Панельки складаються як доміно: які будинки найнебезпечніші під час ракетних ударів

Найбільше шансів вижити під час ракетного удару — у мешканців монолітно-каркасних новобудов. Проте навіть їм фахівці радять не залишатись вдома: вибухова хвиля розбиває скло і вбиває уламками навіть без прямого влучання в будинок.

"Телеграф" з'ясував, які типи житлових будинків найвразливіші до ракетних ударів, чому одні руйнуються повністю, а інші тримаються, і де саме у квартирі найнебезпечніше.

Принцип доміно: чому панельки найнебезпечніші

Питання "в якому будинку безпечніше жити" більше не абстрактне — це питання виживання.

Панельні будинки — найбільш вразливі серед усього радянського житлового фонду. І справа не лише в їхньому віку.

Вся конструкція панельного будинку складається з готових залізобетонних плит, які під час будівництва ставляться одна на одну. Найслабше місце — стики між панелями. Коли ракета або уламок вражає несучу стіну, навантаження різко перерозподіляється. І будинок починає складатися.

Директор "Інституту міста" Олександр Сергієнко в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" пояснив це просто: "Якщо падає одна панелька, то вона може викликати падіння всіх інших панелей — за принципом доміно".

Приклади вже є. Торік обвал у панельному будинку на бульварі Вацлава Гавела в Києві — ракета вразила одну ділянку, і конструкція посипалась далі. Схожа ситуація сталася біля метро "Харківська".

Експертка з питань ЖКГ Кристина Ненно в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" уточнила: "Ракета не обов'язково пробиває будинок наскрізь. Вона влучила в одну ділянку — і це спровокувало обвал конструкції далі. Ми бачили, як панельні частини просто звисали".

Хрущовки: тонкі стіни плюс десятиліття зносу

Хрущовки — наступні у переліку небезпечного житла. Більшості таких будинків вже 50-80 років.

Тонкі перегородки, недостатнє армування, зношені перекриття — все це робить хрущовку вразливою навіть до ударної хвилі, не кажучи про пряме влучання.

Кристина Ненно наголошує: "Хрущовки схожі на панельки за слабкістю конструкції. До того ж вони вже самі по собі старенькі — деяким вже 80 років".

Сталінки тримаються краще — але не завжди

Сталінські будинки — найстійкіші серед радянського житлового фонду. Товсті несучі стіни, міцні перекриття, краще армування дають конструкції певний запас міцності.

Олександр Сергієнко пояснює: "У сталінок товсті стіни, і влучання розподіляється по всьому монолітному масиву будинку, а не концентрується в одній точці".

Проте сталінки все одно поступаються сучасним монолітно-каркасним будинкам. Вони "краще, ніж хрущовка" — але не "безпечні".

Монолітно-каркасні будинки: каркас стоїть навіть після удару

Сучасні монолітно-каркасні будинки — найстійкіші з усіх існуючих типів. Навантаження тут тримають колони і монолітний залізобетонний каркас, а не стіни.

Олександр Сергієнко пояснює: "Якщо влучає дрон чи ракета — вона пробиває стіну. Але каркас залишається цілим. Обвалення сусідніх квартир чи поверхів немає".

Але є важливе застереження. "Якщо забудовник зекономив на арматурі — красивий фасад нічого не гарантує. Жодний будинок не будувався з розрахунком на ракетний удар", — попереджає експертка.

Паркінги у нових будинках: захист під землею

Підземні паркінги у сучасних ЖК — це фактично додатковий рівень захисту. Вони є частиною фундаменту і мають серйозний запас міцності.

Кристина Ненно підкреслює: "Не було жодного випадку, коли ракета пробивала підземний паркінг. Навіть якщо вона влучить біля входу — паркінг захистить, бо він під землею. Під час повітряної тривоги варто хоча б туди спускатись".

Де у квартирі найнебезпечніше

Місце у квартирі під час удару має значення.

Найнебезпечніші місця:

• біля вікон і балконів — розліт скла вбиває навіть без прямого влучання
• кімнати з фасадними стінами — перший удар хвилі
• верхні поверхи — вища ймовірність ураження.

Ще один ризик, про який рідко говорять — меблі. Під час вибухової хвилі злітають полиці, шафи, лампи, вилітають двері разом з коробками. Навіть уламки фасадної плитки сусіднього будинку можуть залетіти у квартиру навпроти.

Які будинки найвразливіші — офіційні оцінки

Міжнародні організації наголошують: ракети та дрони вражають передусім густонаселені райони і цивільну інфраструктуру, а не "конкретні серії будинків". Найбільші ризики визначаються конструкцією, розташуванням і станом будівлі.

1. Житлові будинки у щільній забудові

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні зафіксувала: найбільше постраждалих — у районах із багатоповерховою забудовою, де вибухова хвиля зачіпає одразу багато об'єктів. За даними місії, понад 90% цивільних втрат спричинені вибуховою зброєю у населених районах.

Вразливість тут визначається не серією будинку, а:

• сусідніми будівлями поруч — ефект "ланцюгового ураження"
• великими скляними фасадами
• високою щільністю населення

2. Панельні та старі житлові будівлі

У документах цивільного захисту підкреслюється: старі конструкції і зношені будівлі гірше витримують вибухову хвилю через слабші стики конструкцій, зношені перекриття і відсутність сучасного армування.

Це не означає "панелька небезпечна сама по собі" — але вона має гіршу стійкість до ударної хвилі і швидше руйнується при частковому ураженні.

3. Будинки біля критичної інфраструктури

ООН та Світовий банк фіксують: удари часто спрямовані на енергетику, транспорт і комунальні системи. Житлова забудова поруч страждає через вторинні ураження.

Найвищі ризики — у будинків:

• поруч з ТЕЦ, підстанціями, вузлами водопостачання
• біля мостів, залізниць, промзон
• у районах із військово-промисловими об'єктами

4. Верхні поверхи та будинки без укриттів

У документах цивільної оборони наголошується: не всі будівлі можуть забезпечити захист під час ударів. Найбільш вразливі умови:

• верхні поверхи — вищий ризик прямого ураження уламками
• відсутність підземних укриттів поруч
• будинки без захищених підвалів

Що радить ДСНС: головне про безпеку під час обстрілів

1. Пріоритет — укриття

ДСНС наголошує: завчасно визначте місце, куди підете під час тривоги. Це може бути:

• спеціально обладнане сховище
• підземний перехід або метро
• підвал, якщо він офіційно придатний для перебування

Офіційна позиція однозначна: в укритті безпечніше, ніж у квартирі.

2. Якщо не встигаєте вийти

ДСНС радить ховатись у приміщенні без вікон, за двома несучими стінами — у внутрішніх кімнатах. Підійде коридор або ванна без газових приладів. Це зменшує ризик від уламків і вибухової хвилі.

3. Комунікації — вимкнути одразу

Офіційна рекомендація:

• перекрити газ і воду
• вимкнути світло та електроприлади

Мета — знизити ризик пожеж і аварій після можливого ураження.

4. Найнебезпечніші місця у будинку

ДСНС та рятувальники називають зони найвищого ризику:

• біля вікон і балконів
• кімнати з фасадними стінами
• верхні поверхи — вища ймовірність ураження уламками

5. Тривожний набір — що мати з собою

ДСНС рекомендує базовий набір для укриття:

• вода і їжа на 1-2 доби
• ліхтарик і павербанк
• аптечка
• документи
• теплі речі

Головний висновок ДСНС: ризик визначається не типом будинку, а поведінкою людей, наявністю укриття і швидкістю реагування під час тривоги.