"Частина влаштувала знущання з матері бійця, зниклого безвісти", — адвокатка про нетипові порушення прав військових та їхніх родин

Нещодавно відома полтавська юристка, адвокат Світлана Ярошенко в інтерв’ю "Телеграфу" розповідала про зміни у порядку виплат для родичів загиблих, застерігши від потрапляння на гачок до шахраїв, які пропонують "пришвидшити" процес отримання коштів. У ході наступної нашої розмови ми торкнулися питань, пов’язаних з проходженням ВЛК та списанням з військового обліку.

Сьогодні Світлана Ярошенко розповідає більше про виняткові випадки, які трапляються в її практиці.

ТЦК визнав чоловіка, який пішов воювати, таким, що… відмовився від повістки

— Пані Світлано, ви давно надаєте адвокатські послуги військовослужбовцям, допомагаєте вирішувати багато їхніх типових проблем. Але розпочнімо це інтерв’ю з якогось унікального випадку.

— Нещодавно я домоглася скасування постанови про притягнення військовослужбовця до адміністративної відповідальності за порушення військового обліку. Тільки не поспішайте говорити, що це банальна історія. Насправді вона неймовірна.

Слухайте. Молодий харків’янин вирішив приєднатися до війська й шукав підрозділ, у якому хотів би служити. Пішов до рекрутингового центру, де йому порекомендували 116-ту бригаду тероборони. Хлопець отримав рекомендаційний лист від бригади з підтвердженням, що вона бере його на службу. Пройшов ВЛК, базову військову підготовку, зрештою приступив до виконання бойових завдань. А невдовзі виявив, що його банківські рахунки арештовані.

Військовослужбовець зателефонував рекруту, а той — мені. "Я відчуваю відповідальність за цю людину. Допоможіть розібратися у цій халепі", — попросив.

Виявилося, Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки у той день, коли чоловік добровільно проходив ВЛК, склав протокол про те, що він… відмовився від отримання повістки, й виписав постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Причому від того, як він отримав рекомендаційний лист та зарахування до особового складу, минуло всього три дні. Не знаю, можливо, таким чином ТЦК поліпшував якісь показники…

Добре, що державний виконавець, поки оскаржували адмінпостанову, зупинила свої дії й не стягувала штрафу.

Сам клієнт, до речі, не вірив у те, що вдасться добитися справедливості через суд. Але все закінчилось на його користь. Унікальність цієї історії полягала в тому, що саме фахівець з рекрутингу турбувався про військовослужбовця більше, ніж він сам.

Чи реально повернути недоплачені кошти "заднім числом"

— З 1 червня 2023 року військовослужбовці, виведенні поза штат через поранення чи захворювання, які перебувають у розпорядженні понад два місяці, отримують додаткову винагороду в розмірі 20 100 гривень. До того виплачували лише 600, із-за чого було дуже багато нарікань у суспільстві. Сьогодні все гаразд з цими виплатами?

— На жаль, трапляється багато порушень. Знаю, в одній з частин запровадили "ноу-хау": створили комісію, яка визначає, чи належать виплати військовослужбовцю, котрий перебуває на лікуванні.

В іншій перераховували гроші на картку, але їх не можна було зняти, бо картку не видали на руки. Пояснювали це тим, що нею можуть… скористатися недобросовісні люди. Навіть якщо колись дійсно такі випадки траплялись, це не привід аж так "перестраховуватись".

Подібні абсурдні речі відбуваються зазвичай, коли військовослужбовець потребує тривалого, понад рік, лікування. Більшість частин поспішають вивести людей у розпорядження командира, тобто без посади і без конкретного підрозділу, щоб не виплачувати 120 тисяч.

Колись спілкувалася з представником однієї частини, яка вивела бійця у розпорядження командира одразу ж після поранення. Це можна було б зрозуміти, якби військовослужбовець захворів чи отримав травму і не ясно було, пов'язано це із захистом Батьківщини чи ні, коли треба було б проводити службове розслідування. Але якщо людину забрали з поля бою і це зафіксовано в журналі бойових дій, то я відверто не розумію, чому виводять у розпорядження. Швидше всього, це залежить від установлених частиною "правил". І в кожній ситуації, в якій порушені права військовослужбовця, треба розбиратися.

— Чи реально повернути недоплачені кошти "заднім числом"?

— Звісно, воїн отримає кошти після того, як надасть до частини рапорт про перерахунок належних йому виплат з підтвердженням перебування на лікуванні. Але до того він же має якось жити, утримувати родину…

У більшості випадків невиплат відповідальність лягає саме на військові частини. Проте хотіла б зазначити, що іноді самі військовослужбовці створюють собі проблеми: не вчасно повідомляють у частину, в якому медзакладі вони знаходяться, або ж повідомляють у неналежний спосіб, скажімо, скидають виписки з лікарні через месенджери, і лише медику. Звісно, бувають випадки, коли військовий у складному стані або непритомний, і йому не до цього чи він не може самостійно щось зробити. Але якщо біля нього є рідні, то вони мають відправити медичні документи або поштою, або через ТЦК.

У пошуках вигаданого батька

— Вам доводилось працювати з колишніми військовополоненими? Думаю, у них з виплатами ще більші проблеми, аніж в інших учасників війни.

