Не бере зброю в руки і три тижні голодує: як закарпатець уникає мобілізації і чи допоможе йому суд

Від 10 березня 29-річний Денис — уродженець Одещини, котрий кілька років тому переїхав на захід України — перебуває в одній з військових частин. Потрапив він туди після перевірки на блокпосту, яка перетворилась на "оперативну" мобілізацію. При цьому чоловік не погоджується долучатися до військового вишколу і брати в руки зброю через релігійні переконання і намагається із допомогою адвоката домогтися переведення на альтернативну службу.

Історія Дениса Заболотного, який третину свого життя є євангельським християнином (конфесія — харизмати), на постійній основі проповідує в церкві, співає в групі прославлення та волонтерить, допомагаючи іншим вірянам, схожа на десятки інших. Їхав у справах, був зупинений на блокпосту, доставлений до ТЦК, під тиском і погрозами пройшов військово-лікарську комісію, отримав наказ про мобілізацію й опинився у війську.

"Я живу на Закарпатті вже вісім років, але прописаний в Одеській області. І коли на блокпосту під час перевірки документів побачили це, то не повірили, що я давно перебуваю на Західній Україні, — розповів "Телеграфу" Денис. — Я пояснював, що п'ять років офіційно працював тут пекарем, що зафіксовано органами податкової, у моїй трудовій книжці, і це легко перевірити. Показував фото з цієї своєї роботи, а також розповів, що є членом євангельської церкви вже 11 років, надав відповідну довідку за підписом нашого пастора. Там було зазначено, коли і де я приймав хрещення, що я залучений на постійній основі як волонтер до програми гуманітарної допомоги.

Та все це не подіяло, мене запідозрили у бажанні незаконно перетнути кордон, привезли до відділення Прикордонної служби й допитували. А потім передали в Хустський районний терцентр комплектування і соціальної підтримки. У мене забрали мобільний телефон, тож зв'язку з рідними кілька діб не було. При цьому повістку не вручили і загалом жодного разу до цього я на руки їх не отримував. Можливо, вони приходили за місцем прописки, але мені про це невідомо.

До речі, влітку 2022 року, коли хотів влаштуватися на роботу на підприємство, що займається торгівлею паливом, я ходив до місцевого ТЦК. Хотів оновити дані, щоб мати право на бронь, яку надавала фірма. Але наслухався безпідставних звинувачень від місцевого керівництва і пішов ні з чим, — додає чоловік.

Денис зазначає, що вже наступного дня після затримання його привезли в Міжгір'я, де знаходиться другий відділ Хустського РТЦК. Там під тиском змусили пройти військово-лікарську комісію, яка визнала його придатним до несення служби.

"Я пояснював, що через свої релігійні переконання не можу займатися військовою справою, відповідно і не має потреби у проходженні комісії, — продовжує розповідь чоловік. — Керівник цього терцентру підполковник Ігор Жуков, коли це почув, почав кричати, що відправить мене "на нуль" у штурмову бригаду без підготовки, а тут зі мною зараз по-іншому поговорять, маючи на увазі фізичну розправу.

Врешті я пройшов ВЛК і вже 12 березня мене привезли у військову частину А4152 у Рівненській області. На приймальній комісії я знову пояснив, що вірянин і не можу нести військову службу. Одразу після цього працівник терцентру, який мене супроводжував, підсунув мені аркуш паперу, на якому було щось надруковано, прикрив текст рукою і вимагав підписати. Якщо не погоджусь, обіцяв побити й відправити в "Десни" (навчальний центр Сухопутних військ. — Авт.).

Я дав на якусь мить слабину і поставив свій підпис. Потім з’ясувалось, що там було написано, що я не залишатиму частину без дозволу, тобто не втечу, прийматиму присягу, братиму зброю і не питиму алкоголь. Далі вже військові з частини змушували мене одягати військову форму та долучатися до вишколу, бо це теж навчальний центр. Погрожували тюрмою, але я стояв на своєму і тримав піст, відмовившись від їжі.

Продовжую це робити й досі вже 18-й день і молитися. Фізичної сили до мене не застосовували, але тисли психологічно. Я пояснював, що не маю вибору і готовий відбувати покарання, якщо так вирішать. Разом з тим писав рапорт на керівництво в/ч і неодноразово пояснював, що відмовляюся виконувати все, що стосується військової справи, але готовий бути корисним поза її межами. Навіть без жодної винагороди".

За словами дружини Дениса Олени, чоловік і досі перебуває в тих самих речах, в яких його ще 10 березня фактично викрали на блокпосту. Він певний час був не на зв'язку і лише коли вже опинився в навчальному центрі, зміг повідомити, де він і що з ним відбувається. Жінка сподівається, що розв'язати питання вдасться із допомогою юриста, до якого родина звернулась.

"Є люди, яким віра не дозволяє складати присягу, брати до рук зброю і її застосовувати, але вони готові копати, будувати, виконувати будь-яку суспільно корисну роботу, щоб тільки не бути дотичними до військової служби, — зазначає адвокат Дмитро Фіцик. — І якщо їм такої можливості не надають, то люди навіть згодні понести кримінальну відповідальність, але тільки щоб не зрадити своїм переконанням. І перший варіант все-таки більш прийнятний і кращий як для конкретної людини, так і держави в цілому.

Єдине, що можливо у випадку Дениса — це клопотати перед командуванням військової частини, щоб його повернули в ТЦК, і вже після звернутися до місцевої адміністрації із заявою на направлення на альтернативну службу. До речі, такі випадки з мобілізацією вірян не поодинокі, і вдається вирішувати питання на їхню користь. Принаймні п'ять чоловік чекають, коли їм призначать час і місце, де вони виконуватимуть певні роботи як альтернативу службі".

Як повідомляв "Телеграф", в Україні є кілька офіційно зареєстрованих релігійних організацій, віровчення яких містить заборону на використання зброї. В цьому переліку — євангельські християни, свідки Єгови, харизматичні християнські церкви та інші. При цьому юристи наголошують, що релігійні переконання не звільняють людини від обов'язків захищати державу, а в законі про мобілізацію та мобілізаційну підготовку нема винятків стосовно вірян.

Натомість діє ст. 35 Конституції України, що передбачає альтернативну (невійськову службу) у разі неможливості виконувати військовий обов'язок через релігійні переконання. Тож саме на неї радять спиратися адвокати при відстоюванні своїх прав.

Також в Україні вже є практика розгляду справ про відмову від мобілізації та несення служби вірян на їхню користь. Зокрема, в березні 2023 року на лаві підсудних опинився уродженець Хмельницького, що є свідком Єгови і через це відмовився від мобілізаційного розпорядження, яке йому намагалися вручити представники ТЦК ще на початку повномасштабного вторгнення.

Правоохоронці кваліфікували такі дії як "ухилення від призову на військову службу під час мобілізації" (ст. 336 КК України), за шо передбачено від 3 до 5 років за гратами. Натомість Тячівський районний суд визнав його невинуватим у висунутих звинуваченнях з такою аргументацією: "За відсутності законодавчих обмежень конституційних прав на свободу світогляду і віросповідання, прохання про заміну військового обовʼязку альтернативною (невійськовою) службою не може розцінюватися як ухилення від призову під час мобілізації".

Аналогічна викладена і у рішеннях Кременецького районного суду стосовно вірянина Церкви адвентистів сьомого дня, а також Бориспільського міськрайонного суду, де фігурував також Свідок Єгови.