона і минулого року, і цього була в дуже складному становищі. Там потужний дефіцит електроенергії. І там періодично вводили всі ці графіки відключення".

Без радарів ППО Росії — ніщо: як влаштановано "дроновий щит" Москви

Система протиповітряної оборони російської столиці складається з багатьох шарів, комплексів С-400/С-500, "Панцирів" та екіпажів для знищення дронів. Тому, для якісного ураження треба "осліпити" системи, які фіксують ракети та дрони.

Авіаційний експерт та аналітик Костянтин Криволап розповів "Телеграфу" навів приклад успішної роботи України на окупованих територіях: "В Криму зараз все, що пов'язане з радіолокаційними системами, досить систематично вражають. Вражений там КАСТА, Підльот. Це для цілей, що низько літають. Потім зайшли ГУРівці в вересні і вони знищували вже те, що є здовж берега".

За словами експерта, акваторія Чорного моря була "зачищена від засобів радіолокаційного спостереження", що дозволяє Україні заходити в "дірки" системи ППО. "Якщо буде подібне щось по Москві, то ситуація буде схожа на таку, яка є в Криму. В Криму досить багато засобів ППО. Але як виявилось, ми заходимо в дірки, і в ці дірки зайдемо", — сказав Криволап.

Експерт вважає, що для успішної операції потрібна комбінована атака: "Це має бути якась комбінована атака, ідуть дрони, які перевантажують їхнє ППО, їхні РЛС. Перевантажують, забивають, відволікають, знищують, збивають радари. Без радарів ППО — це ж нічого".

Водночас технічні можливості України для далекобійних атак постійно зростають, експерт нагадує, що раніше вже були успішні удари дронами по Москві.

"Пам'ятаєте, там у Москва-Сіті, залітали наші дрони один за одним. Тобто ми проходили їхню ППО, а потім все затихло. Я думаю, що це була якась домовленість", — нагадав він.

За словами експерта, зараз ситуація змінилася: "Росіяни, судячи на цього, цю домовленість порушили і тепер у нас відкриваються можливості. М'яч на нашій половині поля і ми вже вирішуємо, куди будемо бити. Ми маємо можливості та спроможності".

Які системи може використати Україна для удару

Авіаексперт, провідний науковий співробітник НАУ Валерій Романенко розповів "Телеграфу", що Україна має технічні можливості для організації комплексної атаки на енергетичну інфраструктуру Москви, зокрема за допомогою дронів далекої дії.

"У нас є смертоносні "Фламінго", мабуть, ними. Та ж фірма (Fire Point, — Ред.) випускає ще і два типи безпілотників: FP-1, в якого дальність понад 1100 кілометрів. Тобто він досягає Москви, а в другого менша дальність, але все одно він допоможе прорвати ППО", — зазначив Романенко.

Водночас важливо враховувати, що Росія вже обладнала стратегічні об’єкти захистом, а російська протиповітряна оборона навколо столиці є потужною та спеціально пристосованою до боротьби з безпілотниками. Зокрема, в мережі раніше вже неодноразово публікували фото комплексів "Панцир" і "Тор" на дахах будинків.

"Є ще дрони "Лютий" та "Бобер", Їх треба запускати мільйонами для того, щоб вони продовбали якісь дірки в стінах електростанцій або вивели з ладу трансформаторні станції, які зараз росіяни зашили цими металевими решітками", — пояснив експерт.

Таким чином, атака на енергосистему Москви можлива, втім за умови масштабної та добре скоординованої операції з використанням великої кількості дронів та якісної підготовки зі знищення радіолокаційних систем супротивника.

Водночас історичний досвід 2005 року показує вразливість навіть великої та складної енергосистеми за умови, якщо лише один її важливий елемент дасть збій.

Раніше ми писали, чи зможе Путін реалізувати свій бридкий сценарій і зруйнувати українську енергетику.