— Небагато, але були в мене клієнти з цієї категорії. Найперше, вони потребують допомоги з відновлення документів. Тут є напрацьовані механізми.

Також є проблеми з приводу фіксування поранень та травм, які були отримані під час потрапляння в полон. Так, мені доводилося подавати позов до суду, щоб зобов’язати військову частину провести службове розслідування та видати довідку про обставини травми. Ми отримали позитивне рішення суду, але це лише перший етап доведення того, що травму чоловік отримав під час захисту Батьківщини. У бійця перестала розгинатися нога в коліні після того, як він фактично добу стояв на ньому в окопі, відстрілюючись від ворога. Їх четверо утримувало позицію, аж доки не закінчились патрони. Так вони опинилися в полоні. У грудні минулого року чоловік потрапив на обмін. Ми одразу ж звернулися до військової частини, проте не отримали результату. Тож, захищаючи права військовослужбовця, пішли до суду.

До речі, попри наявність підстав для звільнення, мій клієнт продовжує службу і не планує звільнятися, хоча знаходиться уже не в зоні бойових дій.

— Раніше жінки/чоловіки, які на момент загибелі когось із них не взяли офіційного шлюбу, щоб претендувати на отримання грошових виплат, мали довести, що перебували на утриманні загиблого/загиблої. Зараз ця процедура спрощена і такі особи повинні просто надати суду докази, що вони проживали разом без реєстрації стосунків.

— Так, один з пари може добиватися частини одноразової грошової допомоги. Таке право надає Постанова Кабміну №168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану" та Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Але за умови факту проживання однією сім’єю, встановленого рішенням суду, яке набрало законної сили.

Під час судового розгляду факт спільного проживання можуть підтвердити свідки, як мінімум. Наприклад, надати докази (фото, відеозаписи) того, що пара вела спільне господарство, разом відпочивала, святкувала дні народження тощо. Сам позивач може надати квитанції за оплату комунальних послуг, перерахування коштів один одному тощо.

У моїй практиці до матеріалів справи долучали доручення на придбання автомобіля, розписку про завдаток при купівлі житла з указаними прізвищами обох співмешканців.

— Насамкінець. Яка історія з вашої практики вас найбільше вразила?

— Оскільки ми сьогодні говоримо здебільшого про виняткові випадки, то хочу згадати недавню історію, яка мені по-людськи болить.

До мене звернулась мати-одиначка, у якої син зник безвісти на війні. У свідоцтві про його народження ім’я та прізвище батька було записане з її слів. Така процедура закріплена статтею 135 Сімейного кодексу України, тож установлювати особу батька немає ніякої необхідності та й підстав. Адже такої людини може не бути в принципі, її дані можуть бути вигаданими. Одне слово, запис про нього — фікція. Це визнається в усіх держаних установах та організаціях.

В Україні немало подібних випадків, але не думаю, що комусь спадало на думку позбавляти таких матерів частини виплат тільки тому, що, можливо, колись з’явиться вигаданий батько її дитини.

Але військова частина А4007 з 1 лютого цього року зменшила виплати жінці за безвісти зниклого сина саме з цієї причини. (Нагадаємо, з цієї дати набули чинності зміни до законодавства щодо виплат родинам військових, які потрапили в полон або зникли безвісти, згідно з яким грошове забезпечення розподіляється між родичами першої черги (дружина/чоловік, діти, батьки) рівними частинами, причому на руки сім'я отримує 50% від суми забезпечення, а решту 50% "депонують" у військовій частині до повернення військового або визнання його загиблим. — Авт.). Кажуть: "Може, батько знайдеться і заявить про свої права".

Юрист частини рекомендує жінці, яка сама виростила сина, звернутися в суд для встановлення факту, що батька немає. Це рівень юриста чи позиція частини? Припускаю, частина просто не хоче робити виплати.

Теоретично, реальний чоловік може знати про існування сина, а дізнавшись, що той у полоні або загинув, буде доказувати через суд, що він є біологічним батьком, аби отримати грошову допомогу. Але це практично нереально.

Я відправляла адвокатські запити до військової частини, до оперативного командування та у Генштаб, проте позитивного результату ще немає.

Звісно, це не означає, що кошти, належні матері зниклого безвісти, пропадуть. Їх зрештою виплатять. Але чому ж влаштували таке знущання з убитої горем жінки?

Клопотати про пошук міфічного батька я не буду, бо це абсурд. Як тільки мати вирішить іти в суд, то будемо добиватися визнання бездіяльності частини та стягнення з неї не лише заборгованості по виплатах, а усіх судових витрат.

P. S. Про вдячність військових адвокатці Світлані Ярошенко красномовно розповідає "картина" з шевронів різних бригад, яка висить у її робочому кабінеті. Її доповнюють почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного "За сприяння війську" та спеціальна відзнака Полтавської обласної ради за волонтерську діяльність. Свого часу, приєднавшись до волонтерського руху "Адвокати ЗСУ", вона тривалий час надавала юридичну допомогу військовим та їхнім родинам безоплатно. "Оплату" приймала сувенірами — шевронами та відстріляними гільзами…

Фото автора та надані Світланою Ярошенко