Русизм "мусорник" досі живе в побуті: як правильно говорити українською

Через вплив Росії багато русизмів стали звичними для українців у розмовній мові. Одним із яскравих прикладів такого "запозичення" є слово "мусорник".

В українській мові немає слова "мусорник", правильно говорити "смітник". Про це повідомляє "Телеграф".

"Мусорник" — це суржиковий або розмовний еквівалент, яким зазвичай називають місткість (урна, бак або відро) для збирання побутових відходів. Це слово запозичене з російської.

Слово "смітник", своєю чергою, походить від українського слова "сміття" і має праслов’янське коріння *s’mesti (змітати). Буквально це означає "місце, куди змітають відходи".

Приклади використання слова "смітник" у літературі:

• Вдень лазила [вдова] на смітниках, Черепки збирала, Примовляла, що синові Гостинця ховала. (Т. Шевченко)
• Малесеньке подвір'я, з трьох боків обведене низькими, обдряпаними будинками.., виглядало радше як огидливий смітник, ніж як подвір'я. (І. Франко)
• Знайти на смітнику.
• Фельдшер побожно перетрушував оцю ветош [лахміття] на смітник життя тоді спроваджену… (В. Підмогильний)
• Кругом хат скрізь смітник, скрізь грязь, купки гною. (І. Нечуй-Левицький)
• Я не люблю, коли на будівельному майданчику базар і смітник. (В. Кучер)

До речі, залежно від контексту в українській мові можна використати й інші слова:

• Смітниця — маленька місткість, кошик чи місце для збирання відходів
• Контейнер для сміття – великий сміттєвий бак
• Сміттєвий бак – поширена назва великої місткості для відходів

Раніше "Телеграф" повідомляв, як замінити слово "корзина" українською мовою. Це слово є застарілим.